Ухвала суду № 36334400, 17.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року м. Київ К/800/26618/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службина постанову та ухвалуКиївського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 рокуу справі№ 2а-5939/12/1070за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КонтурГлобал Солушнс Україна»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року у справі № 2а-5939/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 22.11.2012 року № 0000232301.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 5.1, пп. пп. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КонтурГлобал Солушнс Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, складено акт № 132/232/35673424 від 26.03.2012 року, яким зафіксовано порушення п. 5.1, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 506 386,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2012 року № 0000192301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 506 386,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 122 803,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарга позивача задоволена частково - податкове повідомлення-рішення скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 5 779,00 грн.

22.11.2012 року відповідачем прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000232301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 506 386,00 грн. та застосовано до нього штрафні санкції в сумі 117 024,00 грн.

Судам першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з договором від 12.02.2009 року № 12/02 ТОВ «КонтурГлобал Солушнс Україна» замовило та отримало консультаційні послуги спеціаліста з технічного забезпечення енергогенеруючого та енергопостачального обладнання, яким була створена симуляція моделі по роботі станції з різними варіантами завантаження та різними варіантами виконання роботи станції на погодинному графіку роботи на період з 2011 по 2030 роки. Виготовлення зазначеної моделі мало на меті раціоналізацію, планування та прогнозування діяльності газопоршневої когенераційної установки; здійснення розрахунків кількості сировини та палива (газу), необхідних для роботи цієї установки, яка використовується позивачем для виготовлення замовленого покупцем обсягу електричної енергії, теплової енергії та вуглекислого газу; фінансового планування діяльності підприємства. Витрати на оплату вказаних послуг в сумі 869 518,00 грн. позивач у 2010 році відніс до валових витрат.

В акті перевірки відповідач стверджує про неправомірність віднесення зазначеної суми до складу валових витрат, оскільки отримані послуги фактично є складовою виготовлення основних фондів (будівництва газопоршневої когенераційної установки), а саме: іншими витратами, безпосередньо пов'язаними з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою, у зв'язку з чим є витратами будівництва, що мають включатись до первісної вартості об'єкта основних засобів та підлягати амортизації. Віднесення таких витрат до складу валових заборонено пп. 5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Судами першої та апеляційної встановлено, що створення інженерами-консультантами симуляції моделі не має безпосереднього зв'язку з виготовленням основного фонду - газопоршневої когенераційної установки. Крім того, можливість роботи зазначеної установки жодним чином не ставиться в залежність від використання чи невикористання позивачем створеної інженерами симуляції моделі роботи цієї установки, оскільки, як вбачається з наявних у справі матеріалів, мета замовлення таких послуг - оптимізація та науково-технічне забезпечення господарської діяльності суб'єкта господарювання. Співпадіння в часі будівництва установки та замовлень послуг з консультацій по створенню моделі симуляції не може мати наслідком обмеження віднесення таких витрат за пп. 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заборону їх включення до складу валових витрат.

Крім того, відповідно до пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону до валових витрат включаються витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів.

Враховуючи наведене та положення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про правомірності віднесення витрат, пов'язаних з оплатою консультаційних послуг спеціаліста з технічного забезпечення енергогенеруючого та енергопостачального обладнання, до складу валових витрат.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що витрати, пов'язані зі страхуванням будівельно-монтажних ризиків та добровільним страхуванням перед третіми особами при проведенні будівельно-монтажних робіт, на підставі п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають включенню до вартості основних фондів та подальшій амортизації. Зазначене поручення призвело до збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 250 714,00 грн.

Відповідно до пп. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку. Зазначена норма не передбачає збільшення балансової вартості самостійно виготовлених основних фондів на такий вид витрат, як витрати на страхування майна.

Посилання відповідача на приписи п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» обґрунтовано відхилено судами, оскільки відповідно до зазначеної вимоги до первісної вартості об'єкта основних засобів включаються виключно витрати із страхування ризиків доставки основних засобів. Інші витрати на страхування не відносяться до таких витрат.

Згідно із пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування майна платника податку та ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності.

Отже, позивачем правомірно віднесено до валових витрат понесені витрати у зв'язку із страхуванням будівельно-монтажних ризиків та добровільним страхуванням перед третіми особами за договором страхування від 02.02.2010 року № 300104950.10 при проведенні будівельно-монтажних робіт.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з копіями податкових декларацій позивача з податку на прибуток за ІІ, ІІ-ІІІ, ІІ-ІV квартали 2011 року, а також оригіналів деталізованих бухгалтерських розшифровок адміністративних витрат, здійснених позивачем протягом зазначеного періоду, платником до складу адміністративних витрат позивача спірні витрати на оренду приміщення (квартири) не відносились, у відповідача відсутні підстави для нарахування податку на прибуток у зв'язку з посиланням на неправомірне віднесення до складу валових витрат позивача суми, сплаченої останнім за оренду житлового приміщення (квартири), в розмірі 166 490,00 грн.

Крім того, обставини, які були розглянуті в межах цієї справи, вже були предметом судового розгляду між цими ж сторонами. Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року у справі № 2а-4709/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 року та набрала законної сили, позов ТОВ «Контур Глобал Солушнс Україна» задоволено та скасоване податкове повідомлення-рішення від 12.04.2012 року № 0000192301, яке було винесене безпосередньо за наслідками перевірки та в подальшому відкликано 26.11.2012 року самим же податковим органом відповідно до п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не доведено правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року у справі № 2а-5939/12/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак