Ухвала суду № 36335512, 17.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р.Справа № 524/7730/13-а

Головуючий 1 інстанції: Лободенко О.С.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Бартош Н.С., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.10.2013р. по справі № 524/7730/13-а

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області

про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовною заявою, в якій просила скасувати постанову Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 17.07.13 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі № 537/2522/13-ц від 16.05.13 р.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.10.13 р. по справі № 524/7730/13-а позов був задоволений: скасована постанова Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького МУЮ від 17.07.13 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі від 16.05.13 р. № 537/2522/13-ц.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.10.13 р. по справі № 524/7730/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що 16.07.13 р. Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області направила до Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення по справі № 537/2522/13-п про стягнення з гр. ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 51,0 грн., із зазначенням у супровідному листі про відсутність інформації в районних базах Державного реєстру фізичних осіб по м. Кременчуку та Кременчуцькому району щодо присвоєння реєстраційного номера фізичній особі ОСОБА_1

Після надходження вказаного вище рішення суду до органу державної виконавчої служби державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ прийнята постанова від 17.07.13 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому суд першої інстанції зазначив, що приймаючи зазначену постанову, державний виконавець обґрунтовував її тим, що згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень (п. 3.3) виконавчий документ повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у ньому повинен бути зазначений ідентифікаційний код боржника.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відсутність даних про ідентифікаційний код боржника, як і ідентифікаційні коди сторін, може бути усунута в процесі виконавчого провадження. Відповідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, користуючись правом стягувача, позивачем по справі до відділу ДВС направлена постанова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення по справі № 537/2522/13-п про стягнення з гр. ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51,0 грн., тобто направлена постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка в даному випадку є виконавчим документом.

В ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені вимоги до виконавчого документа. Так, згідно вимог даної норми права у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно постанови державного виконавця від 17.07.13 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, підставою для відмови слугував п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в якому встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.

Невідповідність виконавчого документа положенням ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», на думку державного виконавця, полягала у тому, що у виконавчому документі не був зазначений ідентифікаційний код боржника.

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відсутність ідентифікаційного номера юридичної особи чи реєстраційного номера облікової картки платника податків (фізичної особи), в разі, якщо ці дані стосуються боржника у виконавчому провадженні, ускладнюють здійснення виконавчих дій, особливо щодо виявлення майна боржника, але не унеможливлюють їх.

Відповідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із вимогами ст. 18 цього Закону. Проте в порушення наведеної норми державним виконавцем при прийнятті постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження не було роз'яснено заявникові, яким чином виконавчий документ необхідно привести у відповідність до положень ст. 18 цього Закону.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі відсутності інформації у матеріалах адміністративної справи, з приводу якої відмовлено у відкритті виконавчого провадження, суд не зможе оформити іншого виконавчого листа чи виконавчого документу, оскільки не наділений повноваженнями збирати інформацію після закінчення розгляду справи. Водночас державний виконавець відповідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» з метою захисту інтересів стягувача має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Необхідно також зазначити, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Своєчасність та повнота виконання судового рішення, а відтак захист порушеного права чи інтересу, особи залежить, зокрема, і від належного оформлення виконавчого документа. Разом з цим, щодо необхідності зазначення ідентифікаційного коду у виконавчому листі є визначення у нормі умови стосовно його наявності. Оскільки при направленні виконавчого документа до органу виконавчої служби повідомлялося про відсутність інформації про ідентифікаційний код боржника, а тому постанова Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 17.07.13 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі № 537/2522/13-ц від 16.05.13 р. є такою, що прийнята з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження», а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для її скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.10.13 р. по справі № 524/7730/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.10.13 р. по справі № 524/7730/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.10.13 р. по справі № 524/7730/13-а за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області про скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Водолажська Н.С.