ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2013 року м. Київ К/800/20688/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013
та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2012
у справі № 2а-7462/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Медіа»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Медіа» звернулось до суду з позовом про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009592312 від 30.12.2011.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013, позов задоволено частково; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби щодо повідомлення позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АС-Медіа» щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мирей» за період з 01.07.2008 по 30.06.2011; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0009592312 від 30.12.2011; в решті позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної, у відповідності до вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі отриманої постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Лисенко О.О. від 27.07.2011, документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АС-Медіа» щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Мирей» за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, складено акт № 2406/23-12/34821562 від 16.11.2011, в якому встановлено порушення: пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму в розмірі 104 064 грн., в т.ч. по періодах: за листопад 2010 року - на суму 29 114,15 грн., за грудень 2010 року - на суму 34 574,55 грн., за січень 2011 року - на суму 40 375 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки, 30.12.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009592312 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 130 080 грн., в т.ч.: 104 064 грн. основного платежу та 26 016 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В акті перевірки зазначено, що в СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 80-0251, яка порушена за ухилення від сплати податків директором ТОВ «Інтелект Систем» - ОСОБА_3, ТОВ «Камлот Технолоджіс» - ОСОБА_4, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, а також за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Векта-Плюс» за ч. 3 ст. 205 КК України. Допитаний в якості свідка засновник та директор ТОВ «Мирей» - ОСОБА_5 дав покази, що зареєстрував дане підприємство за матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, ніякого відношення до діяльності підприємства не має, договорів від імені підприємства не укладав, товарів не поставляв, податкову звітність не складав і не підписував та нікого на це не уповноважував.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з п. п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов зазначеної норми Кодексу надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Таким чином, норми Податкового кодексу України прямо передбачають повідомлення платника податків щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, проте, як встановлено в судовому порядку податковим органом не було скеровано письмового повідомлення про дату початку та місце проведення даної перевірки на адресу товариства.
Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Згідно з п. 86.9 ст. 86 цього Кодексу у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами (абз. 1, 2 п. 58.4 ст. 58 ПК України).
Слід зазначити, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення по кримінальній справі.
Оскільки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, враховуючи, що як на час прийняття таких податкових повідомлень-рішень, так і на момент розгляду справи у суді, відповідне судове рішення по кримінальній справі відсутнє, є вірним судовий висновок про безпідставність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний
Судове рішення № 36334244, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 09.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7462/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: