Рішення № 36333774, 04.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.2013 р. Справа № 905/8187/13

Господарський суд Донецької області у складі судді: Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод», м. Макіївка

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат», м. Макіївка

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача: Кулініч О.О. - за довір. від. 30.10.2013 р. № 19/0109/1

від відповідача: Зарецький І.Г. - за довір. від 26.12.2012 р. № 0109/36

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод» звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на лист від 30.10.2013 р. № 591, яким відповідач просив повернути у власність ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» шламонакопичувач № 1, що знаходиться за адресою: м. Макіївка, Кіровський район, низова частина балки Кобильська та шламонакопичувач № 2, що знаходиться за адресою: м. Макіївка, Кіровський район, балка річки Грузької. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на низку вчинених передавань комплексу майна, до складу якого входили і певні шламонакопичувачі, до статного фонду різних підприємств, внаслідок чого з 06.07.2000 р. відповідач втратив право власності на нього, а з 27.09.2004 р. його власником стало ПрАТ «Макіївський металургійний завод».

На підтвердження зазначених в позові обставин позивач надав суду копії рішень господарського суду Донецької області від 05.08.2013 р. по справі № 905/750/13-г, від 04.09.2013 р. по справі № 905/756/13-г, від 25.12.2001 р. по справі № 8/839а, від 21.11.2001 р. по справі № 1/154А, лист від 30.10.2013 р. № 591, акт приймання-передачі майна до статутного фонду ТОВ «Металург», акт прийняття-передачі внеску у вигляді майна до статутного фонду ЗАТ «Макіївсталь», паспорт багаторічного шламонакопичувача ЗАТ «Макіївський металургійний завод», паспорт місця видалення відходів від 10.03.2006 р. № 137.3 та від 10.03.2006 р. № 137.4, довідку від 09.07.2013 р. № 354, інвентарні картки обліку основних засобів, план санації ВАТ «Маківський металургійний комбінат», довідку про результати роботи міжвідомчої робочої групи по проведенню поглибленого вивчення ситуації і вироблення пропозиції стосовно врегулювання проблемних питань на ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» від 03.03.2006 р.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечив, надав відзив, в якому посилаючись на рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2013 р. по справі № 905/750/13-г та рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2013 р. по справі № 905/756/13-г зазначив, що спірне майно не вибуло з власності ВАТ «Макіївський металургійний комбінат».

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2000 р. відкритим акціонерним товариством «Макіївський металургійний комбінат» передано у якості внеску до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Металург» майно на загальну суму 489873019 грн., про що складено акт приймання-передачі.

В матеріалах справи наявний перелік № 1 майна, що передається ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» до статутного фонду ТОВ «Металург» станом на 01.08.2000 р., в якому міститься посилання на передачу шламонакопичувача (п/п 87, інвентарний номер 201210093) та шламонакопичувача (п/п 95 інвентарний номер 201210101).

Згідно акта приймання-передачі від 29.06.2004 р., ТОВ «Металург» передало, як внесок до статутного фонду закритого акціонерного товариства «Макіївсталь» майно вартістю 203888757,00 грн. згідно з Додатком № 1.

З витягу з переліку основних засобів, що передаються від ТОВ «Металург» до статутного фонду ЗАТ «Макіївсталь» (додаток № 1 до акту від 29.06.2004 р.) вбачається передання до статутного фонду ЗАТ «Макіївсталь» двох шламонакопичувачів, один з яких 1967 р. введення в експлуатацію, інвентарний номер 200320046, другий - 1981 р. введення в експлуатацію, інвентарний номер 200320054.

Відповідно до акту приймання-передачі від 27.09.2004 р., ЗАТ «Макіївсталь» передало до статутного фонду ЗАТ «Макіївський металургійний завод» у власність, як внесок до статутного фонду, майно вартістю 203480995,00 грн. згідно з Додатком № 1 до цього акту.

З витягу з переліку основних засобів, що передаються від ЗАТ «Макіївсталь» до статутного фонду ЗАТ «Макіївський металургійний завод» (додаток № 1 до акту від 27.09.2004 р.) вбачається передання до статутного фонду ЗАТ «Макіївський металургійний завод» шламонакопичувача, 1967 р. введення в експлуатацію, інвентарний номер 200320046 та шламонакопичувача, 1981 р. введення в експлуатацію, інвентарний номер 200320054.

Пунктом 10.3 Статуту товариства передбачено, що товариство є власником майна, переданого йому акціонерами (засновниками) у власність як вклад до статутного капіталу.

Метою діяльності товариства є отримання прибутку, як фінансового результату здійснення усіх видів виробничої, комерційної торгівельної, фінансової діяльності, посередницької діяльності, різних видів господарської діяльності (п. 2.1 Статуту товариства).

Рішенням загальних зборів акціонерів від 08.04.2011 року змінено найменування закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» на приватне акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод». Державна реєстрація зазначених змін до статуту відбулася 15.04.2011 року.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.

Частина 1 ст.16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 115 Цивільного кодексу України та статтею 12 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу.

Частиною 1 статті 140 Господарського кодексу України передбачено, що джерелами формування майна суб'єктів господарювання є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом.

Статтею 392 ЦК України, якою передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, за ідентіфікаційними ознаками об'єктів (акт прийому-передачі, інвентарні картки обліку основних засобів), позивач правомірно набув право власності на спірні об'єкти нерухомого майна, а саме: шламонакопичувач № 1, інвентарний номер 200320046, що знаходиться за адресою: м. Макіївка, Кіровський район, низова частина балки Кобильська та шламонакопичувач № 2, інвентарний номер 200320054, що знаходиться за адресою: м. Макіївка, Кіровський район, балка річки Грузької, які увійшли до складу переданих основних засобів до статутного фонду позивача.

Тобто, в даному випадку, виникнення права власності вказаного нерухомого майна у позивача, пов'язується з моментом передачі йому ЗАТ «Макіївсталь»майна до статутного капіталу, на підставі акту прийому-передачі від 27.09.2004 р.

Майно внесене до статутного капіталу позивача у відповідності до положень норм Закону України «Про господарські товариства», ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України вибуло з власності відповідача та є безумовно власністю позивача.

Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

У відповідності із ч.1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Твердження відповідача про те, що спірне майно не вибуло з власності ВАТ «Макіївський металургійний комбінат" з посиланням на рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2013 р. по справі № 905/750/13-г та рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2013 р. по справі № 905/756/13-г, як на підставу своїх заперечень, судом не приймаються до уваги, оскільки:

по - перше, відповідач не довів, що зазначені рішення набули законної сили;

по - друге, це є висновком суду, а не встановленим фактом.

З урахуванням припису ст. 328 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 15, 16, 115, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 85, 140 ГК України, Закону України „Про господарські товариства", керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод», м. Макіївка до Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат», м. Макіївка про визнання права власності.

Визнати право власності за Приватним акціонерним товариством «Макіївський металургійний завод», м. Макіївка (86101, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47; ЄДРПОУ 00191170) на шламонакопичувач № 1, інвентарний номер 200320046, що знаходиться за адресою: м. Макіївка, Кіровський район, низова частина балки Кобильська та шламонакопичувач № 2, інвентарний номер 200320054, що знаходиться за адресою: м. Макіївка, Кіровський район, балка річки Грузької.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат», м. Макіївка (86101, м. Макіївка, Донецької області, вул. Металургійна, 47, ЄДРПОУ 00191170) на користь Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод», м. Макіївка (86101, м. Макіївка, Донецької області, вул. Металургійна, 47, ЄДРПОУ 33185989), судовий збір в сумі 68 820,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 06.12.2013 р.

Суддя Ю.В. Бокова