Постанова № 36333972, 25.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2013 р. Справа № 5008/340/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги від 06.12.13 р. за № 2383 Акціонерного комерційного банку "Східно - Європейський банк"

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.13р.

про зміну способу виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 04.12.2012р. у справі № 5008/340/2012

за позовом Ліквідатора Акціонерного комерційного банку "Східно - Європейський банк" м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса"

м. Ужгород

про стягнення 1 617 000 грн. - простроченої заборгованості по кредиту, 94 413,96 грн. - нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, 125 660,84 грн. - нарахованої пені за несвоєчасне погашення суми отриманого кредиту, 78 328,49грн. - нарахованої пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, 16 170 грн. - штрафу за несвоєчасне погашення суми отриманого кредиту та 7 099,29 грн. - штрафу за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами) за Кредитним договором №КЛЮ - 15/2008 від 25.04.2008р. (з внесеними змінами та доповненнями)

представники сторін - не з'явилися;

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» справу № 5008/340/2012 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.13 у склад колегії для розгляду справи № 5008/340/2012 Господарського суду Закарпатської області введено суддів - Желіка М.Б. та Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.13 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 25.12.13.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.12.13 у справі №5008/340/2012 (суддя Карпинець В.І.) заяву боржника - ПАТ „Машинобудівний завод „Тиса" №1/601від 07.11.2013р. про зміну способу виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 04.12.12 у справі №5008/340/2012 задоволено, змінено спосіб виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 04.12.12 у даній справі шляхом звернення стягнення на майно ПАТ „Машинобудівний завод „Тиса"" на загальну суму 2 565 214,75грн. на користь АКБ „Східно - Європейський банк" .

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.13 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення.

Сторони участі уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 19.12.13 участь представників сторін обов'язковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду ухвали в апеляційному порядку та зважаючи на скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду, встановлений ст.102 ГПК України, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 25.12.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Суд, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.12.12 у справі № 5008/340/2012 про стягнення заборгованості на загальну суму 2565214,75 грн. видано наказ від 17.01.13. Відповідач рішення суду протягом десяти місяців не виконував.

На підставі наказу, державним виконавцем постановою від 21.10.13 відкрито виконавче провадження № 40317410 про стягнення з ПАТ «Машинобудівний завод «Тиса» на користь АКБ «Східно - Європейський банк» грошових коштів на суму 2565214,75 грн. за кредитним договором №КЛЮ - 15/2008 від 25.04.08 та встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 28.10.13. Проте, в матеріалах справи не міститься доказів сплати заборгованості у встановлений строк.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, 07.11.13 відповідачем було подано заяву про зміну способу виконання рішення суду, у зв'язку з тим, що коштів на рахунку боржника недостатньо для сплати заборгованості та виконання рішення суду у встановлений спосіб.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що порядок зміни способу виконання рішення встановлено ч.1 ст.121 ГПК України, якою визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. З диспозиції даної норми вбачається, що заяву про зміну способу виконання рішення господарського суду може подати будь - яка сторона спору.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарський суд повинен мати на увазі, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, які передбачені цією статтею, стаття 121 ГПК України не вимагає. Разом з тим, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до п. 7.1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Із змісту ст.121 ГПК України вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про зміну способу виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що передумовою зміни способу і порядку виконання рішення є наявність обставин, які унеможливлюють чи ускладнюють його виконання.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на незастосування судом норми ч.2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» за якою стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, і що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем(ч.5 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Натомість, судова колегія зазначає, що суд при розгляді заяви відповідача застосовує норми ст.121 ГПК України, а не ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з заявою про зміну способу виконання рішення суду, відповідачем надано докази, які підтверджують виконання ним рішення суду від 04.12.12 у визначений ним спосіб через відсутність грошових коштів на його рахунку в обсязі, достатньому для виконання рішення суду, а саме: звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2013 року, баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.13 та витяг з банківських рахунків, відкритих відповідачем в АТ «Комінвестбанк» про залишок коштів станом на 04.11.13, які направляються на сплату першочергових платежів до бюджету, цільових фондів та оплату заробітної плати.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що скаржник підтверджує неспроможність сплати заборгованості відповідачем через відсутність в останнього коштів і при наявності розстрочки виконання рішення суду, про що зазначає у своєму запереченні на подану заяву (а.с.15-18).

Разом з тим, судова колегія зазначає, що в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду не зазначено, на яке саме майно звернено стягнення, а тому посилання скаржника на неправомірність зміни способу виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставним.

З огляду на викладене, Господарський суд Закарпатської області дійшов обґрунтованого висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.12.12. у справі № 5008/340/2012 про стягнення з ПАТ « Машинобудівний завод «Тиса» 2565214,75 грн. та доцільність зміни способу виконання рішення суду, шляхом звернення стягнення суми боргу на майно ПАТ «Машинобудівний завод «Тиса» для фактичного виконання рішення суду та задоволення саме майнових вимог позивача.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність ухвали місцевого господарського суду про зміну способу виконання рішення суду.

Посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Закарпатської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для її скасування.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, та виходячи з норм ст.ст.124,129 Конституції України щодо обов'язковості виконання судового рішення, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Східно - Європейський банк"залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.12.13 у справі №5008/340/2012 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 25.12.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.