Ухвала суду № 36334349, 06.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя

на постанову Господарського суду міста Севастополя від 13 липня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року

у справі № 20-12/030

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя

про визнання протиправними та скасування податкових рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський морський завод», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремоент» (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 грудня 2006 року № 000025220/0 та №0000242200/0 (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 13 липня 2009 року).

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 13 липня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ Нахімовському районі м. Севастополя № 0000242200/0 від 15 грудня 2006 року про застосування до ВАТ «Севастопольський морський завод» пені у розмірі 97043,69 грн. за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ Нахімовському районі м. Севастополя №000025220/0 від 15 грудня 2006 року про застосування до ВАТ «Севастопольський морський завод» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Повернуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Севастопольський морський завод» судовий збір в розмірі 973,84 грн., сплачений платіжним дорученням № 003105 від 20 грудня 2006 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року постанову Господарського суду міста Севастополя від 13 липня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ Нахімовському районі м. Севастополя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Севастополя від 13 липня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Севастопольський морський завод», посилаючись на те, що постанова постанову Господарського суду міста Севастополя від 13 липня 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ Нахімовському районі м. Севастополя провела виїзну планову перевірку ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої був складений акт від 08 грудня 2006 року № 719/10/23-123/30526231/246.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які полягали у ненадходженні валютної виручки у сумі 50424,00 доларів США (граничний строк надходження виручки - 02 лютого 2005 року) за виконані ремонті роботи по контракту №402004/53 від 12 липня 2004 року, укладеному з Компанією «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама), у встановлені законодавством строки; пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», які полягали у недекларуванні валютних цінностей, доходів та майна, які належать резиденту України та знаходяться за її межами, станом на 01 квітня 2006 року.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що перевірку ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» подало до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України позовну заяву (вих. № 40-Д-67 від 26 січня 2005 року) про стягнення з Компанії «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама) суми 67731,40 доларів США, у тому числі: 50424,00 доларів США - сума заборгованості за ремонт т/х «Аліна» по контракту №402004/53 від 12 липня 2004 року, 17307,40 доларів США - сума пені за затримку остаточного розрахунку. Вказана заява була прийнята Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України до розгляду 28 січня 2005 року за № 3п/2005. При цьому, 18 вересня 2005 року Компанією «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама) було подано до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України зустрічну позовну заяву про стягнення з ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» суми 825510,20 доларів США, у тому числі: 45512,20 доларів США - штраф за порушення строку ремонту, 18000,00 доларів США - витрати на придбання трьох корпусів клапанів головного двигуна, 11998,00 доларів США - борг по ремонту т/х «Козельськ», 750000,00 доларів США - сума немайнової шкоди за порушення ділової репутації Компанії «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама). За клопотанням Компанії «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама) первісний та зустрічний позови були об'єднані в одне провадження. Разом з цим, постановою Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 17 листопада 2005 року було припинено провадження у справі № 3п/2005 у зв'язку з відмовою сторін від своїх позовних вимог.

Також у акті перевірки вказано, що до перевірки були надані протоколи узгодження та взаємозаліку фінансових зобов'язань між ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» та Компанією «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама) від 01 лютого 2005 року (м. Севастополь) та від 21 листопада 2005 року (м. Севастополь) ідентичного змісту, відповідно до яких ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» та Компанія «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама) дійшли згоди про взаємозалік сум взаємних заборгованостей, які виникли при виконанні робіт по контракту №402004/53 від 12 липня 2004 року: заборгованість Компанії «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама) перед ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремоент» у сумі 54195,00 доларів США; заборгованість ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» перед Компанією «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама) в сумі 66290,00 доларів США.

15 грудня 2006 року ДПІ Нахімовському районі м. Севастополя на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000242200/0, яким згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосувала до ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» штрафні (фінансові) санкції у сумі 97043,69 грн.

15 грудня 2006 року ДПІ Нахімовському районі м. Севастополя на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000252200/0, яким згідно з пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» застосувала до ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» пеню у розмірі 340,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо можливості проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Також суд виходив з того, що якщо Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України було припинено провадження у справі за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, то підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає. Крім іншого, суд вказав, що з огляду на відсутність у позивача валютних цінностей, які знаходяться за межами України, то, як наслідок, у нього відсутній обов'язок щодо декларування таких валютних цінностей.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

За змістом частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Зі змісту частини 4 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) убачається, що в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

За змістом пункту 2 статті 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується постановою Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 17 листопада 2005 року, провадження у справі № 3п/2005 було припинено провадження у зв'язку з відмовою сторін від своїх позовних вимог, з огляду на урегулювання сторонами спору (т.2 арк. справи 73-78).

Судами також було встановлено, що 01 лютого 2005 року між ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» та Компанією «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама) був підписаний протокол узгодження та взаємозаліку фінансових зобов'язань, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що заборгованість Компанії «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама) перед ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремоент» становить 54195,00 доларів США, що підтверджується контрактом № 402004/53 від 12 липня 2004 року та інвойсом № 1290 від 02 грудня 2004 року, виставленим згідно цього контракту; заборгованість ВАТ «Судноремонтний комплекс «Севморсудноремонт» перед Компанією «Kirgan Holding S.А.» (Республіка Панама) становить 66290,00 доларів США, що підтверджується платіжними документами на оплату комплектуючих, роботи по їх заміні, додаткових матеріалів, актом приймання-передачі, контрактом № 402004/53 від 12 липня 2004 року (т.1 арк. справи 98).

Статтею 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться в частині 3 статті 203 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Листом від 23 червня 1999 року № 18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог» у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів Національний банк України роз'яснив, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Варто окремо звернути увагу на те, що для застосування зарахування необхідна обов'язкова наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що випливають з різних взаємних зобов'язань між двома особами; вимоги повинні бути однорідними. Як правило, мова іде про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій же валюті; настання строку виконання за всіма зустрічними вимогами. У разі наявності належним чином оформлених документів, припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів, який здійснюється банками відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ Нахімовському районі м. Севастополя підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду міста Севастополя від 13 липня 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Севастополя від 13 липня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна