Ухвала суду № 36334717, 04.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/55523/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф., (суддя-доповідач),

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про скасування постанови за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Невмержицького О.О. щодо повернення виконавчого листа по справі № 2а-32382/08, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 02 березня 2009 року, визнати неправомірною і скасувати постанову від 16 листопада 2011 року про повернення вказаного виконавчого документа (ВП № 13415385), а також зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду 28 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду 28 травня 2012 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області неправомірними щодо виконання виконавчого листа №2а-32382/08 від 02.03.2009 року. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця від 16.11.2011 року про поверненню ОСОБА_4 виконавчого листа № 2а-32382/08. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області поновити виконавче провадження №13415385 по виконанню виконавчого листа №2а-32382/08 від 02.03.2009 року, виданого Житомирським окружним адміністративним судом.

Не погоджуючись з постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року та залишити в силі постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням суду по справі № 2а-32382/08 щодо стягнення коштів на користь ОСОБА_4 визначено боржника - Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, яке являється бюджетною установою та утримується за рахунок коштів Державного бюджету.

З метою забезпечення виконання судового рішення, 11 березня 2009 року відповідно до статей 3, 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 13415385 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 2а-32382/08 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 доплату, передбачену ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 22884,52 грн., та допомогу, передбачену ст. 37 зазначеного Закону у розмірі 245,09 грн.

5 січня 2009 року, 24 квітня 2009 року, 05 травня 2009 року, 02 липня 2009 року, 06 січня 2010 року, 15 січня 2010 року, 27 січня 2011 року, 21 лютого 2011 року, 20 липня 2011 року, державним виконавцем виносилися постанови про арешт коштів на рахунках боржника, призначених для виплати заборгованості, згідно з статтями 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи", які було направлено на виконання до Управління державного казначейства України в Овруцькому районі.

Державним виконавцем, на виконання вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, направлялися до Управління державного казначейства України у Овруцькому районі платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт по виконавчому листу Житомирського окружного адміністративного суду № 2а-32382/08 від 02 березня 2009 року з метою стягнення коштів на користь ОСОБА_4 Однак, вказані платіжні вимоги були повернуті УДК у Овруцькому районі без виконання на підставі підпункту 5 пункту 34 Порядку, а саме: з підстав відсутності відкритих асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету).

З метою виявлення іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, державним виконавцем 13 жовтня 2011 року за вих. № 14/27147 направлено вимогу боржнику щодо надання переліку майна, яке не використовується для провадження основної діяльності у роботі.

Проте, з отриманої інформації від Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (лист за виx. № 06-5940 від 20 жовтня 2011 року) убачається, що на балансі Управління не рахується майно, яке не використовується для провадження основної діяльності у роботі. Адміністративне приміщення Управління є власністю держави в особі Верховної Ради України, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №832885 від 04 січня 2008 року.

Також, у ході здійснення виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, державним виконавцем 06 травня 2011 року за вих. № 14/12007 УДК України в Овруцькому районі та повторно 13 жовтня 2011 року, направлявся запит стосовно наявності передбаченого фінансування по заборгованості за рішеннями суду на 2011 рік відповідно до статей 30, 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На вказані запити Управління державного казначейства України у Овруцькому районі повідомило, що відповідно до затверджених паспортів бюджетних програм на 2011 рік Міністерства соціальної політики України за КПКВК 2501200, 2501210, 2501230, 2501250 виплата коштів по рішенням суду в розмірах, визначених Законом, не передбачена. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не входять до переліку виплат, які здійснюються УПСЗН (лист від 18 травня 2011 року за вих. № 02-04/721),(лист від 26 жовтня 2011 року вих. № 02-01/1827).

У зв'язку з отриманою інформацією, 25 та 26 жовтня 2011 року, головним державним виконавцем Невмержицьким О.О. складено відповідні акти в порядку частини 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" та 16 листопада 2011 року, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 вказаного Закону винесено постанову про повернення ОСОБА_4 виконавчого листа по справі № 2а-32382/08, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 02 березня 2009 року. Одночасно з цим стягувачу роз'яснено, що вказаний виконавчий документ ним може бути пред'явлений на виконання повторно до 16 листопада 2014 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив за того, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого листа по справі № 2а-32382/08, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 02 березня 2009 року винесена на законних підставах, а державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", так як відповідачем вжито всіх заходів до виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду 02 березня 2009 року.

Проте, скасовуючи рішення суду першої інстанції, Житомирський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про неправомірність дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області, оскільки відповідачем не вжито всіх заходів при виконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та передчасно повернуто виконавчий лист № 2а-32382/08.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у paзi, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно iз законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, i повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

В силу положень частини 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно i в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, дії державного виконавця є протиправними, оскільки ним не були виконані усі дії, що передбачені законом та передують винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження. Відтак, постанова про повернення виконавчого листа винесена відповідачем передчасно, без врахування всіх обставин у справі, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України.

При цьому слід зазначити, що відсутність коштів на виконання рішення суду, не є підставою для повернення виконавчого листа на підставі наступного.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

В той же час, статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68).

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року, ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін