ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/21244/13 03.12.13
За позовом фізичної особи - підприємця Боровика Миколи Миколайовича
до приватного підприємства "Інжпобутсервіс"
про стягнення 42 582,83 грн.
Суддя Удалова О.Г.
представники сторін:
від позивача Павловський І.С. (за довіреністю)
від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа - підприємець Боровик Микола Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Інжпобутсервіс" про стягнення суми боргу в розмірі 42 582,83 грн. (37 262,03 грн. основного боргу, 5 320,80 грн. пені).
Позовні вимоги мотивовані невиконанням приватним підприємством "Інжпобутсервіс" умов договору № 00001-11/12 купівлі-продажу товару в частині своєчасного та повного виконання грошового зобов'язання, внаслідок чого у приватного підприємства "Інжпобутсервіс" утворилась заборгованість в розмірі 42 582,83 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/21244/13 та призначено її до розгляду на 03.12.2013 р.
У судовому засіданні позивачем було надано додаткові документи по справі.
Позивач надав суду усні пояснення стосовно юридичної адреси відповідача та надав суду усні пояснення по суті спору.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзиву не надав, уповноваженого представника у судове засідання не направив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
01.11.2012 р. між фізичною особою - підприємцем Боровиком Миколою Миколайовичем (продавцем) та приватним підприємством "Інжпобутсервіс" (покупцем) було укладено договір № 00001-11/12 купівлі-продажу товару (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Найменування товару: суміш піщано-гравійна для будівельних робіт, фракції 0-40 мм. (п. 1.2.1.) та суміш піщано-гравійна для будівельних робіт, фракції 0-70 мм. (п. 1.2.2.).
Відповідно до п.1.4. продавець повинен надати покупцю накладну на відпуск товару.
Згідно з п. 4.1. порядок розрахунків за даним Договором встановлюється сторонами на підставі видаткових накладних, які складені продавцем на кожну партію товару, що передається на умовах даного договору.
Передача партії товару здійснюється на підставі видаткових накладних, які складаються продавцем на кожну партію товару, що передається на умовах даного договору (п. 5.1.).
Відповідно до п. 7.2. покупець за даним Договором за несвоєчасну оплату товару сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, за весь період прострочення такої оплати.
На виконання умов Договору продавець передав, а покупець прийняв визначений Договором товар, що підтверджується видатковою накладною № 31 від 01.11.2012 р., яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками.
Таким чином, позивач у повному обсязі виконав взяте на себе зобов'язання по договору № 00001-11/12 купівлі-продажу товару від 01.11.2012 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
У порушення умов Договору, відповідач грошові кошти за отриманий товар не сплатив.
01.08.2013 р. позивачем на юридичну та фактичну адреси відповідача було направлено відповідні претензії з вимогою сплатити грошові кошти за отриманий товар. Однак, як вказує позивач, зазначені претензії повернулись позивачу з відміткою про те, що адресат за відповідними адресами не знаходиться.
Водночас, відповідно до відомостей з витягу (серія АЖ № 830287) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, юридичною адресою відповідача є: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 71.
Таким чином, неотримання відповідачем поштової кореспонденції, підтверджується намір відповідача не виконувати взяте на себе грошове зобов'язання за договором № 00001-11/12 купівлі-продажу товару від 01.11.2012 р.
Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 37 262,03 грн. відповідачем не сплачена.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу по договору № 00001-11/12 купівлі-продажу товару від 01.11.2012 р. в розмірі 37 262,03 грн. з огляду на наступне.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідач прийняв товар від позивача, суму заборгованості за поставлений товар не сплатив, тому вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 37 262,03 грн. документально підтвердженні та обґрунтовані.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 5 320,80 грн. за порушення виконання зобов'язання по договору.
Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 320,80 грн. за період з 01.11.2012 р. по 28.10.2013 р., що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що договором № 00001-11/12 купівлі-продажу товару від 01.11.2012 р. не визначено конкретного строку сплати грошових коштів за товар, водночас претензії про сплату грошових коштів, позивачем було направлено 01.08.2013 р. Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання відповідача по сплаті товару по договором № 00001-11/12 купівлі-продажу товару від 01.11.2012 р. настало через сім днів з направлення претензії, тобто 09.08.2013 р.
З огляду на викладене, за перерахунком суду, загальний розмір пені складає 1 079,07 грн., враховуючи викладене, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача пеню в сумі 1 079,07 грн.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведено порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, судуючи викладене, керуюсподарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства "Інжпобутсервіс" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 71, код 32300337) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь фізичної особи - підприємця Боровика Миколи Миколайовича (34540, Рівненська обл., Сарненський район, с. Немовичі, код 2962603394) 37 262 (тридцять сім тисяч двісті шістдесят дві) грн. 03 коп. основного боргу, 1 079 (одну тисячу сімдесят дев'ять) грн. 07 коп. пені, 1 549 (одну тисячу п'ятсот сорок дев'ять) грн. 12 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 25.12.2013 р.
Суддя О.Г. Удалова
Судове рішення № 36333780, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/21244/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: