Рішення № 36332849, 24.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. справа № 911/4428/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання», Київська обл., м. Богуслав

про стягнення 182 314,87 гривень

за участю представників:

від позивача: Жигадло І.Б. (довіреність №266/10 від 14.12.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.11.2013р. Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі-ДК «Газ України»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (далі-КП «Богуславтепловодопостачання»/відповідач) про стягнення 182 314,87 грн., з яких: 158 333,36 грн. заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-211 від 28.05.2012р., 9 259,59 грн. пені, 11 083,34 грн. штрафу та 3 638,58 грн. 3% річних.

У відповідності до наданого суду відзиву, відповідач наявність 158 333,36 грн. заборгованості за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-211 від 28.05.2012р. визнав у повному обсязі, однак у задоволенні вимоги про стягнення 11 083,34 грн. штрафу просив суд відмовити з огляду на скрутне фінансове становище останнього. Крім того, відповідач просив суд здійснювати розгляд даної справи без участі представника останнього.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2013р. порушено провадження у справі №911/4428/13 та призначено справу до розгляду на 10.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.12.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 24.12.2013р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012р. між ДК «Газ України» (далі-кредитор) та КП «Богуславтепловодопостачання» (далі-боржник) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості №14/12-211 (далі-договір), відповідно до якого сторони домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу №06/10-1171-БО-17 від 14.10.2010р.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що станом на 31.03.2012р. загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації, складає 475 000,00 грн.

Боржник зобов'язується сплатити суму основного боргу частинами відповідно до графіку погашення заборгованості.

У відповідності до погодженого сторонами графіка, боржник зобов'язався сплачувати щомісячно протягом травня 2012 року-квітня 2014 року по 19 791,67 грн. до останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

Посилаючись на те, що відповідач станом на 31.10.2013р. свої грошові зобов'язання за договором в частині часткової сплати заборгованості належним чином не виконав, сплативши лише 197 916,70 грн. (травень 2012-лютий 2013), позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 158 333,36 грн. заборгованості, яка мала бути сплачена протягом березня-жовтня 2013р.

Факт сплати відповідачем 197 916,70 грн. за договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень відповідача та визнається останнім у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 626, 627, 629, 530 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до погодженого сторонами графіка погашення заборгованості, викладеного у п. 2.2 договору, боржник зобов'язався сплачувати щомісячно протягом травня 2012 року-квітня 2014 року по 19 791,67 грн. до останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

З огляду наведеного, підписання відповідачем 28.05.2012р. договору про реструктуризацію заборгованості №14/12-211 свідчить як про визнання ним факту поставки кредитором природного газу за договором №06/10-1171-БО-17, так і вартості поставленого газу, що за своїм правовим наслідком породжує для останнього обов'язок належного виконання своїх договірних зобов'язань шляхом сплати на користь позивача суми існуючої заборгованості в порядку та строки, погоджені сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 158 333,36 грн. заборгованості, яка мала бути сплачена протягом березня-жовтня 2013р. згідно договору підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині щомісячної часткової сплати основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з першого, зокрема:

- 9 259,59 грн. пені, нарахованої з урахуванням здійснених відповідачем часткових грошових розрахунків, за періоди:

з 30.11.2012р. до 19.03.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за листопад 2012р.,

з 31.12.2012р. до 19.03.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за грудень 2012р.,

з 31.01.2013р. до 27.03.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за січень 2013р.,

з 28.02.2013р. до 27.03.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за лютий 2013р.,

з 31.03.2013р. до 30.09.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за березень 2013р.,

з 30.04.2013р. до 31.10.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за квітень 2013р.,

з 31.05.2013р. до 30.11.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за травень 2013р.,

з 30.06.2013р. до 22.11.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за червень 2013р.,

з 31.07.2013р. до 22.11.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за липень 2013р.,

з 31.08.2013р. до 22.11.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за серпень 2013р.,

з 31.09.2013р. до 22.11.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за вересень 2013р.,

з 31.10.2013р. до 22.11.2013р. на 19 791,67 грн. заборгованості за жовтень 2013р.;

- 11 083,34 грн. штрафу, нарахованого на 158 333,36 грн. сукупної заборгованості.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2 цього договору, боржник зобов'язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додаткового сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 9 267,57 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 9 259,59 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки порядок обрахунку штрафу, заявленого позивачем до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та положенням договору, а його розмір є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 11 083,34 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Що ж до клопотання відповідача про відмову у задоволенні вимоги про стягнення 11 083,34 грн. заявленого до стягнення штрафу в порядку ст. 83 ГПК України у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем останнього, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення по справі, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Приписами статей 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, враховуючи недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами ані винятковості даного випадку, ані скрутного фінансового становища останнього, а також враховуючи інтереси не лише відповідача, а й позивача, оскільки невиконання рішення суду порушує матеріальні інтереси останнього, що також може призвести до негативних наслідків для нього, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу у розумінні ст. 83 ГПК України, у зв'язку з чим зазначене клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 638,58 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості зростаючим підсумком з урахуванням здійснених відповідачем часткових грошових розрахунків, за періоди:

з 31.05.2012р. по 29.06.2012р. на 19 791,67 грн.,

з 30.06.2012р. по 30.07.2012р. на 39 583,34 грн.,

з 31.07.2012р. по 30.08.2012р. на 59 375,01 грн.,

з 31.08.2012р. по 29.09.2012р. на 79 166,68 грн.,

з 30.09.2012р. по 30.10.2012р. на 98 958,35 грн.,

з 31.10.2012р. по 29.11.2012р. на 118 750,02 грн.,

з 30.11.2012р. по 04.12.2012р. на 138 541,69 грн.,

з 05.12.2012р. по 27.12.2012р. на 118 750,02 грн.,

з 28.12.2012р. по 30.12.2012р. на 98 958,35 грн.,

з 31.12.2012р. по 27.01.2013р. на 118 750,02 грн.,

з 28.01.2013р. по 30.01.2013р. на 79 166,68 грн.,

з 31.01.2013р. по 11.02.2013р. на 98 958,35 грн.,

з 12.02.2013р. по 27.02.2013р. на 59 375,01 грн.,

з 28.02.2013р. по 18.03.2013р. на 79 166,68 грн.,

з 19.03.2013р. по 26.03.2013р. на 39 583,34 грн.,

з 31.03.2013р. по 29.04.2013р. на 19 791,67 грн.,

з 30.04.2013р. по 30.05.2013р. на 39 583,34 грн.,

з 31.05.2013р. по 29.06.2013р. на 59 375,01 грн.,

з 30.06.2013р. по 30.07.2013р. на 79 166,68 грн.,

з 31.07.2013р. по 30.08.2013р. на 98 958,35 грн.,

з 31.08.2013р. по 29.09.2013р. на 118 750,02 грн.,

з 30.09.2013р. по 30.10.2013р. на 138 541,69 грн.,

з 31.10.2013р. по 21.11.2013р. на 158 333,36 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 3 647,09 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3 638,58 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (09700, Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. Польова, 46А, ідентифікаційний код 33604652) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 158 333 (сто п'ятдесят вісім тисяч триста тридцять три) грн. 36 коп. заборгованості, 9 259 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 59 коп. пені, 11 083 (одинадцять тисяч вісімдесят три) грн. 34 коп. штрафу, 3 638 (три тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 58 коп. 3% річних та 3 646 (три тисячі шістсот сорок шість) грн. 30 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 24.12.2013р.

Суддя В.А. Ярема