Постанова № 36333982, 24.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа № 907/1123/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу Управління ПФУ в Великоберезнянському районі Закарпатської області

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 27.11.2013р.

у справі № 907/1123/13

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Великоберезнянському районі Закарпатської області, смт.Великий Березний Закарпатської області

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна Фірма «Яворник», смт.Великий Березний Закарпатської області

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника - не з»явився

від боржника - не з»явився

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.11.2013р. відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Великоберезнянському районі Закарпатської області у порушенні провадження у справі № 907/1123/13 (суддя Васьковський О.В.) про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Акціонерна фірма «Яворник», смт.Великий Березний Закарпатської області.

Не погоджуючись з даною ухвалою ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Великоберезнянському районі подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки, як зазначає скаржник, до заяви про порушення провадження у у справі про банкрутство було додано усі необхідні документи, що підтверджують безспірність кредиторських вимог та можливість застосування судових процедур, визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Управління Пенсійного фонду України в Великоберезнянському районі Закарпатської області звернулось до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства акціонерної фірми «Яворник». Сума кредиторських вимог складає 994848,03 грн. Вказаний борг підтверджується виконавчими листами, на підставі яких відділом державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції відкрите виконавче провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство додається відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредитора, які не підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника не можуть вважатись безспірними.

Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додається також копія виконавчого документа.

У пункті 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 (із змінами та доповненнями) зазначено, що абзацом другим частини третьої статті 10 Закону визначено, що безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Отже, саме лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог. При цьому виконавчий напис нотаріуса не може вважатися доказом безспірності грошових вимог.

Пунктом 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 (із змінами та доповненнями) визначено, що однією з підстав повернення заяви, відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є неподання заявником-кредитором доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання у встановленому розмірі протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом. У зв'язку з цим строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Як встановлено судом, у якості доказів підстав порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ АФ «Яворник» кредитор надав виконавчі листи (а.с. 15-64) та постанови про відкриття виконавчих проваджень на загальну суму 994848,03 грн. Проте всі виконавчі листи про стягнення боргу перед Управлінням Пенсійного фонду у період з 12.06.2013 по 14.06.2013 повернуті стягувачу, про що винесені постанови органу ДВС відповідно до п.2 ч.1 ст.47 (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення), ст.50 Закону України „Про виконавче провадження".

Також з»ясовано, що Управління Пенсійного фонду повторно пред'явло виконавчі листи для виконання. Таким чином, слід повторно давати оцінку складу неплатоспроможності, виходячи з обставин пов'язаних з порушенням нового виконавчого провадження. Зокрема в новому виконавчому проваджені фігурує акт опису й арешту майна ПАТ АФ „Яворник" від 19.11.2013. Згідно, діючого виконавчого провадження, яке відкрито у період з 22.08.2013 по 27.08.2013 на підставі виконавчих листів про стягнення заборгованості 994848,03 грн. на користь Пенсійного фонду, станом на 08.11.2013, коли до господарського суду Закарпатської області надійшла заява про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ АФ „Яворник", встановлені Законом три місяці для задоволення вимог кредитора - УПФ, не зійшли.

Таким чином, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.16 Закону України „Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом" суд першої інстанції підставно відмовив у порушені провадження у справі про банкрутство, оскільки заява Управління Пенсійного фонду Українив Великоберезнянському районі не містить доказів спливу трьох місяців для задоволення вимог кредитора, після встановленого для їх погашення строку.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом,

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 27.11.2013р. у справі № 907/1123/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Повний текст постанови складено « 24» грудня 2013р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.