Ухвала суду № 36332720, 10.12.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22ц/796/15749/2013 Головуючий у І інстанції - Шаховніна М.О.

Доповідач Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Кабанченко О.А.

при секретарі Онищенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне (повторне) рішення Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк», на даний час Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним (повторним) рішенням Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» (ідентифікаційний код 34001693) 31 925 грн. 07 коп. (тридцять одну тисячу дев'ятсот двадцять п'ять гривень сім копійок) заборгованість за договором та 319 грн. 25 коп. (триста дев'ятнадцять гривень двадцять п'ять копійок) судового збору.

Не погоджуючись з заочним (повторним) рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду переглянути та змінити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомленийналежно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справиПАТ «Ерсте Банк» змінило назву на ПАТ «Фідокомбанк» (а.с. 63-67).

Судом встановлено, що 20 січня 2012 року між позивачем та ПАТ «Ерсте Банк» був укладений Кредитний договір № 0M/ZB03M9/3/001 (а. с. 6-7).

Відповідно до умов договору, позивач надає відповідачеві кредит у сумі 30 тис. грн. із строком користування кредитними коштами (кредитом) 18 календарних місяців, із сплатою 34 процентів річних та формою погашення ануїтет. Кредитні кошти призначені для споживчих потреб та сплати інших платежів передбачених договором (п. 1.1, 1.2 Договору).

Згідно п. 2.1 статті 2 Правил надання та обслуговування кредиту для споживчих потреб, що є невід'ємною частиною кредитного договору, кредитні кошти були надані відповідачу на умовах строковості, повернення та плати за користування (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору та п. 2.9 Правил повернення кредиту (основної і позичкової заборгованості) сплата процентів за користування кредитом, здійснюється позичальником щомісячно до 20 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з графіком погашення, наведеним у Додатку №2 до цього Договору.

Пунктом 3.1, 3.2 Кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, інших платежів, що передбачені Договором, позичальник сплачує Кредитору: пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також штраф в розмірі 1% від суми наданого кредиту за кожний факт порушення строків повернення кредиту (його частини), сплати нарахованих процентів, інших платежів.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2012 року позивачем на ім'я відповідача було направлено повідомлення - вимога (а.с. 17).

З матеріалів справи, а саме заяви на видачу готівки від 23 січня 2012 року, вбачається, що позивачем на виконання умов договору було надано відповідачеві кредитні ресурси в повному обсязі (а.с. 15). Однак, на відміну від позивача, що виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, останній, отримавши та використавши кредитні ресурси, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом сплати відсотків, не виконав. У зв'язку з чим станом на 18.02.2013 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 31 925 грн. 07 коп.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов"язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що протягом дії кредитного договору ОСОБА_1 несвоєчасно та не повному обсязі сплачував заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість яка становить 31 925 грн. 07 коп., а саме:

- 24 592 грн. 73 коп. -заборгованість по тілу;

- 6 289 грн. 68 коп. - заборгованість по відсоткам;

- 718 грн. 05 коп. - пеня за прострочку по тілу;

- 324 грн. 61 коп. - пеня за прострочу по відсоткам, котра підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув

справу з порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до ч.9 ст.110 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим місцем проживання або перебування, а останнім відомим місцем реєстрації відповідача за даними, які він надавав при оформленні кредиту, є адреса: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Подільського району м. Києва.

Крім цього, відповідно до ч.9 ст.74 та ст..75 ЦПК України відповідача було повідомлено

про час та місце судового засідання через опублікування оголошення в газеті «Урядовий кур»єр».

Інші доводи апеляційної скарги також були предметом розгляду суду першої інстанції, висновків суду не спростовують і не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення (повторне) Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді: