Ухвала суду № 36332871, 25.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

25.12.2013 Справа № 904/6260/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін:

учасники судового процесу в судове засідання не з`явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 року по справі № 904/6260/13

за заявою приватного підприємства «АДВЕРТАЙМ СТОЛИЦЯ», м.Дніпропетровськ

до боржника приватного підприємства «АДВЕРТАЙМ СТОЛИЦЯ», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (за ознаками ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 року у справі № 904/6260/13 (суддя Полєв Д.М.) за заявою голови ліквідаційної комісії приватного підприємства «АДВЕРТАЙМ СТОЛИЦЯ», м.Дніпропетровськ про визнання приватного підприємства «АДВЕРТАЙМ СТОЛИЦЯ» м.Дніпропетровськ банкрутом було припинено затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП «АДВЕРТАЙМ СТОЛИЦЯ» м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - ПП «АДВЕРТАЙМ СТОЛИЦЯ» м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 37422839); провадження у справі припинено (а.с.141-143, т.1).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.41, 45, 46, п.1 ч.6 ст.83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржила в апеляційному порядку - Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 року та направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, зокрема, з наступних підстав:

- господарським судом не було досліджено всіх обставин справи, оскільки боржник не знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, а фактично перебуває на податковому обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі м.Києва; податковій інспекції за місцем податкового обліку боржника взагалі не надсилались процесуальні документи по справі;

- крім того, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська позбавлена можливості відповідно до законодавства провести позапланову перевірку банкрута, а може лише бути залученою до проведення перевірки.

Представник скаржника в судове засідання 25.12.2013р. не з`явився, правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст.22 ГПК України не скористався, про час та місце судового засідання сповіщений належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. (а.с.2, т.2) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28, вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. скаржником не виконано.

Ліквідатор, боржник правом надання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченому ст.96 ГПК України, не скористались.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. по цій справі було прийнято апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська до розгляду, відновлено строк подачі апеляційної скарги (а.с.2, т.2), розгляд апеляційної скарги призначено на 25.12.2013р., від скаржника було витребувано докази наявності кредиторських вимог до боржника (розрахунки, податкові повідомлення-рішення, акти перевірки тощо), документи на обґрунтування доводів апеляційної скарги, а також докази, підтверджуючи факт порушення прав та обов`язків ДПІ в розумінні ч.1 ст.91 ГПК України. Факт надсилання зазначеної ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду підтверджується відміткою штампу канцелярії на звороті ухвали в лівому нижньому куті (а.с.2, т.2).

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська вимоги суду апеляційної інстанції виконано не було, податкові повідомлення-рішення, докази наявності кредиторських вимог до боржника не надано, відсутні. Отже, докази наявності податкового боргу у боржника, кредиторських вимог до останнього відсутні в матеріалах справи, не надано скаржником. Також на обґрунтування факту порушення прав та обов`язків ДПІ в розумінні ст.91 ГПК України скаржником не надано як до апеляційної скарги, так і в подальшому жодного доказу відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів апеляційної скарги щодо незаконного введення ліквідаційної процедури по відношенню до боржника та визнання банкрутом останнього.

Крім цього, і в апеляційній скарзі ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська не зазначає про те, що має будь-які кредиторські вимоги до боржника та в порядку ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» направила відповідну заяву з такими вимогами ліквідатору, таких доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 12, від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10) при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження (за відсутності інших підстав її повернення згідно з Господарським процесуальним кодексом України), повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Пунктом 5 цієї ж Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (зі змінами та доповненнями) передбачено, якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом, а помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню з посиланням на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно з ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 33 ГПК України передбачений обов`язок сторони довести належними доказами обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, ні в додатку до апеляційної скарги, ні в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником не було надано жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів про те, що оскаржуваною ухвалою господарського суду вирішено питання про його права та обов`язки (ч.1 ст.91 ГПК України).

Приймаючи апеляційну скаргу ДПІ до провадження, відновляючи строк подачі апеляційної скарги, незалежно від того, що скаржник набув чи ні статусу учасника провадження або сторони у справі, як кредитор боржника, а не відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, колегія суддів виходила із наступних положень чинного законодавства України.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки (в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Тобто, колегія суддів виходила з того, що органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами закону.

Відтак, колегія суддів вважала, що в процедурі банкрутства боржника боржника, який ліквідується власником, в порядку ст.95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок,права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.3 ст.95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 37, 38, 95 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу.

Виходячи із вищенаведеного аналізу норм права судовою колегією було прийнято до провадження апеляційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, про що було винесено ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.12.2013р.

Однак, протягом року, зокрема, 27.02.2013р. по справам № 38/5005/9234/2012 та № 34/5005/8214/2012, 03.04.2013р. по справі № 29/5005/10154/2012, 17.04.2013р. по справі № 24/5005/9590/2012, 24.04.2013р. по справі № 29/5005/10833/2012, 10.07.2013р. по справі № 916/832/13, 17.10.2013р. по справі № 904/1292/13-г, 31.10.2013р. по справі № 5011-46/12006-2012 по аналогічній категорії справ за апеляційними скаргами органів ДПІ на судові акти місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, судовою колегією Вищого господарського суду України були скасовані судові акти суду апеляційної інстанції та припинені апеляційні провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, як порушені необґрунтовано, зокрема, з порушенням вимог ст.ст.91, 106 ГПК України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ.

Отже, провадження у даній справі порушене на підставі ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до частини 1 якої, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого (ч.2 ст.95 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2013р. єдиним учасником ПП «АДВЕРТАЙМ СТОЛИЦЯ» ОСОБА_1 прийнято рішення про припинення даної юридичної особи шляхом ліквідації; функції ліквідаційної комісії покладено на Поздєєва О.О. (а.с.28, т.1).

06.06.2013р. в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації - «Бюлетені державної реєстрації» № 250 (15) було надруковане повідомлення про припинення даної юридичної особи (а.с.33, на звороті).

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04.06.2013р. внесено відомості про те, що ПП «АДВЕРТАЙМ СТОЛИЦЯ» перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 08.08.2013р. (а.с.30-32).

04.06.2013р. ліквідатором до ДПІ у Києво-Святошинському районі м.Києва було надіслано заяву форми 8-ОПП, оригінал довідки за формою 4-ОПП, копію протоколу про початок процедури про припинення юридичної особи, що підтверджується поштовим чеком, описом вкладення в цінний лист, поштовим повідомленням від 10.06.2013р. (а.с.53-55), а листами від 09.08.2013р. боржником була надіслана інформація щодо припинення юридичної особи Управлінню Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська, Центру зайнятості України в Кіровському районі м.Дніпропетровська та іншим позабюджетним фондам за місцем реєстрації боржника (а.с.56-63), що підтверджується відповідними касовими чеками від 09.08.2013р..

На виконання вимог частини восьмої статті 111 Цивільного кодексу України, за результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, складено проміжний ліквідаційний баланс ПП «АДВЕРТАЙМ СТОЛИЦЯ» станом на 12.08.2013р. (а.с.51-52).

Згідно цього балансу кредиторська заборгованість становить 400 000,00 грн.; дебіторська заборгованість - 0 грн.; основні засоби, нематеріальні цінності, грошові кошти, товарно-матеріальні цінності, цінні папери - відсутні.

12.08.2013р. рішенням власника затверджено зазначений проміжний ліквідаційний баланс ПП «АДВЕРТАЙМ СТОЛИЦЯ» (а.с.29).

Тобто, з червня 2013р. (повідомлення ДПІ про припинення юридичної особи) до 05.11.2013р. (дата винесення оскаржуваної ухвали господарського суду) органом ДПІ за місцем податкового обліку боржника (ДПІ у Києво-Святошинському районі м.Києва) не було здійснено жодних дій щодо проведення позапланової перевірки та пред`явлення ліквідатору кредиторських вимог в разі їх наявності відповідно до ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», доказів протилежного скаржником не надано, відсутні в матеріалах справи. Також органом ДПІ за місцем податкового обліку боржника не було надано відповідного розпорядження на проведення такої перевірки органу ДПІ за новим місцезнаходженням боржника (ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська), докази протилежного відсутні.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи не підтверджено факт набуття скаржником а ні статусу кредитора у справі, а ні учасника судового процесу та скаржником не надано доказів факту порушення його прав та обов`язків, колегія суддів зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство; а в межах справи, порушеної за ознаками ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» шляхом направлення заяви в порядку ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Оскільки матеріалами справи також не підтверджена наявність грошових вимог ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська до боржника, то правові підстави подальшого апеляційного провадження відсутні.

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що апеляційне провадження слід припинити з посиланням на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та абз.1, 2 п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України» (в редакції змін та доповнень постанов Вищого господарського суду України від 26.12.2011р., 23.03.2012р., 17.10.2012р., 16.01.2013р., 29.05.2013р. №№ 12, 3, 10, 3, 9 (відповідно)).

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.86, 91, 99, 106 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 р. по справі № 904/6260/13 - припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко