Рішення № 36335187, 10.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11741/13 10.12.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромета"

до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3"

про стягнення 41 458,09 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Залозецька Ю.В. (дов.б/н від 29.07.2013 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромета" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" (далі за текстом - відповідач) про стягнення основної заборгованості у розмірі 41 458,09 грн., з яких 40705,32 грн. - заборгованість за поставлений1 товар, а 752,77 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, а також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромета" до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" про стягнення 41 458,09 грн. передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 910/11741/13, розгляд справи призначено на 30.07.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 910/11741/13 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року справу прийнято до провадження судді Босого В. П., розгляд справи призначено на 20.08.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з лікарняного, справу № 910/11741/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 17.09.2013 року, у зв'язку з необхідністю надання суду додаткових доказів по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/11741/13 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 05.11.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/11741/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року суддею Балацом С.В. справу № 910/11741/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 10.12.2013 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/11741/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

06.12.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 10.12.2013 року представник відповідача не з'явився, про свою відсутність суд повідомив подавши клопотання про відкладення розгляду справи, вимоги ухвали суду від 05.11.2013 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно поштовим повідомленням № 03492434.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання. Крім того, відповідача було завчасно повідомлено про розгляд справи, що свідчить про достатність часу для підготовки відповідачем відзиву щодо заявлених вимог та можливість відрядити уповноважену довіреністю особу до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні.

Крім того, відповідач своїм правом на подання відзиву скористався, подавши 20.08.2013 року відзив у справі, відповідно до якого він проти заявлених позовних вимог заперечує з тих підстав, що довіреності, на підставі яких представник відповідача отримував товар оформлені неналежним чином, оскільки підписи керівника відповідача на довіреностях є підробленими.

Представником позивача надано клопотання про залучення документів до матеріалів справи, в яких просить залучити копії податкових накладних по справі.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача у позовній заяві у період з 07.03.2012 року по 10.04.2012 року позивачем було поставлено відповідачу товар на підставі видаткових накладних № ЄМ-00004051 від 07.03.12р., на суму 3983,62, № ЄМ-00004329 від 13.03.12р на суму 3635,35, № ЄМ-00004374 від 14.03.12р. на суму 275,93, № ЄМ-00004577 від 14.03.12р. на суму 117,' 11, № ЄМ-00004612 від 15.03.12р. на суму 11912,23, № ЄМ-00004899 від 20.03.12р. на суму 6608,62, № ЄМ-00004946 від 20.03.12р. на суму 268,98, № ЄМ-00005716 від 27.03.12р. на суму 3135,02, № ЄМ-00006872 від 06.04.12р. на суму 222,06, № ЄМ.00007170 від 10.04.12р. на суму 8150,88 загальною вартістю 40705, 32 грн.

Відповідачем товар був отриманий та прийнятий, що підтверджують підписи осіб та печатки сторін на видаткових накладних. У зв'язку з прийняттям товару у відповідача виникло зобов'язання, щодо сплати грошових коштів за поставлений товар у розмірі 40705, 32 грн.

На момент подання позовної заяви до суду (15.05.2013 року) відповідачем не було виконано свої зобов'язання та сплачено грошові кошти за поставлений товар.

27.08.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 2708/4-12 від 27.08.2012 року, в якій вимагав сплатити грошові кошти за поставлений товар у розмірі 40829, 29 грн. протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги. Відповідно поштовому повідомленню № 02919094 відповідачем було отримано лист-вимогу 25.09.2012 року. Станом на 03.10.2012 року заборгованість відповідачем сплачена не була, відповіді на зазначену вимогу позивачу направлено не було.

Позивач у позовній заяві також просить стягнути з відповідача суму 3% річних у сумі 752, 77 грн.

За твердженням позивача, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент розгляду справи судом (10.12.2013 року) складає 41458, 09 грн. та відповідачем не погашена.

Відповідач надав відзив від 20.08.2013 року, в якому зазначав, що заперечує проти задоволення позовних вимог, у зв'язку з сумнівом щодо достовірності підпису представника відповідача на видаткових накладних та довіреностях, доданих до позовної заяви.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Таким чином, між сторонами був укладений договір поставки товару в спрощеній формі, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказані правовідносини є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 40705, 32 грн.. Факт поставки товару підтверджують видаткові накладні, податкові накладні та довіреності, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідачем, в свою чергу, у відзиві на позовну заяву зазначено, що підпис керівника скріплений печаткою підприємства, який міститься на довіреностях на отримання товару, є не дійсний та не співпадає з підписом Сухоросова Івана Михайловича - керівника відповідача.

Судом встановлено, що на зазначених довіреностях та видаткових накладних міститься кругла печатка відповідача, а також міститься підпис керівника. В судовому засіданні судом було здійснено огляд оригіналів документів, копії яких містяться у матеріалах справи, у зв'язку з чим судом не виявлено ознак підробки документів з боку позивачем. Крім того, суд зазначає, що вся відповідальність щодо оформлення первинних бухгалтерських документів з боку відповідача лежить саме на керівникові відповідача, а отже контрагент не зобов`язаний перевіряти достовірність підпису посадових осіб відповідача при наявності круглої печатки відповідача на всіх первинних бухгалтерських документах.

Крім того, суд зазначає, що відповідач не довів належними засобами доказування факт підробки первинних бухгалтерських документів, якими є видаткові накладні та довіреності на отримання товару, хоча оригінали вказаних документів також є в наявності у відповідача.

З огляду на вищевикладене, судом відхиляються заперечення відповідача як необґрунтовані.

7.08.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 2708/4-12 від 27.08.2012 року, в якій вимагав сплатити грошові кошти за поставлений товар у розмірі 40829, 29 грн. протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги. Відповідно поштовому повідомленню № 02919094 відповідачем було отримано лист-вимогу 25.09.2012 року.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи те, що вимогу про оплату поставлено товару отримано відповідачем 25.09.2012 року, він мав виконати зобов`язання щодо оплати поставленого товару до 02.10.2012 року включно. Станом на 03.10.2012 року заборгованість відповідачем сплачена не була, відповіді на зазначену вимогу позивачу направлено не було.

У зв'язку з отриманням товару, а також направленням вимоги позивачем щодо оплати поставленого товару, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати грошових коштів за поставлений товар у розмірі 40705, 32 грн.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач свої зобов'язання не виконав та не сплатив грошові кошти за поставлений товар у повному обсязі.

Отже, судом визначено, що станом на момент подання позовної заяви (15.05.2013 року) та вирішення спору (10.12.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товару складає 40705, 32 грн. , доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 40705, 32 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за фактом поставки товару в сумі 40705, 32 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 40705, 32 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 процентів річних за період з 03.10.2012 року по 15.05.2013 року в розмірі 752, 77 грн. підлягають повному задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання з 03.10.2012 року, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних, нарахованих на суму боргу, підлягають задоволенню відповідно до наведеного в матеріалах справи розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" (03061, м. Київ, пр-кт Відрадний, буд. 103, код ЄДРПОУ - 04012773; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромета" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ - 36464155) 40705 (сорок тисяч сімсот п'ять) грн. 32 коп. основного боргу, 752 (сімсот п'ятдесят дві) грн. 77 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко