Постанова № 36335357, 25.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2013 року № 826/18542/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»доКиївської міжрегіональної митниці Міндоходівпро визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартостіВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості від 22.05.2013 року №100250000/2013/500253/2, від 29.05.2013 року №100250000/2013/500284/2, від 01.06.2013 року №100250000/2013/500001/2.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що коригування митної вартості за резервним методом здійснене відповідачем з порушенням вимог законодавства України, оскільки митний орган мав достатньо інформації для визначення ціни із застосуванням попередніх п'яти методів. Посилався на наявність усіх, передбачених Митним кодексом України, документів, що підтверджують правомірність формування позивачем митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Представник позивача вважає оскаржувані рішення про коригування заявленої митної вартості протиправним, а тому просить суд скасувати їх.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що позивач надав митному органу документи, що мали розбіжності, у зв'язку з чим митним органом було визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом. При цьому, відповідач посилається на з цінової бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, у якій аналогічні ввезеним позивачем товари було оформлено за іншою, ніж зазначено позивачем, митною вартістю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ТОВ «Фоззі-Фуд» та Ainon Group Limited (Китай) укладено контракт від 04.04.2012 № 21-11S/2012 (далі - Контракт № 21-11S/2012) про постачання непродовольчого товару, в асортименті, якості та за цінами, згідно зі Специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

Згідно з пунктом 2 Контракту № 21-11S/2012, ціна включає в себе вартість продукту, тари, упаковки, маркування, відвантаження в порту відправки та розвантаження в порту призначення, витрат з митного оформлення вантажу в країні продавця, транспортування в країні продавця, транспортування товару до місця призначення, витрат на страхування вантажу на час транспортування. Валютою контракту є долар США. Загальна вартість контракту складає 800 000,00 доларів США.

Відповідно до Додатку №1 від 10.04.2012 до Контракту № 21-11S/2012 сторони змінили пункт 2.1 вказаного контракту та виклали його у наступній редакції: «Найменування, кількість, вартість продукту ,тари, упаковки, маркування, строки, відвантаження Товару в порту відправки та розвантаження в порту призначення ,витрат по митному оформленню вантажу в країні Продавця, транспортування Товару до місця призначення, витрат на страхування вантажу на час транспортування, що постачатиметься, зазначається у відповідному комерційному інвойсі на партію Товару.»

За Контрактом № 21-11S/2012, позивач придбав у Ainon Group Limited (Китай) в'єтнамки (код УК ТЗЕД 6402200000), гвинти (код УК ТЗЕД 7318155990), світильники (код УК ТЗЕД 9405203000), мішені тля метання дротиків (код УК ТЗЕД 9507909000), вішалки для пальто (код УК ТЗЕД 8302500000), плавки (код УК ТЗЕД 6211339000), хустки (код УК ТЗЕД 6213900000).

Суд встановив, що з метою митного оформлення зазначеного товару, позивач подав до митного органу митні декларації, а саме:

- митна декларація від 15.05.2013 № 100250000/2013/027642 стосовно імпорту в'єтнамок у кількості 17 940 шт., постачальник Ainon Group Limited, торгівельна марка «Jieyang Huaxiang Shoes», країна виробництва Китай, ага нетто - 4137,620 кг, заявлена митна вартість - 1,2924 дол/кг (а.с. 139-140 Т. ІІ);

- митна декларація від 24.05.2013 № 100250000/2013/028076 стосовно імпорту в'єтнамок, постачальник Ainon Group Limited, торгівельна марка «Remex», країна виробництва Китай, вага нетто - 8210,880 кг, заявлена митна вартість - 1,1675 дол/кг (а.с. 101-102 Т. ІІ);

- митна декларація від 30.05.2013 № 100250000/2013/028374 стосовно імпорту товарів від постачальника Ainon Group Limited, різних торгівельних марок, країна виробництва Китай, а саме: заявлена митна вартість: гвинтів - 2,5395 дол/кг, світильників - 4,6780 дол/кг, мішеней для метання дротиків - 2,088 дол/кг, вішалок для пальто - 2,8407 дол/кг, плавок - 14,0956 дол/кг, хусток - 0,3361 дол/кг (а.с. 52-62 Т. ІІ).

Митна вартість була визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Суд встановив, що позивач на підтвердження митної вартості товару до митної декларації від 15.05.2013 № 100250000/2013/027642 надав наступні документи та копії документів, перелік яких, зокрема, наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) №100250000/2013/30284 (а.с. 142-143 Т. ІІ):

- картка обліку № 125/2012/0000146 від 20.03.2013;

- міжнародна автомобільна накладна №014072 від 14.05.2013;

- коносамент №865625520 від 17.04.2013;

- інвойс № FZAMC1322 від 31.03.2013;

- пакувальний лист № FZAMC1322 від 31.03.2013;

- контракт № 21-11S/2012 від 04.04.2012;

- доповнення № 1 від 10.02.2013 до контракту № 21-11S/2012 від 04.04.2012;

- довідка про проведення декларування валютних цінностей № 22201041 К-Св. ДПІ № 541 від 07.05.2013;

- сертифікат відповідності № UA1.066.0099456-13 від 07.05.2013;

- інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 14.05.2013;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 17.04.2013;

- резервна позиція № 915 від 26.07.2001;

- сертифікат про походження товару ССРІТ12238333213С4403В5591/0 від 05.04.2013;

- рішення органу сертифікації від 14.05.2013.

На підтвердження митної вартості товару до митної декларації від 24.05.2013 №100250000/2013/028076 позивач надав наступні документи та копії документів, перелік яких, зокрема, наведено у картці відмови №100250000/2013/30319 (а.с. 104-106 Т. ІІ):

- картка обліку № 125/2012/0000146 від 20.03.2013;

- акт про проведення огляду товарів №500010101/2013/000001 від 22.05.2013;

- міжнародна автомобільна накладна №014726 від 22.05.2013;

- міжнародна автомобільна накладна №014727 від 22.05.2013;

- коносамент №865429923 від 17.04.2013;

- інвойс № FZAMC1325 від 09.04.2013;

- пакувальний лист № FZAMC1325 (2шт.) від 09.04.2013;

- контракт № 21-11S/2012 від 04.04.2012;

- доповнення № 1 від 10.02.2013 до контракту № 21-11S/2012 від 04.04.2012;

- доповнення № 2 від 10.02.2013 до контракту № 21-11S/2012 від 05.07.2012;

- доповнення № 47 від 30.04.2013 до контракту № 21-11S/2012 від 30.04.2012;

- довідка про проведення декларування валютних цінностей № 22201041 К-Св. ДПІ № 541 від 07.05.2013;

- сертифікат відповідності № UA1.182.0106645-13 від 23.05.2013;

- інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2761 від 17.04.2013;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 17.04.2013;

- резервна позиція № 915 від 26.07.2001;

- сертифікат про походження товару ССРІТ13128682613С4403В5591/00 від 11.04.2013;

- виписка з бухгалтерської документації б/н від 21.05.2013;

- комерційна пропозиція №1325 від 01.12.2012;

- платіжне доручення в іноземній валюті від 08.05.2013;

- прас лист №1012 від 01.10.2012;

- рішення органу сертифікації № 06 від 23.05.2013;

- фрахт б/н від 13.04.2013;

- копія митної декларації країни відправлення №531620130165817015 від 23.05.2013.

На підтвердження митної вартості товару до митної декларації від 30.05.2013 №100250000/2013/028374 позивач надав наступні документи та копії документів, перелік яких, зокрема, наведено у картці відмови №100250000/2013/30328 (а.с. 70-72 Т. ІІ):

- картка обліку № 125/2012/0000146 від 20.03.2013;

- міжнародна автомобільна накладна №016948 від 24.05.2013;

- коносамент №583700676 від 11.04.2013;

- інвойс № FZAMC1310 від 03.04.2013;

- пакувальний лист № FZAMC1310 від 03.04.2013;

- контракт № 21-11S/2012 від 04.04.2012;

- доповнення № 1 від 10.02.2013 до контракту № 21-11S/2012 від 04.04.2012;

- доповнення № 2 від 10.02.2013 до контракту № 21-11S/2012 від 05.07.2012;

- сертифікат відповідності № UA1.066.0112388-13 від 29.05.2013;

- сертифікат відповідності № UA1.066.0112390-13 від 29.05.2013;

- декларація про відповідність № UA.060.D.2561-13 від 29.05.2013;

- інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2761 від 11.04.2013;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 11.04.2013;

- резервна позиція № 915 від 26.07.2001;

- сертифікат про походження товару ССРІТ12482228013С3307Y0384/0 від 24.04.2013;

- висновок метрології № 28В/5416 від 30.05.2013;

- висновки органу сертифікації № 066 від 29.05.2013, № 066 від 14.03.2013.

Представник відповідача зазначив, що при здійсненні аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів, виявлено, що вони містять розбіжності.

Листом від 22.05.2013 № 333 (а.с. 60 Т. І) позивач надав відповідачу додаткові документи, на підтвердження заявленої митної вартості товару у вищезазначених митних деклараціях, а саме: прайс-лист №1012 від 01.10.2013, комерційну пропозицію №1322 від 01.12.2012, копію митної декларації країни відправлення №531620130165502318 від 31.03.2013, платіжне доручення в іноземній валюті №043 від 19.04.2013, інвойс №FZAMC1321 ВІД 26.03.2013, фрахт б/н від 07.04.2013, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованим експертним органом №Ц-231 від 20.05.1013. Однак, дані документи не були взяті відповідачем до уваги.

22.05.2013 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/500253/2, яким митну вартість в'єтнамок, заявлену в декларації митної вартості від 15.05.2013 № 100250000/2013/027642 збільшено з 1,2924 дол/кг до 3,1600 дол/кг (а.с. 145-146 Т. ІІ).

29.05.2013 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/500284/2, яким митну вартість в'єтнамок, заявлену в декларації митної вартості від 24.05.2013 №100250000/2013/028076 збільшено з 1,1675 дол/кг до 2,54 дол/кг (а.с. 109-110 Т. ІІ).

01.06.2013 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/500001/2, яким митну вартість товару, заявлену в декларації митної вартості від 30.05.2013 №100250000/2013/028374 збільшено наступним чином:

гвинти з 2,5395 дол/кг до 4,35 дол/кг;

світильники з 4,6780 дол/кг до 5,19 дол/кг;

мішені для метання дротиків з 2,088 дол/кг (1,9757 дол/кг) до 5,75 дол/кг;

вішалки для пальто з 2,8407 дол/кг до 6,26 дол/кг;

плавки з 14,0956 дол/кг до 15,58 дол/кг;

хустки з 0,3361 дол/кг до 0,39 дол/кг (а.с. 80-82 Т. ІІ).

В графі 33 вищезазначених рішень відповідача про коригування митної вартості вказано, що митна вартість визначена за резервним методом у зв'язку з неможливістю застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості.

Не погоджуючись із рішеннями Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості від 22.05.2013 року №100250000/2013/500253/2, від 29.05.2013 року №100250000/2013/500284/2, від 01.06.2013 року №100250000/2013/500001/2, позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2).

Статтею 57 глави 9 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як визначено в частині 5 статті 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу (частина 2).

За змістом частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що подані документи містять розбіжності.

Стосовно митної декларації від 15.05.2013 № 10025000/2013/027642 відповідач зазначив, що надане платіжне доручення від 19.04.2013 № 043 проведено банком 19.04.2013, що пізніше ніж дата 07.04.2013 фактичного завантаження товару на борт судна згідно з коносаментом №865625520. Відповідач посилався на те, що це суперечить пунктам 8.1.1. та 3.2 контракту, за яким покупець вносить передплату у розмірі 30% від вартості партії».

Суд зазначає, що посилання позивача на здійснення позивачем передоплати платіжним дорученням від 19.04.2013 року № 043 пізніше на 12 днів від дати завантаження товару на борт судна (07.04.2013), згідно з коносаментом від 17.04.2013 № 865625520, є необґрунтованими, оскільки оплата із затримкою не впливає на митну вартість товару.

Щодо митної декларації від 24.05.2013 № 10025000/2013/028076 відповідач зазначив, що додаток № 47 до контракту від 04.04.2012 № 21-118/2012 датується від 30.04.2013, та встановлює інші умови оплати саме для інвойсу від 09.04.2013 №FZАМС1325. Інвойс №FZАМСТ325 датований раніше ніж додаток до контракту. Завантаження товару на борт судна відбулося 13.04.2013 (згідно з коносаментом від 17.04.2013 № 865429923). Таким чином, на думку відповідача, до поставки повинні бути застосовані вимоги умов контракту від 04.04.2012 № 21-118/2012 стосовно наявності на момент завантаження товару передоплати у розмірі 30%. Разом з тим, ТОВ «Фоззі-Фуд» надано платіжне доручення №156 датоване 08.05.2013. В якості виписки з бухгалтерської документації ТОВ «Фоззі-Фуд» надало оборотно-сальдові відомості по окремим поставкам неможливо ідентифікувати з даною поставкою. Надані оборотно-сальдові відомості не розкривають суму всіх платежів, що можливо були здійснені або повинні бути здійснені на користь продавця Ainon Group Limited.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою № 47 до Контракту № 21-11S/2012 (а.с. 109 Т. І) сторони узгодили, що оплата здійснюється наступним шляхом: 100% вартості товару оплачуються на підставі інвойсу від 09.04.2013 №FZАМС1325. Сума даного інвойсу - 58 364,64 дол.США. Згідно платіжного доручення від 08.05.2013 року № 156 позивач сплатив суму 58 364,64 дол.США, тобто 100% вартості товару.

Зазначене вказує на відсутність розбіжностей сплачених сум у вищезазначених документах та відсутність підстав для невизнання відповідачем митної вартості за першим методом - ціною договору.

Крім того, узгодження сторонами додатковою угодою до контракту форми оплати за товар після складання інвойсу не суперечить вимогам законодавства (стаття 631 Цивільного кодексу України).

Стосовно митної декларації від 30.05.2013 № 10025000/2013/028374 відповідач зазначив, що додаток № 46 до контракту від 04.04.2012 № 21-118/2012 датується від 18.04.2013 та встановлює інші умови оплати відповідно інвойсу від 03.04.2013 №FZYWC1310. Інвойс № FZYWC1310 датовані раніше ніж додаток від 18.04.2013 №46 до контракту. Завантаження товару на борт судна відбулося 11.04.2013 (згідно з коносаментом від 17.04.2013 № 583700676). Таким чином, до поставки повинні бути застосовані вимоги умов контракту від 04.04.2012 № 21-118/2012 стосовно наявності на момент завантаження товару передоплати у розмірі 30%. Разом з тим, ТОВ «Фоззі-Фуд» надано платіжне доручення №054 датоване 22.04.2013.

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою № 46 до Контракту № 21-11S/2012 (а.с. 176 Т. І) сторони узгодили, що оплата здійснюється наступним шляхом: 100% вартості товару оплачуються на підставі інвойсів від 08.04.2013 №FZАМС1324 та від 03.04.2013 №FZАМС1310. Сума інвойсу від 03.04.2013 №FZАМС1310 (а.с. 158 Т. І) становить 61 589,70 дол.США, інвойсу від 08.04.2013 №FZАМС1324 - 87 371,83 дол.США (а.с. 78 Т. ІІ). Згідно платіжного доручення від 22.04.2013 року № 054 позивач сплатив суму за вказаними інвойсами у розмірі 148 961,53 дол.США, тобто 100% вартості товару, що вказує на відсутність розбіжностей сплачених сум у вищезазначених документах.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вищезазначені зауваження відповідача не можуть бути підставою для відмови у визначенні митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки зазначені обставини не впливають на митну вартість товару.

Суд встановив, що за результатом розгляду додаткових документів наданих позивачем, відповідач не прийняв їх до уваги, посилаючись на те, що наданий прас-лист не містить відомостей, які згідно загальносвітовою практикою зазвичай зазначаються у прас-листах, зокрема, не містить інформацію стосовно сайтів для пошуку та контактів із фірмою-продавцем у мережі Інтернет.

Щодо наданих позивачем експертних висновків від 28.05.2013 № Ц-269 та від 20.05.2013 № Ц-231 Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, відповідач зазначив, що вони не можуть бути підґрунтям у вирішенні питання визначення митної вартості, оскільки експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих документів (зазначених в пункті 6 висновку), тобто, експерт, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі наданих до митного оформлення документів, посилається виключно на цінову політику фірми-виробника товару, орієнтовану безпосередньо ТОВ «Фоззі-Фуд», а не на кон'юнктуру ринку в цілому. Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, не вказано яких саме підприємств постачальників та виробників відповідної продукції використана цінова інформація.

Згідно експертних висновків від 20.05.2013 № Ц-231 (а.с. 68-69 Т. І) та від 28.05.2013 № Ц-269 (а.с. 124-125 Т. І) експертом була визначена контрактна вартість товару (в'єтнамки, шльопанці), який ввозився згідно Контракту № 21-11S/2012 з урахуванням величини партії, форми оплати та доставки щодо вартості аналогічного товару та встановлено її обґрунтованість і відповідність ціноутворюючим факторам ринку.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Представник відповідача зазначив також, що митна вартість імпортованого товару була визначена за ціною, нижчою за ціну оформлення ідентичного чи подібного (аналогічного) товару митними органами, що підтверджується витягами з цінової бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (а.с. 8-51 Т. ІІ).

З наявних в матеріалах справи витягів вбачається, що вони містять, зокрема, опис кожної партії товару, а також інформацію про кількість кожної партії товару, виробників товару, дату здійснення митного оформлення товару, номерів ВМД, за якими здійснювалось митне оформлення кожної партії товару, що дає змогу індивідуалізувати такі партії товару та встановити їх ідентичність чи подібність.

Отже, у відповідача була наявна інформація про ідентичні товари, ввезені протягом місяця до дня подання позивачем декларації митної вартості, що вказує на наявність у відповідача можливості визначити ціну товару за методом, передбаченим пунктом «а» частини 2 статті 57 Митного кодексу України.

При цьому представник Київської регіональної митниці зазначив, що резервний метод визначення митної вартості товару був застосований у зв'язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості імпортованого товару

Суд також зазначає, що та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, суд встановив, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України.

У ході судового розгляду справи відповідач не спростував правильності визначення митної вартості товарів (в'єтнамки, гвинти, світильники, мішені тля метання дротиків, вішалки для пальто, плавки, хустки), а також відсутність можливості у митного органу визначити митну вартість даного товару на підставі наданих позивачем документів за правилами, визначеними статтею 58 Митного кодексу України.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 №21-326а13.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішень Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості від 22.05.2013 року №100250000/2013/500253/2, від 29.05.2013 року №100250000/2013/500284/2, від 01.06.2013 року №100250000/2013/500001/2.

Керуючись положеннями статей 2, 6, 7, 17, 69, 70, 94, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості від 22.05.2013 року №100250000/2013/500253/2, від 29.05.2013 року №100250000/2013/500284/2, від 01.06.2013 року №100250000/2013/500001/2.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 458,80грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень 80 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Київської міжрегіональної митниці Міндоходів за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський