Постанова № 36335303, 26.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4592/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Полегешко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 19.06.2013 № 0003031720, № 0003041720.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкових повідомлень-рішень.

Зокрема, висновки про порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово - господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. У перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_3 співпрацювала із ТОВ «Комерційна фірма Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Онікс Компані ЛТД» відповідно до укладених договір поставки товарів.

Виконання договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками фактурами, виписками по рахнку.

На підставі виписаних податкових накладних, у перевіряємий період сплачена позивачем в ціні вартості товару сума податку на додану вартість була включена до податкового кредиту.

При цьому, висновки податкового органу про відсутність факту реального виконання договорів із контрагентами, на думку позивача, здійснено без належного аналізу характеру договорів, їх товарності та реальності. За основу для прийняття висновків про відсутність факту реального виконання договорів позивача з його контрагентами відповідач бере лише акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 15.03.2013 № 531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД», акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 13.11.2012 № 7593/22-7/37889322 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма Горизонталь», відповідно до якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток та з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.10.2011 по 30.06.2012.

Таким чином, позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Комерційна фірма Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Онікс Компані ЛТД», а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на письмові заперечення (т. 2 а. с. 82-84), в яких зазначено, що ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань правомірності проведення господарських операцій за червень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», за березень-червень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», за лютий-березень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Онікс Компані ЛТД».

За даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлена розбіжність податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, а саме:

- ДПІ у м. Чернігові ДПС був отриманий від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС акт від 15.03.2013 № 531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року, відповідно до якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п. 198.3 ст. 198, п. 193.1 ст. 193, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, пп. 201.10 ст. 201, п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям у листопаді-грудні 2011 року та січні-березні 2012 року (т. 2 а. с. 91-94);

- ДПІ у м. Чернігові ДПС був отриманий від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС акт від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.01.2012 по 30.10.2012, в розумінні ст. 134 та ст. 185 Податкового кодексу України (т. 2 а. с. 85-90);

- ДПІ у м. Чернігові ДПС був отриманий від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС акт від 13.11.2012 № 7593/22-7/37889322 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.11 по 30.06.12, відповідно до якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток та з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.10.11 по 30.06.12, які підпадають під визначення згідно з Податковим кодексом України.

За результатом перевірки ДПІ у м. Чернігові складено акт від 01.06.2013 № 1283/17/НОМЕР_3.

Враховуючи вищевикладене Державна податкова інспекція у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області, вважає оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення правомірними, прийнятим на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, та просить відмовити ФОП ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 18.03.2002, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (т. 1 а. с. 36) та копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.08.2013 № 17079578 (т. 1 а. с. 38), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові з 29.03.2002, що підтверджується копією акту про результати документальної виїзної позапланової невиїзної перевірки від 01.06.2013 № 1283/17/НОМЕР_3 (т. 1 а. с. 12), ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 15.05.2013 № 1460 співробітниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань правомірності проведення господарських операцій за червень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», за березень-червень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», за лютий-березень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Онікс Компані ЛТД».

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 01.06.2013 № 1283/17/НОМЕР_3 (т. 1 а. с. 11-34), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 292435,00 грн, в т.ч. за лютий 2012 року - 39520,00 грн, за березень 2012 року - 58760,00 грн, за квітень 2012 року - 63115,00 грн, за травень 2012 року - 60710,00 грн, за червень 2012 року - 70330,00 грн;

- ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_3 занижено оподатковуваний дохід за 2012 рік на 1462175,00 грн, внаслідок неправомірного включення до складу витрат суми коштів, витрачених на придбання товарів (послуг) у ТОВ «Онікс Компані ЛТД» протягом лютого-березня 2012 року, у ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» протягом березня-червня 2012 року, у ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» протягом червня 2012 року.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 № 0003031720, № 0003041720 (т. 1 а. с. 35), якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 338653,00 грн, в т.ч. за основним платежем - 292435,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 146218,00 грн та збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 370945,79 грн, в т.ч. за основним платежем - 247297,19 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 123648,60 грн.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_3 є оптова торгівля деревиною, оптова торгівля будівельними матеріалами, відповідно до акту перевірки від 01.06.2013 № 1283/17/НОМЕР_3 (а. с. 13).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_3 здійснювала господарську діяльність із контрагентами ТОВ «Комерційна фірма Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Онікс Компані ЛТД».

Так, між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» було укладено договір поставки № 5 від 01.02.2012, згідно якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених в даному договорі, передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари в асортименті, визначені в даному договорі (а. с. 52-56).

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- рахунки фактури: № 2 від 02.02.2012 на загальну суму 59280,00 грн, в т.ч. ПДВ 9880,00 грн, ; 4 від 07.02.2012 на загальну суму 59670,00 грн, в т.ч. ПДВ 9945,00 грн, № 6 від 08.02.2012 на загальну суму 59202,00 грн, в т.ч. ПДВ 9867,00 грн, № 10 від 10.02.2012 на загальну суму 58968,00 грн, в т.ч. ПДВ 9828,00 грн, № 2 від 01.03.2012 на загальну суму 31200,00 грн, в т.ч. ПДВ 5200,00 грн, № 5 від 02.03.2012 на загальну суму 35100,00 грн, в т.ч. ПДВ 5850,00 грн, № 9 від 05.03.2012 на загальну суму 37440,00 грн, в т.ч. ПДВ 6240,00 грн, № 11 від 06.03.2012 на загальну суму 32760,00 грн, в т.ч. ПДВ 5460,00 грн, № 12 від 07.03.2012 на загальну суму 33540,00 грн, в т.ч. ПДВ 5590,00 грн, № 14 від 12.03.2012 на загальну суму 34320,00 грн, в т.ч. ПДВ 5720,00 грн (т. 1 а. с. 57, 60, 63, 66, 80, 83, 86, 89, 92, 95);

- видаткові накладні: № 2 від 02.02.2012 на загальну суму 59280,00 грн, в т.ч. ПДВ 9880,00 грн, № 4 від 07.02.2012 на загальну суму 59670,00 грн, в т.ч. ПДВ 9945,00 грн, № 6 від 08.02.2012 на загальну суму 59202,00 грн, в т.ч. ПДВ 9867,00 грн, № 10 від 10.02.2012 на загальну суму 58968,00 грн, в т.ч. ПДВ 9828,00 грн, № 2 від 01.03.2012 на загальну суму 31200,00 грн, в т.ч. ПДВ 5200,00 грн, № 5 від 02.03.2012 на загальну суму 35100,00 грн, в т.ч. ПДВ 5850,00 грн, № 9 від 05.03.2012 на загальну суму 37440,00 грн, в т.ч. ПДВ 6240,00 грн, № 11 від 06.03.2012 на загальну суму 32760,00 грн, в т.ч. ПДВ 5460,00 грн, № 12 від 07.03.2012 на загальну суму 33540,00 грн, в т.ч. ПДВ 5590,00 грн, № 14 від 12.03.2012 на загальну суму 34320,00 грн, в т.ч. ПДВ 5720,00 грн (т. 1 а. с. 58, 61, 64, 67, 81, 84, 87, 90, 93, 96);

- податкові накладні: № 30 від 02.02.2012 на загальну суму 59280,00 грн, в т.ч. ПДВ 9880,00 грн, № 186 від 07.02.2012 на загальну суму 59670,00 грн, в т.ч. ПДВ 9945,00 грн, № 210 від 08.02.2012 на загальну суму 59202,00 грн, в т.ч. ПДВ 9867,00 грн, № 261 від 10.02.2012 на загальну суму 58968,00 грн, в т.ч. ПДВ 9828,00 грн, № 16 від 01.03.2012 на загальну суму 31200,00 грн, в т.ч. ПДВ 5200,00 грн, № 49 від 02.03.2012 на загальну суму 35100,00 грн, в т.ч. ПДВ 5850,00 грн, № 130 від 05.03.2012 на загальну суму 37440,00 грн, в т.ч. ПДВ 6240,00 грн, № 154 від 06.03.2012 на загальну суму 32760,00 грн, в т.ч. ПДВ 5460,00 грн, № 184 від 07.03.2012 на загальну суму 33540,00 грн, в т.ч. ПДВ 5590,00 грн, № 329 від 12.03.2012 на загальну суму 34320,00 грн, в т.ч. ПДВ 5720,00 грн (т. 1 а. с. 59, 62, 65, 68, 82, 85, 88, 91, 94, 97);

- товарно-транспортні накладні: від 02.02.2012, від 03.02.2012, від 04.02.2012, від 05.02.2012, від 08.02.2012, від 09.02.2012, від 10.02.2012, від 11.02.2012, від 12.02.2012, від 15.02.2012, від 16.02.2012, від 01.03.2012, від 04.03.2012, від 05.03.2012, від 06.03.2012, від 11.03.2012, від 12.03.2012, від 13.03.2012, від 14.03.2012, від 15.03.2012 (т. 1 а. с. 69-79, 98-106).

Також, між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» було укладено договір поставки № 6 від 02.04.2012, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених в даному договорі, передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари в асортименті, визначені в даному договорі (т. 1 а. с. 107-111).

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- рахунки фактури: № 60 від 20.03.2012 на загальну суму 50700,00 грн, в т.ч. ПДВ 8450,00 грн, № 63 від 23.03.2012 на загальну суму 54600,00 грн, в т.ч. ПДВ 9100,00 грн, № 62 від 21.03.2012 на загальну суму 42900,00 грн, в т.ч. ПДВ 7150,00 грн, № 4 від 03.04.2012 на загальну суму 56940,00 грн, в т.ч. ПДВ 9490,00 грн, № ТВ-0005 від 04.04.2012 на загальну суму 58890,00 грн, в т.ч. ПДВ 9815,00 грн, № ТВ-0007 від 06.04.2012 на загальну суму 54600,00 грн, в т.ч. ПДВ 9100,00 грн, № ТВ-0010 від 11.04.2012 на загальну суму 50700,00 грн, в т.ч. ПДВ 8450,00 грн, № ТВ-00015 від 17.04.2012 на загальну суму 56940,00 грн, в т.ч. ПДВ 9490,00 грн, № ТВ-0018 від 18.04.2012 на загальну суму 49920,00 грн, в т.ч. ПДВ 8320,00 грн, № ТВ-0020 від 20.04.2012 на загальну суму 50700,00 грн, в т.ч. ПДВ 8450,00 грн, № ТВ-0003 від 03.05.2012 на загальну суму 57720,00 грн, в т.ч. ПДВ 9620,00 грн, № ТВ-004 від 04.05.2012 на загальну суму 59280,00 грн, в т.ч. ПДВ 9880,00 грн, № ТВ-0007 від 07.05.2012 на загальну суму 58500,00 грн, в т.ч. ПДВ 9750,00 грн, № ТВ-0011 від 11.05.2011 на загальну суму 49140,00 грн, в т.ч. ПДВ 8190,00 грн, № ТВ-014 від 14.05.2012 на загальну суму 45240,00 грн, в т.ч. ПДВ 7540,00 грн, № ТВ-015 від 15.05.2012 на загальну суму 57720,00 грн, в т.ч. ПДВ 9620,00 грн, № ТВ-016 від 16.05.2012 на загальну суму 36660,00 грн, в т.ч. ПДВ 6110,00 грн, № 7 від 14.06.2012 на загальну суму 39000,00 грн, в т.ч. ПДВ 6500,00 грн, № СФ-008 від 15.06.2012 на загальну суму 46800,00 грн, в т.ч. ПДВ 7800,00 грн, № СФ-012 від 19.06.2012 на загальну суму 52260,00 грн, в т.ч. ПДВ 8710,00 грн, № СФ-014 від 21.06.2012 на загальну суму 49140,00 грн, в т.ч. ПДВ 8190,00 грн, № СФ-016 від 25.06.2012 на загальну суму 44460,00 грн, в т.ч. ПДВ 7410,00 грн (т. 1 а. с. 112-114, 128, 131-136, 160-166, 190, 193, 196, 199, 202);

- видаткові накладні: № 60 від 20.03.2012 на загальну суму 50700,00 грн, в т.ч. ПДВ 8450,00 грн, № 62 від 21.03.2012 на загальну суму 42900,00 грн, в т.ч. ПДВ 7150,00 грн, № 63 від 23.03.2012 на загальну суму 54600,00 грн, в т.ч. ПДВ 9100,00 грн, № 4 від 03.04.2012 на загальну суму 56940,00 грн, в т.ч. ПДВ 9490,00 грн, № ТВ-0005 від 04.04.2012 на загальну суму 58890,00 грн, в т.ч. ПДВ 9815,00 грн, № ТВ-0007 від 06.04.2012 на загальну суму 54600,00 грн, в т.ч. ПДВ 9100,00 грн, № ТВ-0010 від 11.04.2012 на загальну суму 50700,00 грн, в т.ч. ПДВ 8450,00 грн, № ТВ-00015 від 17.04.2012 на загальну суму 56940,00 грн, в т.ч. ПДВ 9490,00 грн, № ТВ-0018 від 18.04.2012 на загальну суму 49920,00 грн, в т.ч. ПДВ 8320,00 грн, № ТВ-0020 від 20.04.2012 на загальну суму 50700,00 грн, в т.ч. ПДВ 8450,00 грн, № ТВ-0003 від 03.05.2012 на загальну суму 57720,00 грн, в т.ч. ПДВ 9620,00 грн, № ТВ-004 від 04.05.2012 на загальну суму 59280,00 грн, в т.ч. ПДВ 9880,00 грн, № ТВ-0007 від 07.05.2012 на загальну суму 58500,00 грн, в т.ч. ПДВ 9750,00 грн, № ТВ-0011 від 11.05.2011 на загальну суму 49140,00 грн, в т.ч. ПДВ 8190,00 грн, № ТВ-014 від 14.05.2012 на загальну суму 45240,00 грн, в т.ч. ПДВ 7540,00 грн, № ТВ-015 від 15.05.2012 на загальну суму 57720,00 грн, в т.ч. ПДВ 9620,00 грн, № ТВ-016 від 16.05.2012 на загальну суму 36660,00 грн, в т.ч. ПДВ 6110,00 грн, № 7 від 14.06.2012 на загальну суму 39000,00 грн, в т.ч. ПДВ 6500,00 грн, №РН-008 від 15.06.2012 на загальну суму 46800,00 грн, в т.ч. ПДВ 7800,00 грн, № РН-012 від 19.06.2012 на загальну суму 52260,00 грн, в т.ч. ПДВ 8710,00 грн, № РН-014 від 21.06.2012 на загальну суму 49140,00 грн, в т.ч. ПДВ 8190,00 грн, № РН-016 від 25.06.2012 на загальну суму 44460,00 грн, в т.ч. ПДВ 7410,00 грн (т. 1 а. с. 115-117, 129, 131-136, 160-166, 191, 194, 197, 200, 203);

- податкові накладні: № 63 від 20.03.2012 на загальну суму 50700,00 грн, в т.ч. ПДВ 8450,00 грн, № 67 від 21.03.2012 на загальну суму 42900,00 грн, в т.ч. ПДВ 7150,00 грн, № 78 від 23.03.2012 на загальну суму 54600,00 грн, в т.ч. ПДВ 9100,00 грн, № 64 від 03.04.2012 на загальну суму 56940,00 грн, в т.ч. ПДВ 9490,00 грн, № 88 від 04.04.2012 на загальну суму 58890,00 грн, в т.ч. ПДВ 9815,00 грн, № 130 від 06.04.2012 на загальну суму 54600,00 грн, в т.ч. ПДВ 9100,00 грн, № 251 від 11.04.2012 на загальну суму 50700,00 грн, в т.ч. ПДВ 5450,00 грн, № 391 від 17.04.2012 на загальну суму 56940,00 грн, в т.ч. ПДВ 9490,00 грн, № 404 від 18.04.2012 на загальну суму 49920,00 грн, в т.ч. ПДВ 8320,00 грн, № 465 від 20.04.2012 на загальну суму 50700,00 грн, в т.ч. ПДВ 8450,00 грн, № 53 від 03.05.2012 на загальну суму 57720,00 грн, в т.ч. ПДВ 9620,00 грн, № 87 від 04.05.2012 на загальну суму 59280,00 грн, в т.ч. ПДВ 9880,00 грн, № 157 від 07.05.2012 на загальну суму 58500,00 грн, в т.ч. ПДВ 9750,00 грн, № 261 від 11.05.2012 на загальну суму 49140,00 грн,в т.ч. ПДВ 8190,00 грн, № 358 від 14.05.2012 на загальну суму 45240,00 грн, в т.ч. ПДВ 7540,00 грн, № 399 від 15.05.2012 на загальну суму 57720,00 грн, в т.ч. ПДВ 9620,00 грн, № 430 від 16.05.2012 на загальну суму 36660,00 грн,в т.ч. ПДВ 6110,00 грн, № 383 від 14.06.2012 на загальну суму 39000,00 грн, в т.ч. ПДВ 6500,00 грн, №407 від 15.06.2012 на загальну суму 46800,00 грн, в т.ч. ПДВ 7800,00 грн, № 525 від 19.06.2012 на загальну суму 52260,00 грн, в т.ч. ПДВ 8710,00 грн, № 588 від 21.06.2012 на загальну суму 49140,00 грн, в т.ч. ПДВ 8190,00 грн, № 733 від 25.06.2012 на загальну суму 44460,00 грн, в т.ч. ПДВ 7410,00 грн (т. 1 а. с. 118-120, 130, 137-142, 167-173, 192, 195, 198, 201, 204);

- товарно-транспортні накладні: від 18.03.2012, від 19.03.2012, від 20.03.2012, від 21.03.2012, від 22.03.2012, від 25.03.2012, від 26.03.2012, від 01.04.2012, від 02.04.2012, від 03.04.2012, від 04.04.2012, від 05.04.2012, від 08.04.2012, від 09.04.2012, від 10.04.2012, від 11.04.2012, від 12.04.2012, від 15.04.2012, від 16.04.2012, від 17.04.2012, від 18.04.2012, від 19.04.2012, від 22.04.2012, від 23.04.2012, від 06.05.2012, від 07.05.2012, від 08.05.2012, від 13.05.2012, від 147.05.2012, від 15.05.2012, від 16.05.2012, від 17.05.2012, від 20.05.2012, від 21.05.2012, від 22.05.2012, від 23.05.2012, від 24.05.2012, від 27.05.2012, від 28.05.2012, від 29.05.2012, від 03.06.2012, від 04.06.2012, від 05.06.2012, від 06.06.2012, від 07.06.2012, від 10.06.2012, від 11.06.2012, від 12.06.2012, від 13.06.2012, від 14.06.2012 (т. 1 а. с. 121-127, 143-159, 174-189, 205-214).

Також, між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Комерційна фірма Горизонталь» було укладено договір поставки № 10 від 02.04.2012, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених в даному договорі, передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари в асортименті, визначені в даному договорі (т. 1 а. с. 215-219).

Договір підписано директорами та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- рахунки фактури: № СФ-6 від 15.06.2012 на загальну суму 37440,00 грн, в т.ч. ПДВ 6240,00 грн, № СФ-10 від 18.06.2012 на загальну суму 43680,00 грн, в т.ч. ПДВ 7280,00 грн, № СФ-12 від 20.06.2012 на загальну суму 35100,00 грн, в т.ч. ПДВ 5850,00 грн, № СФ-016 від 22.06.2012 на загальну суму 35880,00 грн, в т.ч. ПДВ 5980,00 грн, № СФ-020 від 25.06.2012 на загальну суму 38220,00 грн, в т.ч. ПДВ 6370,00 грн (т. 1 а. с. 220-222, 230, 232);

- видаткові накладні: № РН-006 від 15.06.2012 на загальну суму 37440,00 грн, в т.ч. ПДВ 6240,00 грн, № РН-0010 від 18.06.2012 на загальну суму 43680,00 грн, в т.ч. ПДВ 7280,00 грн, № РН-0012 від 20.06.2012 на загальну суму 35100,00 грн, в т.ч. ПДВ 5850,00 грн, № РН-0016 від 22.06.2012 на загальну суму 35880,00 грн, в т.ч. ПДВ 5980,00 грн, № РН-0020 від 25.06.2012 на загальну суму 38220,00 грн, в т.ч. ПДВ 6370,00 грн (т. 1 а. с. 223-225, 231, 233);

- податкові накладні: № 448 від 15.06.2012 на загальну суму 37440,00 грн, в т.ч. ПДВ 6240,00 грн, № 527 від 18.06.2012 на загальну суму 43680,00 грн, в т.ч. ПДВ 7280,00 грн, № 604 від 20.06.2012 на загальну суму 35100,00 грн, в т.ч. ПДВ 5850,00 грн, № 664 від 22.06.2012 на загальну суму 35880,00 грн, в т.ч. ПДВ 5980,00 грн, № 750 від 25.06.2012 на загальну суму 38220,00 грн, в т.ч. ПДВ 6370,00 грн (т. 1 а. с. 226-229, 234);

- товарно-транспортні накладні: від 17.069.2012, від 18.06.2012, від 19.06.2012, від 20.06.2012, від 21.06.2012, від 24.06.2012, від 25.06.2012, від 26.06.2012, від 27.06.2012 (т. 1 а. с. 235-243).

Також, на підтвердження реальності вищезазначених договорів суду надано виписки по рахунку (т. 2 а. с. 1-41).

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочину підприємства - контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб та платників податків, ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договору з контрагентом позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ФОП ОСОБА_3, містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентом.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентами ТОВ «Комерційна фірма Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Онікс Компані ЛТД» відповідач посилається на акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 15.03.2013 № 531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД», акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 13.11.2012 № 7593/22-7/37889322 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма Горизонталь», відповідно до якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток та з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.10.2011 по 30.06.2012.

Однак, такі посилання судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентом позивача фінансово-господарської діяльності у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат (послуг), при придбанні та продажу товарів (послуг) для здійснення такої діяльності суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність виданих за ними, зокрема, податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) об'єктів оподаткування для здійснення такої діяльності.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагента суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є його контрагентами та здійснення ними незаконної фінансово - господарської діяльності представником відповідача суду не надано.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагента.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отримані, сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаного правочину з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операції дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Як докази використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано:

- копії відомості звіту заготовки для піддонів (т. 2 а. с. 42-48);

- договір № 4 від 10.01.2012, укладений між СПД ОСОБА_3 та ТОВ «Чернігів-Інтерлісдеталь», відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виготовити дошку обрізну, виготовити брус, виконати торцювання дошки, виконати збивання піддонів із листяних та хвойних порід деревини (т. 2 а. с. 49);

- копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т. 2 а. с. 50-51);

- акти-розрахунки, акти обліку матеріалів замовника отриманих на виготовлення піддонів (т. 2 а. с. 52-65);

- накладні (т. 2 а. с. 66-70);

- договір поставки № 4600033997 від 02.04.2012, укладений між ПАТ «САН ІнБев Україна» та СПД-ФО ОСОБА_3 (т. 2 а. с. 71-74);

- договір № АБ-0013/12 від 12.01.2012, укладений між ТОВ «Аерок» та ФОП ОСОБА_3 (т. 2 а. с. 75-77);

- договір поставки № 010112-Kv-Гал від 01.01.2012, укладений між ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» та ФОП ОСОБА_3 (т. 2 а. с. 78-81).

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету та заниження оподатковуваного доходу є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх рішень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 19.06.2013 № 0003031720, № 0003041720.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати в сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн 81 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Д.В. Лобан