Ухвала суду № 36334208, 09.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року м. Київ К/800/18020/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2013

у справі № 2а/1270/10146/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська металургійна компанія»

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська металургійна компанія» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби № 0001292310 від 14.08.2012.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Східно-Українська металургійна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Егеста» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, податковим органом складено акт № 739/223-31036608 від 27.07.2012, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 66 666,67 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.08.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001292310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 66 667,67 грн., в т.ч.: 66 666,67 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість зроблений податковим органом на підставі акту Алчевської ОДПІ від 10.02.2012 № 327/236-37156841, складеного за результатами проведеної перевірки ПП «Егеста», відповідно до якого за вказаним підприємством не зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, підприємство не є землекористувачем, за ним не зареєстровано транспортних засобів, чисельність працюючих у І кварталі 2011 року становила 1 особу, в зв'язку з чим, товари ПП «Егеста» на адресу позивача фактично не поставлялися, та, відповідно, придбання таких товарів не відбувалося.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.02.2011 позивач (покупець) уклав з ПП «Егеста» (постачальник) договір № 125 про постачання дроту електричного в асортименті.

Факт виконання умов зазначеного договору судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: накладною, платіжним дорученням, листом щодо призначення платежу, товарно-транспортною накладною, договором відповідального зберігання від 28.02.2011 № 2801, актом приймання-передачі, довідкою про перебування товару на балансовому обліку.

На підставі податкової накладної позивачем було сформовано податковий кредит за лютий 2011 року в сумі 66 666,67 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

За встановлення в судовому порядку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Егеста», формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, на підставі належним чином оформленої податкової накладної, виданої його контрагентом, є правомірним.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний