Ухвала суду № 36332536, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р.Справа № 820/7915/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 820/7915/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯТЕСС"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 р. задоволено позов ТОВ "ЯТЕСС".

Скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС №0000202220 від 18.04.2013р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 97672,50 грн., у тому числі 78 138,00 грн. за основним платежем та 19 534,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Індустріальна ОДПІ м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 р. та винести нову постанову, якою у позовних вимогах відмовити повністю.

В обґрунтування вимог зазначає про безпідставне відхилення судом доводів податкового органу про безтоварність угоди позивача з ТОВ " Промтехннопт", неврахування актів податкових перевірок по контрагентам, порушення п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, що призвело до невірного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглянута в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЯТЕСС" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Промтехноопт" за січень 2012 року, за результатами якої складено акт №1620/22-207/37189568 від 28.03.2013 р. (а.с. 21-31)

За висновками акту перевірки зазначено про порушення позивачем п.138.2 ст.138 та п.133.1.9 ст.139 ПК України внаслідок завищення позивачем складу валових витрат за за І квартал 2012 року у сумі 372 085 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 79 138,00 грн.

18.04.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000202220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 97 672,50 грн. (78 138,00 грн. - основний платіж та 19 534,50 грн. - штрафні санкції) (а.с.19).

Підставою донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток є висновок відповідача про відсутність реального характеру операцій позивача з ТОВ "Промтехноопт", та, як наслідок, неправомірне формування валових витрат, неправильного визначення зобов'язання з прибуткового податку підприємства.

В якості доказу безтоварності операцій позивача відповідач посилається на акти податкових перевірок (звірок) позивача та його контрагента, в яких містяться висновки про відсутність у господарюючих осіб матеріальних, трудових транспортних, інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, нікчемність (нереальність) угод, що укладалися вказаними особами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про порушення позивачем вимог податкового закону, неправильного визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, безтоварності господарської операції, не підтверджені доказами, тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Промтехноопт" (виконавець) укладено договір про надання послуг №04/10/11 від 04.10.2011р. (а.с.32-33), за умовами якого виконавець надав замовнику інформаційно-консультативні послуги маркетингового плану по розвитку діяльності замовника в регіонах України (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Чернігівська, Одеська області), а замовник - прийняв та оплатив їх (а.с.32-33).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копію договору, протоколи погодження договірної ціни, рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) , виписки з банку щодо оплати послуг. (а.с.42-49,65-69).

В наданих первинних документах наведено перелік отриманих позивачем послуг, їх вартість та дата вчинення, документи складені з дотримання належної форми, що відповідачем в акту перевірки позивача не заперечується (а.с.34-64).

Зокрема, в актах приймання-здачі відображено про передачу звітів за наданими послугами в електронному вигляді.

Результатом послуг є звіт "Матеріали маркетингового дослідження східного регіону України", який надано як до перевірки, так і до суду. (а.с.102-214).

На момент укладення та виконання договору позивач та його контрагент мали належний обсяг правосуб'єктності юридичних осіб, були платниками податків, що відповідачем також не заперечується.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно із приписами абз.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на віднесення витрат по придбанню зокрема послуг до складу валових витрат є факт придбання таких послуг із метою використання в господарській діяльності, та за наявності належно оформлених податкових накладних.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди підставою для її отримання.

З акту перевірки вбачаться, що зауважень до податкових накладних та інших документів позивача в відповідачем не зазначено.

Колегія суддів також вважає, що надані позивачем первинні документи, зокрема податкові накладні, не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано доказів не виконання послуг за договором №04/10/11 від 04.10.2011р. , а так само використання позивачем їх не за призначенням, несумісності придбаних послуг з напрямом господарської діяльності, відсутності матеріальних, трудових або будь-яких інших виробничих ресурсів у замовника,

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди не ґрунтуються на доказах, що підтверджують існування обставин, які підтверджують неправильне формування позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства.

Як встановлено судом, єдиною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток є доводи податкового органу про нереальність (нікчемність) господарських операцій контрагента позивача з третіми особами (позивачем), викладені в актах органів ДПС, а саме:

акт ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова Державної податкової служби №69/15-314/37092055 від 18.04.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Промтехноопт", щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Агро-Синергетика" за період січень 2012 року" (а.с.219-222);

акт Індустріальної МДПІ м.Харкова №755/22-207/37189568 від 17.05.2012р. "Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЯТЕСС" з питань дотримання даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Промтехноопт" за період жовтень 2011, листопад 2011 та січень 2012".

Висновки викладені в акті перевірки від 17.05.2012р. були перевірені судом , під час розгляду іншої справи, податкове повідомлення-рішення , прийняте на підставі цього акту скасовано, що підтверджується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012р., яка набрала законної сили . З огляду на зазначене, акт перевірки позивача від 17.05.2012р. не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу щодо безтоварності операцій позивача з ТОВ " Промтехноопт".

Колегія суддів вважає, що акт перевірки від 18.04.2013р. не спростовує виконання угод між позивачем та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доводи апеляційної скарги, що правочини здійснені позивачем з його контрагентами є нікчемними по ланцюгу колегія суддів вважає хибними.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, і доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків.

Будь-які порушення вимог податкового законодавства вчинені платником податку мають негативні наслідки саме для тієї особи, яка їх вчинила.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат.

Колегія суддів зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є належним доказом безтоварності (нереальності) господарської операції, нікчемності угоди оскільки за умови складення вказаного акту фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, однак реальність господарських операції такого платника з контрагентами не є предметом перевірки.

Крім того, акт про неможливість проведення звірки складався податковим органом по відносинам контрагента позивача з іншою особою, а не позивачем.

В межах звірки не досліджувалися первинні документи, пов'язані з операціями позивача, не з'ясовувалися фактичні обставини виконання угоди, тож акт неможливості проведення звірки не доводить обставин, з якими відповідач пов'язує висновки про безтоварність операцій позивача з ТОВ "Промтехноопт".

Твердження податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент проведення звірки не свідчить про безтоварність угод з позивачем.

В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення контрагентом матеріально-технічних, майнових, трудових, інших виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі в період надання послуг.

Господарська діяльність виконавця послуг щодо моніторингу ринку, не вимагає від нього безумовної наявності виробничих активів, матеріалів, обладнання, транспорту, оскільки така діяльність пов'язана роботою інформаційного, інтелектуального характеру тому не вимагає значних виробничих умов. Позивачем надано друковану копію результатів послуг за договором №04/10/11 від 04.10.2011р., що підтверджує фактичне їх виконання.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів використання отриманих послуг в господарській діяльності колегія суддів вважає необґрунтованими.

Питання використання позивачем результатів послуг не досліджувалося в межах податкової перевірки позивача. Податковий закон не передбачає обмеження права на віднесення сум оплати послуг до валових витрат, крім як за умови наявності належним чином складених первинних документів, що відображають реальність господарської операції, і які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Окремо колегія суддів зазначає, що необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доказів наявності будь-якої з вище перелічених обставин відповідачем не надано, в акті перевірки на зазначено.

Натомість позивачем підтверджено наявність реального виконання операцій, створення контрагентом фактичного результату послуг, надано докази понесення позивачем дійсних витрат, пов'язаних з оплатою послуг.

А відтак слід погодитися з наданою судом першої інстанції правовою оцінкою обставин справи про дотримання Товариством необхідних умов для формування валових витрат за операціями з ТОВ «Промтехноопт» та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваного донарахування.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 820/7915/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.