Постанова № 36334538, 12.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2013 р. м. Київ К/800/30045/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року

у справі № 820/1099/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Оптрон"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

Харківської області Державної податкової служби

про скасування наказу, визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК Оптрон» (надалі також - «Товариство», «Позивач») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі також - «ДПІ», «Відповідач») про скасування наказу ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 912 від 24 вересня 2012 року про проведення позапланової перевірки та визнати неправомірними дії ДПІ щодо проведення даної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Бізнес консалтинг плюс» за період з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за наслідками якої складено акт від 28 вересня 2012 року № 1975/23/33819070.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ОПТРОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Бізнес консалтинг плюс» за період з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за наслідками якої складено акт від 28 вересня 2012 року № 1975/23/33819070; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року по справі № 820/1099/13-а - без змін

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року і ухватили нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ на підставі наказу від 24 вересня 2012 року № 912 «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «ТПК Оптрон» було проведено документальну позапланову виїзну перевірку останнього з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Бізнес консалтинг плюс» за період з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 28 вересня 2012 року № 1975/23/33819070.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що на запит, складений податковим органом від 19 липня 2012 року № 5107/10/22-210 про надання пояснень та їх документального підтвердження, позивачем була надана відповідь та надана інформація, і зауважень щодо наданої інформації ні в наказі податкового органу, ані в акті перевірки податковим органом не зазначено.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що встановлені судами порушення не можуть бути підставами для визнання дій відповідача щодо проведення перевірки протиправними з огляду на наступне.

Згідно положень пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин ) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, допустивши посадових осіб ДПІ до проведення перевірки, фактично не погоджувався з діями ДПІ, що були вчинені останнім до початку виїзної документальної позапланової перевірки, за таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання дій податкового органу неправомірними при проведенні перевірки, оскільки позивач не використав свого права не допуску посадових осіб до проведення перевірки.

За таких обставин, не ґрунтуються на нормах закону висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко