Постанова № 36335509, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р. Справа № 1614/2а-3213/11

Головуючий 1 інстанції: Клименко С.М.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16.12.11р. по справі №1614/2а-3213/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулась до Кременчуцького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації щодо не нарахування їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації перерахувати та сплатити їй недоплачену суму допомоги у розмірі, встановленому ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям», не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, з урахуванням виплаченої допомоги за період з 26.11.08 р. по день розгляду справи.

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16.12.11 р. по справі № 1614/2а-3213/11 адміністративний позов був задоволений частково: визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районного державної адміністрації Полтавської області щодо неповної виплати позивачці державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13.02.11 р. по 09.10.11 р. та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку за період з 13.02.11 р. по 09.10.11 р. у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16.12.11 р. по справі № 1614/2а-3213/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивачка письмові заперечення на апеляційну скаргу не надала.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1, виданого Білецьківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області 14.10.08 р., позивачка, ОСОБА_1, є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації від 09.08.10 р. позивачка перебуває на обліку в даній установі та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі 130,0 грн. щомісячно.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування позивачці соціальної допомоги по нагляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснено відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, а саме виплати по догляду за дитиною проводяться не у повному обсязі.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною. В ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, чинній до 01.01.08 р. передбачалося, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.08 р., внесені зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130,0 грн. Внесені зміни Конституційним Судом України щодо їх конституційності не розглядалися.

В ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», який набрав чинності з 30.04.10 р., встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно законів України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених КМУ.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а в ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 03.10.97р. N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, колегія суддів вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Постановою КМУ № 1751 від 27.12.01 р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення. Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами (п. 18). Згідно п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ № 1751, відповідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.08 р. - 50 відсоткам, з 01.01.09 р. - 75 відсоткам, з 01.01.10 р. - 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130,0 грн. Зазначені нормативні акти за період їх дії не визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 486/202/524/455/3370 від 15.11.01 р., зареєстрованим Мінюстом України 07.02.01 р. № 112/6400, затверджена Методика обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги. В п. 1.5 даної Методики визначений порядок обчислення сукупного доходу сім'ї при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає відсутнім порушення прав позивача, а відтак підстав для задоволення позову немає.

Оскільки судом першої інстанції не були враховані вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16.12.11 р. по справі № 1614/2а-3213/11 в частині, що оскаржена в апеляційній скарзі, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16.12.11 р. по справі №1614/2а-3213/11 - задовольнити.

Постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16.12.11 р. по справі №1614/2а-3213/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Тацій Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Водолажська Н.С.