Ухвала суду № 36334697, 16.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2013 р. м. Київ К/800/20777/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.02.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013

у справі № 805/1066/13-а

за позовом Приватного підприємства "АДАМАНТ-Я"

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013, позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за серпень-вересень 2012 року на підставі акта № 8485/22-4/35285254 від 21.12.2012 та в частині виключення відомостей про задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за серпень-вересень 2012 року на підставі акта № 824/22-4/35285254 від 11.02.2013;

- зобов'язано відповідача вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки ПП «Адамант-Я», оформленої актами перевірки №8485/22-4/35285254 від 21.12.2012 та № 824/22-4/35285254 від 11.02.2013, і поновити в ній дані щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту, які містяться в поданих позивачем податкових деклараціях з податку на додану вартість. В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про заміну Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС на її правонаступника - Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «СВС» за серпень, вересень 2012 року, складено акт №8485/22-4/35285254 від 21.12.2012, в якому встановлені порушення вимог:

- ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 220, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними на правочинах, здійснених ПП «АДАМАНТ-Я» при придбанні виконаних робіт, тобто є нікчемними;

- пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України: безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від підприємства ПП «СВС» на загальну суму 5720170,60 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України: до складу податкових зобов'язань віднесені суми ПДВ по нікчемним операціям з реалізації виконаних послуг на загальну суму ПДВ 6133386,66 грн.

Крім того, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «СВС», ТОВ «Будівельний прогрес 2006», ТОВ «БК «Лінкруст» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 824/22-4/35285254 від 11.02.2013, в якому встановлено порушення:

- ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 220, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовленні ними на правочинах, здійснених ПП «АДАМАНТ-Я» при придбанні виконаних робіт по взаємовідносинам ПП «СВС»;

- пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України: занижено суму податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет у розмірі 6181406,81 грн.;

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України: занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 6490477,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що оскільки, за результатами проведеної перевірки, податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалося та, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, то податковим органом безпідставно анульовано показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень-вересень 2012 року.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було анульовано показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за спірний період, тобто, дії відповідача щодо внесення таких змін в Автоматизовану систему «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є протиправними та порушують права позивача.

При цьому, колегією суддів слід зазначити, що судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалося питання про внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за серпень-вересень 2012 року на підставі акта № 8485/22-4/35285254 від 21.12.2012 та акта № 824/22-4/35285254 від 11.02.2013.

За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За наведених обставин, судам попередніх інстанцій слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати, яка розбіжність сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податковій звітності по податку на додану вартість за період серпень-вересень 2012 року, виникла в базі даних Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», та чи правомірно такі зміни були внесені податковим органом в Автоматизовану систему співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС на її правонаступника - Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль