Ухвала суду № 36334564, 17.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2013 р. м. Київ К/800/33369/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Калашнікової О.В., Мороза В.Ф.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Леміщенко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі №2а/2370/4612/12 за позовом споживчого товариства "Будгарант-2000" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про визнання неправомірними дій, припису, скасування постанов, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року споживче товариство "Будгарант-2000" звернулося в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило: визнати неправомірними дії відповідача щодо організації та проведення 05.11.2012 р. позапланової перевірки, складання акту перевірки та внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2012 р.; скасувати постанови інспекції ДАБК в Черкаській області від 19.11.2012 р. № 1343 про накладення на позивача штрафу в сумі 100620 грн. 00 коп. та від 19.11.2012 р. № 1344 про накладення на штрафу в сумі 100620 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка діяльності позивача відповідачем фактично не проводилася 05.11.2012 р , документи позивачу не пред'являлися для ознайомлення, а отже, акт перевірки, протоколи та припис складені відповідачем неправомірно та з порушенням порядку проведення перевірки, а також акт перевірки та протоколи не направлялися на адресу позивача.

Крім того, при винесенні спірних постанов відповідачем не дотримані вимоги постанови Кабінету Міністрів України №224 від 06.04.1995р. та постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р. також вимог п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР від 14.10.1994 р., оскільки відповідачем не зроблений детальний опис виявлених правопорушень. Також, відповідачем не направлявся запит з вимогою про надання документів, які зазначені в акті перевірки.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду апеляційної інстанції залишивши без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що споживче товариство "Будгарант-2000" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 29.08.2000 р. за № 10000131244, ідентифікаційний код 31078695.

СТ "Будгарант-2000" 03.10.2012 р., як замовник будівництва двоповерхових вбудовано-прибудованих приміщень житлового будинку по вул. О. Дашкевича 34 у м. Черкаси, подало відповідачу декларацію про готовність даного об'єкту будівництва до експлуатації.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

Даним порядком передбачено, що замовник будівництва подає до інспекції ДАБК декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, реєстрація якої засвідчує завершення будівництва та можливість експлуатації збудованого об'єкту. При цьому, як Порядком № 461, так і Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038 передбачена відповідальність замовника будівництва за достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації, а також відповідальність за експлуатацію об'єкта будівництва, що не зданий в експлуатацію. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає пряму норму щодо заборони експлуатації не прийнятого інспекцією ДАБК об'єкта.

Перевіряючи подану декларацію у інспекції ДАБК виникли сумніви щодо достовірності даних, зазначених у декларації СТ "Будгарант-2000".

Відповідно до п.7 Порядку № 553 однією з підстав для проведення позапланової перевірки інспекцією ДАБК є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкту до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

У зв'язку з чим, головним державним інспектором інспекції ДАБК Михайленком М.В. на підставі наказу інспекції від 25.10.2012 р. № 558, направлення інспекції від 25.10.2012 року № 913-пп (продовжена до 05.11.2012 року наказом №574 від 01.11.2012 року ), відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком № 553 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил СТ "Будгарант-2000", а саме: достовірності даних у поданій декларації про готовність до експлуатації об'єкту "Будівництво двоповерхових вбудовано-прибудованих приміщень житлового будинку по вул. О. Дашкевича 34 у м. Черкаси".

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення: позивачем не наданий документ, який дає право на виконання будівельних робіт, натомість у п.10 "Інформація про дозвільні документи" декларації про готовність об'єкту до експлуатації позивачем вказані номера заяв на отримання дозволу, які не є дозвільними документами; позивачем не наданий наказ, що підтверджує здійснення технічного нагляду посадовою особою, яка вказана в декларації про готовність об'єкту до експлуатації; позивачем не наданий наказ на відповідальних осіб за проведення авторського нагляду; позивачем у п. 12 "Техніко-економічні показники об'єкта" вказані недостовірні дані, а саме: кількість поверхів 6-8, замість 2-х поверхів, які здаються в експлуатацію, вказано, що на об'єкті розташовано 35 квартир, при тому що об'єкт, який перевірявся, не містить такої житлової площі.

Вказані недоліки, зазначає відповідач, є підставою вважати, що в даній декларації позивачем наведені недостовірні дані, що є порушенням ч. 10 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів". В зв'язку з чим, на час проведення перевірки об'єкту позивача він експлуатується без зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, що є порушенням ч.8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірки складений акт від 05.11.2012 р., а також у зв'язку з виявленими порушеннями складений протокол № 1036 від 05.11.2012 р. та протокол № 1037 від 05.11.2012 р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У зв'язку з виявленими правопорушеннями, інспекцією ДАБК при проведенні перевірки був винесений припис від 05.11.2012 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою: усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 05.12.2012 р.

У подальшому, відповідачем винесена постанова від 19.11.2012 р. №1343, якою визнано СТ "Будгарант-2000" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладений штраф у сумі 100620 грн. 00 коп.

Крім того, в зв'язку з вказаними порушеннями, відповідачем винесена постанова від 19.11.2012 р. № 1344, якою визнано СТ "Будгарант-2000" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладений штраф у сумі 100620 грн. 00 коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач уповноважений вносити суб'єктам будівельної, містобудівельної та архітектурної діяльності обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства. Акт перевірки та припис були вручені позивачу, а тому твердження щодо відсутності надсилання позивачу даних матеріалів перевірки та не ознайомлення з ними не відповідає дійсності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що посадовими особами відповідача під час проведення позапланової перевірки СТ "Будгарант 2000" були порушені норми чинного законодавства та порядок проведення перевірки, а тому складені на підставі незаконної перевірки припис та постанови, є такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно з ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон №3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі-Порядок № 533).

Відповідно до п.7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції, підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкту будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкту архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкту; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкту архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 вищевказаного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Аналогічні норми відображені в п. 13 Порядку, відповідно до якого, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Пунктами 16 - 22 Порядку передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.10.2012 р. начальником Інспекції ДАБК у Черкаській області Захарченком А.В. було видане направлення на проведення позапланової перевірки на "будівництво двоповерхового вбудовано-прибудованих приміщень житлового будинку по вул.. Дашковича 34 м. Черкаси категорія складності ІІІ" на підставі наказу Інспекції ДАБК у Черкаській області від 25.10.2012 р. № 558 та декларації, поданої позивачем, про готовність об'єкту до експлуатації від 03.10.2012 р. Фактично мало місце перевірка достовірності інформації в поданій декларації.

Строк дії даного направлення - з 26.10.2012 р. до 01.11.2012 р.

Саме це направлення 26.10.2012 р. було пред'явлене посадовими особами відповідача позивачу під час здійснення перевірки. Наказом начальника інспекції ДАБК у Черкаській області від 01.11.2012 р. №574 "Про продовження терміну проведення позапланової перевірки" був продовжений термін проведення позапланової перевірки на 2 дні - 2 та 5 листопада, як на порушення порядку проведення перевірки суд апеляційної інстанції послався на ті обставини, що матеріали справи не містять доказів ознайомлення позивача із даним наказом.

Судами встановлено, що представники відповідача прийшли до СТ "Будгарант 200" для проведення перевірки 26.10.2012 р., проте документи не надавалися, позивач відмовився надавати документи, в тому числі і з посиланням, що подана друга декларація. Однак, наведені обставини судом апеляційної інстанції не перевірені, тобто чи мало місце відкликання декларації, по якій проводилася перевірка. Крім того, як зазначає касатор, продовження терміну перевірки було обумовлене проведення перевірки інших організацій, які були зазначені в декларації як відповідальні за авторський та технічний нагляд, що не суперечить законодавчим нормам та Порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що перевірка проводилася,однак, позивач відмовився надати документи, які витребовувалися відповідачем, про що зроблена відповідна відмітка, тому судом апеляційної інстанції зроблений помилковий висновок, що перевірка не проводилася. Посилання апеляційного суду щодо не ознайомлення позивача з наказом про продовження перевірки, що є порушенням, необґрунтовані без посилання на відповідну законодавчу норму чи обов'язкове ознайомлення з наказом про продовження перевірки, адже при продовженні перевірки направлення на перевірку не видаються.

Вищенаведені обставини судом апеляційної інстанції не перевірені.

Крім того, суд апеляційної інстанції прийшов до помилкових висновків, що посадові особи відповідача не мають повноважень здійснювали перевірку об'єктів будівництва, що належить до І-ІІІ категорії складності, що суперечить законодавству.

Судом апеляційної інстанції не перевірені в повній мірі висновки суду першої інстанції,

З урахуванням наведеного апеляційним судом не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції не перевірив та не надав належної оцінки фактичним обставинам справи, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги частково спростовують висновки суду апеляційної інстанції, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішення суду апеляційної інстанції та направленням справи на новий апеляційний розгляд до суду другої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на апеляційний розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: