Постанова № 36334155, 24.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 926/69-б/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

За участю представників : Генеральної прокуратури України - Бондарчука В.М.; ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області - Ніщука І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 19.09.2013 р. в частині відмови у визнанні грошових вимог ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області в сумі 886540,03 грн. по справі № 926/69-б/13-г за заявою прокурора Садгірського району м.Чернівці в особі ДПІ у м.Чернівці про банкрутство ТОВ "Нафта-Буковина",-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.01.2013р. порушено провадження по справі №926/69-б/13-г про банкрутство ТОВ "Нафта - Буковина", на підставі ст.ст.6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за загальною процедурою.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.04.2013 р. по справі №926/69-б/13-г визнано грошові конкурсні вимоги ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до боржника в сумі 1238441,21 грн., у визнанні грошових вимог в сумі 2691691,27 грн. - відмовлено.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Чернівецької області від 23.04.2013 р. по справі № 926/69-б/13-г затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Нафта - Буковина".

Постановою господарського суду Чернівецької області від 06.06.2013 р. по справі № 926/69-б/13-г боржника - ТОВ "Нафта - Буковина" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Рабанюка В.С.

До господарського суду Чернівецької області 23.08.2013 р. надійшла заява ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання поточних грошових вимог в сумі 3 078 044,3 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 19.09.2013 р. по справі № 926/69-б/13-г /суддя : Дутка В.В./ визнано частково поточні вимоги ДПІ у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області до боржника в сумі 2191504, 00 грн. (4 черга вимог кредиторів) та відмовлено у визнанні грошових вимог на суму 886540,03 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. по справі № 926/69-б/13-г /судді : Малех І.Б., Желік М.Б., Кузь В.Л./ ухвалу господарського суду Чернівецької області від 19.09.2013 р. залишено без змін, апеляційну скаргу ДПІ у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області без задоволення.

В касаційній скарзі ДПІ у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 19.09.2013 р. в частині відмови у визнанні грошових вимог ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області в сумі 886540,03 грн., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення по справі, яким визнати поточні кредиторські вимоги пенсійного фонду до боржника в сумі 886540,03 грн.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, які підтримали касаційну скаргу в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "Нафта-Буковина" в частині здійснення ліквідаційної процедури провадиться за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній після 19.01.2013 р., відповідно до вимог п.1 п.п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

В газеті "Голос України" від 04.07.2013 р. № 121 опубліковане оголошення про визнання ТОВ "Нафта - Буковина" банкрутом.

У строк, встановлений ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області було заявлено грошові поточні вимоги до ТОВ "Нафта - Буковина".

Як вбачається із матеріалів справи, дані поточні кредиторські вимоги ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області в розмірі 3 078 044,3 грн., з яких податкові зобов'язання - 2 392 054,88 грн., штрафні санкції - 33 083, 02 грн., пеня 652 906,38 грн.; складаються із заборгованості, по податкам і зборам, а саме:

- з податку на прибуток в сумі 971 110,16 грн., з яких податкові зобов'язання - 960 047,00 грн., штрафні санкції - 6733,25 грн., пеня 4329,91 грн.;

- з податку на додану вартість в сумі 2 070 585,24 грн., з яких податкові зобов'язання - 1 395 658,98 грн., штрафні санкції - 26 349,77 грн., пеня 648 576,47 грн.;

- з орендної плати за землю в сумі 36 348,90 грн., з яких податкові зобов'язання - 36 348,90 грн., штрафні санкції - 0 грн., пеня 0 грн. (а.с.132-133).

Вказану заборгованість ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області підтверджує розрахунком заборгованості та декларацією № 9084778894 від 16.01.2013 р. термін сплати 30.01.2013 р.; копією податкового повідомлення рішення № 00000801152 від 14.01.2013 р.; декларацією № 9007536249 від 18.02.2013 р. термін сплати 02.03.2013 р.; декларацією № 9014001876 від 18.03.2013 р. термін сплати 30.03.2013 р.; декларацією № 9020110194 від 13.04.2013 р. термін сплати 30.04.2013 р.; копією податкового повідомлення рішення № 0001332220 від 18.04.2013 р.; декларацією № 9028555731 від 17.05.2013 р. термін сплати 30.05.2013 р.; декларацією № 9035622199 від 17.06.2013 р. термін сплати 30.06.2013 р.; декларацією № 9043373225 від 18.07.2013 р. термін сплати 30.07.2013 р.; декларацією № 9086774329 від 07.02.2013 р.; копією податкового повідомлення рішення № 0001332220 від 18.04.2013 р.; декларацією № 9006553281 від 14.02.2013 року термін сплати 30.07.2013 р. (а.с.135-157).

Визнаючи грошові вимоги ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області в сумі 2191504, 00 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що підлягають задоволенню вимоги кредитора, які виникли з моменту порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Нафта - Буковина" до моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, зокрема вимоги щодо сплати податку на додану вартість у розмірі 1 231 457,00 грн., які виникли на підставі декларації № 9084778894 від 16.01.2013 р., декларації № 90007536249 від 18.02.2013 р., декларації № 9014001876 від 18.03.2013 р., декларації № 9020110194 від 13.04.2013 р., податкового повідомлення рішення № 0001332220 від 18.04.2013 р. (за виключенням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 25 650,00 грн.), декларації № 9028555731 від 17.05.2013 р., а також щодо сплати податку на прибуток у сумі 960 047,00 грн., які виникли на підставі декларації № 9086774329 від 07.02.2013 р. та податкового повідомлення рішення № 0001332220 від 18.04.2013 р. (за виключенням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 6733,25 грн.).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

У справах про банкрутство норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним Законом, мають перевагу серед інших нормативно-правових актів, в тому числі пов'язаних із застосуванням норм податкового права.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, про те, що не підлягають визнанню кредиторські вимоги ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, які винили після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки закон не передбачає виникнення нових податкових зобов'язань у банкрута під час проведення процедури ліквідації, тобто після 06.06.2013 р., зокрема із вказаних підстав не підлягають визнанню вимоги в частині заборгованості зі сплати податку на додану вартість, які виникли на підставі декларації № 9035622199 від 17.06.2013 р., декларації № 9043373255 від 18.07.2013 р. та зі сплати орендної плати за землю, які виникли на підставі декларації № 9006553281 від 14.02.2013 р. (термін сплати 30.07.2013 р.).

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нафта-Буковина" ДПІ у м.Чернівцях нарахувала платнику податку штрафну санкцію в сумі (25650,00 грн. + 6733,25 грн.) 32383,25 грн.

Відповідно до п. 9 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні штрафних санкцій та пені в сумі 32383,25 грн., нарахованої скаржнику в період з 16.01.2013 р., під час дії мораторію.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Львівський апеляційний господарський суд переглянувши матеріали справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.99-101 ГПК України, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, погодився з висновком суду першої інстанції, що підлягають визнанню поточні вимоги ДПІ у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області до боржника в сумі 2191504, 00 грн., а інші грошові вимоги в розмірі 886540,03 грн. - відмові у визнанні.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. та ухвала господарського суду Чернівецької області від 19.09.2013 р. в частині відмови у визнанні грошових вимог ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області в сумі 886540,03 грн. по справі про банкрутство ТОВ "Нафта - Буковина" постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 19.09.2013 р. в частині відмови у визнанні грошових вимог ДПІ у м.Чернівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області в сумі 886540,03 грн. по справі № 926/69-б/13-г залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коробенко Г.П.

Куровський С.В.