Ухвала суду № 36334543, 16.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/76348/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - Галабала М.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012

у справі № 2а-1670/4029/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-енерджі"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012, позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 №0000011600.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за грудень 2011 року (від 20.01.2012 реєстраційний номер 9014144928) залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 17892780,00 грн., тому числі, зокрема, за жовтень 2008 року - 173840,00 грн., за листопад 2008 року - 1427449,00 грн.

За результатами проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки позивача з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 декларації з ПДВ - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступною податкового періоду) за грудень 2011 року, складено акт від 29.02.2012 №150/15/35193237, в якому відображено порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 та 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 України "Про податок на додану вартість", з урахуванням пункту 102.5. статті 102 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) по декларації за грудень 2011 року в розмірі 1601289,00 грн.

Перевіркою встановлено, що частина податкового кредиту, відображеного у поданих деклараціях з ПДВ за жовтень і листопад 2008 року в сумах 173840,00 грн. та 1427449,00 грн., відповідно, фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх звітних періодах.

На підставі висновків акта перевірки, податковим органом 13.03.2012 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0000011600, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1601289,00 грн. по декларації за грудень 2011 року від 20.01.2012 №90014077134.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування повідомлення-рішення від 13.03.2012, враховуючи наступне.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічне було передбачено і пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 статті 7 України "Про податок на додану вартість" в редакції чинній на час формування позивачем від'ємного значення ПДВ у жовтні - листопаді 2008 року.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналізуючи наведену норму, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що строки давності застосовуються виключно до права платника податку на повернення надміру сплачених та відшкодування грошових зобов'язань та не розповсюджується на право зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Між тим, як було вірно встановлено судами, при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, позивач не заявляв будь-яких сум до бюджетного відшкодування та не подавав розрахунок бюджетного відшкодування.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у тому числі в сумі 1601289,00 грн., яка виникла за жовтень 2008 року та грудень 2008 року, оскільки таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль