Постанова № 36334119, 24.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 910/12632/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідачсуддів:Акулової Н. Владимиренко С.розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" на ухвалугосподарського суду міста Києва від 13.08.13р.на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.10.13р.у справі№910/12632/13 господарського суду міста Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен"доДержавного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" провизнання банкрутомза участю представників сторін: від боржника:Черненко Ю.С., за довіреністювід кредитора:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року у справі № 910/12632/13 (суддя Хоменко М.Г.) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" у порушенні провадження по справі про банкрутство державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.13р. ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року у справі № 910/12632/13 залишено без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" - без задоволення.

Не погодившись з означеними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 13.08.13р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.10.13р. у справі №910/12632/13, з вимогою передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва у іншому складі суду.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій п.п.3, 13 ч.1 ст.1, ч.3 ст.10, ч.7 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

В нинішнє судове засідання представник скаржника не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та дату судового засідання сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лайтфрен» звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні», оскільки останнє неспроможне сплатити борг в розмірі 408 799,52 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайтфрен» в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» обґрунтовуючи свої безспірні вимоги до боржника посилається на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2012 у справі № 5011-36/11532-2012, наказ господарського суду міста Києва № 5011-36/11532-2012 від 02.10.2012 та постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 34641784 від 12.10.2012.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2012 у справі № 5011-36/11532-2012 стягнуто з ДП «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» на користь ТОВ «Лайтфрен» 400000,00 грн основного боргу, 40000,00 - неустойки, 8799,52 грн - витрат по сплаті судового збору, оскільки позивачем не було виконано умови договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.06.2012, укладеного між ТОВ «Лайтфрен» та філією ДП «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» - Дослідний виробничий і випробувальний комплекс, а саме в частині повернення наданих відповідачу грошових коштів в сумі 400000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2013 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» до розгляду та призначено підготовче засідання суду.

13.08.2013 до господарського суду міста Києва надійшло клопотання державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» про відмову в порушенні провадження у справі, яке мотивоване тим, що боржником частково погашено заборгованість перед ініціюючим кредитором у розмірі 120 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 47 від 12.08.2013, відповідно до якого філією ДП «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» - Дослідний виробничий і випробувальний комплекс частково повернуто ТОВ «Лайтфрен» фінансову допомогу згідно договору про надання ЗФД від 08.06.2012 року.

Факт часткового погашення боржником заборгованості ініціюючим кредитором не заперечується.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року у справі № 910/12632/13 (суддя Хоменко М.Г.) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Лайтфрен» у порушенні провадження по справі про банкрутство державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.13р. ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року у справі № 910/12632/13 залишено без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" - без задоволення.

Приймаючи оскаржені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сума безспірних вимог ініціюючого кредитора до боржника, які не були задоволені останнім протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, станом на день розгляду справи становить 328 299,52 грн, тобто становить менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, що є підставою для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні».

Колегія суддів , з урахуванням вищенаведеного, обставин та матеріалів справи, погоджується з висновками та рішеннями судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

В даному випадку, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. , застосовуються приписи Закону в редакції, чинній на момент прийняття оскарженої ухвали суду першої інстанції .

Згідно ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

За приписами ст. 11 Закону про банкрутство заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, які додаються до заяви. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

За змістом приписів статей 12 - 16 Закону прийняття заяви про порушення справи про банкрутство і порушення провадження у справі про банкрутство є відокремленими одна від одної процесуальними діями.

Питання про порушення провадження у справі про банкрутство вирішується господарським судом виключно у підготовчому засіданні.

Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності.

Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Перелік підстав для відмови в порушенні провадження у справі, зазначений у частині сьомій статті 16 Закону, є вичерпним.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та про це вже було позначено вище, станом на день прийняття заяви про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні», сума безспірних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтфрен», виконання зобов'язання по яких настали після встановленого строку, становила 448799,52 грн., що відповідало вимогами ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

13.08.2013 до господарського суду міста Києва надійшло клопотання державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» про відмову в порушенні провадження у справі, яке мотивоване тим, що боржником частково погашено заборгованість перед ініціюючим кредитором у розмірі 120 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 47 від 12.08.2013, відповідно до якого філією ДП «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» - Дослідний виробничий і випробувальний комплекс частково повернуто ТОВ «Лайтфрен» фінансову допомогу згідно договору про надання ЗФД від 08.06.2012 року.

Факт часткового погашення боржником заборгованості ініціюючим кредитором не заперечується.

При цьому, слід зауважити, що стороною за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 08.06.2012 є саме філія ДП «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» - Дослідний виробничий і випробувальний комплекс. Проте, за приписами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 21 Господарського процесуального кодексу України філія підприємства не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у господарському спорі.

Станом на день прийняття оскаржуваної ухвали, з урахуванням часткового погашення боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 08.06.2012 саме філією ДП «Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» - Дослідний виробничий і випробувальний комплекс як стороною у зобов'язанні, сума безспірних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтфрен» до боржника становить 328 299,52 грн., тобто, як це вірно встановлено судами попередніх інстанцій менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плат, встановлених приписами ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, слід звернути увагу на те, що боржник може задовольнити (частково чи повністю) вимоги кредиторів до підготовчого засідання суду, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться лише за результатами підготовчого засідання господарського суду.

Якщо до підготовчого засідання вимоги кредитора (кредиторів) задоволено боржником частково і загальна сума безспірних грошових вимог складає менше встановленого Законом розміру (частина третя статті 10 Закону), господарський суд відмовляє у порушенні провадження у справі про банкрутство. Така ж позиція викладена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 28.03.2013 за № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" з врахуванням доповнень внесених інформаційним листом Вищого господарського суду України від 07.08.2013 р. N 01-06/1149/2013.

Згідно з п. 5 ч. 7 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону.

Відмова у порушенні провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду з аналогічною заявою.

На підставі вищенаведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанцій з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх скасування колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається. Крім того, доводи заявника фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі такими, що прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.13р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.13р. у справі №910/12632/13- залишити без змін.

Головуючий суддя: М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко