Ухвала суду № 36332781, 11.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №22-14929/13 Головуючий у 1-й інстанції - Саадулаєв А.І.

Доповідач - Заришняк Г.М

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є

при секретарі - Онищенка О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Дудушко МариниМиколаївни в інтересах Приватного підприємства «Грандфінресурс» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та повернення сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПП «Грандфінресурс» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та повернення сплачених коштів, просив визнати недійсним Договір №208798 від 29.03.2012 року, укладений між ним та відповідачем, стягнути з відповідача на його користь 17 670,85 грн., сплачених за договором, стягнути з відповідача транспортні витрати на проїзд з м. Маріуполя до м.Києва його представників.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 29 березня 2012 року він уклав з ПП «Грандфінресурс» договір №208798, згідно з яким відповідач зобов'язався вчинити від його імені та за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару або відповідної суми у позику на умовах діяльності програми «Альянс України». Відповідач фактично зобов'язався надати йому позику в сумі 80 000,00 грн. для придбання товару. Зазначена позика надається за умови внесення ним одноразового комісійного внеску в сумі 5 600,00 грн., адміністративного платежу в розмірі 5 600,00 грн., загального платежу в розмірі 1097,35 грн. Він сплатив на користь ПП «Грандфінресурс» одноразовий комісійний внесок у розмірі 5 600,00 грн., одинадцять загальних платежів в розмірі 12 070,85 грн., всього 17 670,85 грн. Вважає, що укладений договір не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», якою заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем. Також, договір не відповідає вимогам ст. 18 цього Закону, оскільки містить несправедливі умови договору. Крім того, відповідач не перебуває на обліку в Нацкомфінпослуг та не має ліцензії на надання фінансових послуг, отже не може надавати позики та проводити адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, оскільки дані послуги віднесені законом до фінансових послуг.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2013 року позов ОСОБА_2 - задоволено, визнано недійсним Договір №208798 від 29.03.2012 року, укладений між Приватним підприємством «Грандфінресурс» та ОСОБА_2 Стягнуто з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (код 31469012) на користь ОСОБА_2 17 670грн. 85 коп., сплачених за договором №208798, стягнуто з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (код 31469012) на користь державного бюджету 344(триста сорок чотири)грн. 10 коп.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29 березня 2012 року між сторонами укладено договір №208798, згідно з яким відповідач зобов'язався вчинити від імені позивача та за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару або відповідної суми у позику на умовах діяльності програми «Альянс Україна».

Із програми «Альянс Україна» (додаток №2 до договору) вбачається, що дозвіл, який надається адміністратором, є правом на отримання товару, на підставі якого адміністратор проводить оплату товару, організовує його передачу у власність учасника або надає відповідну суму у позику. Дозвіл надається учаснику за результатами заходу по розподілу грошового фонду. При цьому, фонд групи - це сума чистих внесків, сплачених учасниками, що витрачаються на їх користь і знаходяться на спеціальному рахунку адміністратора в банківській установі.

На виконання умов договору ОСОБА_2 сплатив на користь відповідача всього 17 670,85 грн., з яких комісійний внесок у розмірі 5 600,00 грн., одинадцять загальних платежів у розмірі 12 070,85 грн.

Відповідно до п.1.1 укладеного договору адміністратор за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, або відповідної суми позики, зазначеної у додатку № 1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Альянс Україна», що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору, у тому числі сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму позики.

Згідно п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору учасник системи повинен сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання сторонами даного договору та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачує загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

ОСОБА_2 сплачував кошти не за сам товар, тобто гроші, які він мав намір отримати у позику, а за дозвіл отримати позику, а суб'єкт підприємницької діяльності без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності відповідної системи, укладений між сторонами договір не є угодою про посередницьку діяльність; діяльність підприємця з реалізації такої системи є такою, що вводить споживача в оману.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при укладені договору ПП «Грандфінресурс» діяло недобросовісно, внаслідок здійснення нечесної підприємницької практики, яка полягає у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, а тому позовні вимоги про визнання недійсним Договору №208798 від 29.03.2012 року, укладеного між позивачем та відповідачем підлягала до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки позивач на виконання умов договору №208798 сплатив на користь ПП «Грандфінресурс» комісійний внесок у розмірі 5 600,00 грн., одинадцять загальних платежів в розмірі 12 070,85 грн., всього 17 670,85 грн., то дані грошові кошти підлягають поверненню ОСОБА_2

Суд першої інстанції повно та всебічно з»ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку й прийшов до правильного висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_2, обгрунтовано задовольнивши позов.

Доводи апеляційної скарги вказані висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Дудушко Марини Миколаївни в інтересах Приватного підприємства «Грандфінресурс» - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2013 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді