Ухвала суду № 36332515, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/4496/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представника позивача Єрьоміної О.Ю.

представника відповідача Горбонос В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 820/4496/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №289" в особі Голови ліквідаційної комісії Капустіна Володимира Володимировича

до Харківської обласної митниці Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 р. задоволено позов ТОВ "Аптека № 289" .

Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської обласної митниці від 12.04.2013 р. № 58 та № 59.

Харківська митниця Міндоходів (правонаступник відповідача), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 р. та винести нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції наявності у митного органу повноважень щодо контролю за цільовим використанням податкових пільг, порушення позивачем абз. 5 п. 3, абз. 1 п. 5, п. 12 Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в України, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2005 р., оскільки позивачем не вчинено дій шодо отримання висновку про якість товару, не надано доказів використання (продажу) в цілях виробництва лікарських засобів, що свідчить про втрату об'єктом оподаткування (фармацевтичної продукції та лікарських засобів ) статусу товару, що підлягає пільговому оподаткуванню, незастосування п. 30.2 ст. 30 ПК України, п. 13 ч. 1 ст. 282 МК України (тат і далі в редакції від 13.03.2012 р.), , що призвело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, вимоги апеляційної скарги - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Аптека № 289" на час виникнення спірних правовідносин було зареєстровано як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, мало ліцензію на оптову торгівлю лікарськими засобами в період з 27.12.2012р по 11.10.2012р., було платником податку на додану вартість, перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників (т.1, а.с. 37, 38, т.2 а.с. 122).

Видами діяльності позивача, є зокрема діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; оптова торгівля фармацевтичними товарами, що підтверджується витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. ( т.1, а.с. 37,140 ).

В травні та серпні 2012 р. ТОВ "Аптека № 289" ввезено на територію України та здійснено митне оформлення лікарських засобів: Норфлоксацин, Левокарнітин; Антибіотик напівсентитичний з групи тетрациклінів: Деоксицикліну хілкат; Фармацептичні субстанції: Офлоксацин, Сульфадимідин; Антибіотик: Лінквоміцину гідро хлорид, Аскорбінова кислота, Кислота лимонна моногідраза; Антибіотик: Гентаміцину сульфат згідно митних декларації № 807170001/2012/604924 від 07.05.2012 р. ;№ 807170001/2012/605330 від 28.05.2013 р. ; № 807170001/2012/606514 від 09.08.2012 р. № 807170001/2012/606613 від 13.08.2013 (т.1 а.с. 154-170).

При митному оформленні товарів застосовувалися преференції зі сплати ввізного мита та ПДВ, а саме :

002 - лікарські засоби дозволені для виробництва і застосування в Україні та віднесені до Державного реєстру лікарських засобів,

102 - фармацевтична продукція, сполуки що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні і класифікуються за групами , віднесеними до груп 28, 29, 30 УКТ ЗЕД, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України).

Лікарські засоби, які проходили митне оформлення по митним деклараціям позивача, внесені до реєстру лікарських засобів України , що вбачається з листа Державної служби з лікарських засобів у Харківській області (т.1 а.с. 136-139)

Під час декларування імпорту лікарських засобів позивач надав до митного органу копії реєстраційних посвідчень або листи підтвердження державної реєстрації лікарських засобів та необхідні документи для підтвердження виробника лікарського засобу.

Митним органом розмитнено товар позивача із застосуванням податкової пільги а саме: ставка ПДВ та ввізного мита - 0 % (т.1, а.с. 154-170).

Ввезені лікарські засоби позивачем реалізовано у період з травня по вересень 2012 р. на користь ТОВ «Ветсинтез» на підставі договору № 1 від 25.04.2012 р., що підтверджується видатковими накладними (т.1, а.с. 176-190).

11.10.2012 р. анульовано ліцензію позивача АВ № 598716, позивач припинив діяльність з оптової реалізації лікарських засобів.

23.10.2012 р. розпорядженнями Державної служби України з лікарських засобів накладено тимчасову заборону реалізації, торгівлі та застосування ввезених ТОВ "Аптека № 289" препаратів (лікарських засобів) (т.1, а.с. 203-239).

01.04.2013 р. фахівцями Харківської обласної митниці проведено документальну невиїзну перевірку фактів митного оформлення товарів "лікарські засоби, субстанції для виробництва нестерильних лікарських форм…" шодо використання пільг по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість ТОВ "Аптека № 289", за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 0020/13/807000000/0032239776 (т.1, а.с. 12-21).

За висновками акту перевірки зазначено про порушення позивачем:

-п.п. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 ПК України в частині використання пільги по сплаті податку на додану вартість (преференція 002);

-п. "ц" ст. 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", п. 13 ч. 1 ст. 282 МК України щодо безпідставного отримання позивачем пільг по сплаті ввізного мита (преференція 102) при ввезені на митну територію України лікарських засобів, що не пройшли Державного контролю якості лікарських засобів, внаслідок несплати належних митних платежів та податків на суму 3 423 505,54 грн. (ввізного мита - 46369,39 грн., податок на додану вартість - 3 377 136,15 грн.)

12.04.2013 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення

- № 58, яким позивачу за порушення п.п. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 ПК України донараховано ввізного мита у загальному розмірі 57 961,74 грн. (основний платіж - 46 369,39 грн., штрафні санкції - 11592,35 грн.) (т.1, а.с. 33-34);

- № 59, яким підприємству за порушення п. 13 ч. 1 ст. 282 МК України призначено до сплати податку на додану вартість на загальну суму 4 221 420,19 грн. (основний платіж - 3 377 136,15 грн., штрафні санкції - 844 284,04 грн.) (т.1, а.с. 32-33).

Підставою нарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ та ввізного мита слугував висновок відповідача про втрату лікарськими засобами та фармацевтичної продукції, ввезених позивачем, статусу об'єкту пільгового оподаткування, оскільки позивачем не надано висновку про якість ввезених лікарських засобів, відсутній факт того, що лікарські засоби дозволені до виробництва та застосування в Україні, а також фармацевтичну продукцію не використано для виробництва лікарських засобів

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при митному оформленні позивачем було ввезено лікарські засоби із застосуванням податкової пільги, ставки ПДВ 0 %, пільга отримана правомірно, товар випущено у вільний обіг, а тому у митного органу відсутні підстави які б в подальшому давали право для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, проте з інших підстав.

Відповідно до п.п. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Митний орган вважає, що ввезені позивачем за вищезазначеними митними деклараціями лікарські засоби не є такими, що дозволені до застосування в Україні, оскільки позивач протягом 3 днів після закінчення митного оформлення не подав заяву про видачу висновку про якість ввезених лікарських засобів, а також 23.10.2012р. позивачу тимчасово заборонено реалізацію та застосування ввезених лікарських засобів, а тому ввезений товар має оподатковуватися на загальних підстав, без застосування податкової пільги.

Порядок здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в України, затверджено постановою КМУ від 14.09.2005 р. № 902 (далі Порядок 902).

Відповідно до абз. 5 п.3 Порядку 902 не допускається реалізація лікарських засобів, які не пройшли державного контролю якості, зокрема торгівля такими.

Згідно аб.1 п.5 Порядку 902 суб'єкт господарювання протягом трьох робочих днів після закінчення митного оформлення вантажу з лікарськими засобами подає органові державного контролю за місцем провадження господарської діяльності заяву щодо видачі висновку про якість ввезених лікарських засобів, форма якого затверджується Держлікслужбою.

Як встановлено судом, та підтверджується листом Держлікслужби у Харківській області від 06.02.2013р. позивачем подавалися заяви до Державної служби з лікарських засобів у Харківській області про видачу висновку про якість ввезених лікарських засобів в травні 2012р., проте процедура державного контролю не завершена в зв'язку з припиненням ліцензії позивача 11.10.2012р. (т.1 а.с.196-200)

Колегія суддів зазначає, що обов'язок щодо подачі заяви про отримання відповідного висновку до відповідного органу позивачем виконано.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом наявності розпоряджень Держлікслужби України від 23.10.2012р. про тимчасову заборону реалізації та застосування ввезених позивачем лікарських засобів, колегія суддів вважає такими, що не свідчать про протиправність дій позивача, оскільки зазначені розпорядження прийняті в часі пізніше ніж відбулося митне оформлення товару та його реалізація іншим споживачам.

На час здійснення митного оформлення, а також на час здійснення реалізації позивачем ввезеного товару (з травня-вересень 2012р.), лікарські засоби були дозволені для виробництва і застосування, а також були внесені до Державного реєстру лікарських засобів.

Згідно з п. «ц» ст. 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" та ст. 282 МК України від сплати мита звільняються фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні і класифікуються за групами 28, 29, 30 УКТ ЗЕД , перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідач відніс імпортований позивачем товар до категорії, що імпортується із застосуванням пільг по ввізному миту та ПДВ згідно п. "ц" ст. 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", п. 13 ч. 1 ст. 282 МК України.п.п. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що фармацевтична продукція , імпортована позивачем за товарною групою 29 УКТ ЗЕД за ставкою 0 %, втратила статус пільгового об'єкту оподаткування у зв'язку зі нецільовим використанням (реалізовано товар господарюючій особі, що не є виробником ліків), та за наявності заборони такої реалізації.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.282 Митного Кодексу України у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування, при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі від оподаткування митом звільняються фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні та класифікуються за товарними групами 28, 29, 30 УКТ ЗЕД, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;.

Доводи апеляційної скарги, що ввезена позивачем фармацевтична продукція ( левокарнітин, кислота лимонна) є активними фармацевтичними інгредієнтами, що використовуються для виробництва лікарських засобів, а тому оскільки зазначена продукція не використана для виробництва лікарських засобів, вона не може визнаватися фармацевтичною продукцією у розумінні Закону України « Про лікарські засоби», що є підставою для втрати цієї продукції статусу об'єкта оподаткування.

Такі висновки митним органом зроблено на підставі продажу ввезеної позивачем фармацевтичної продукції ТОВ « Ветсинтес» , сфера діяльності якого є виробництво та реалізація ветеринарних препаратів.

Колегія суддів зазначає, що реалізація ввезеної позивачем фармацевтичної продукції ТОВ «Ветсинтез» не свідчить про її використання контрагентом позивача при виробництві ветеринарних препаратів . Доказів, що зазначена продукція не використана для виробництва лікарських засобів матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги, що лікарські засоби, ввезені позивачем є таким, що недозволені до застосування в Україні спростовуються матеріалами справи, а саме, листом Державної служби з лікарських засобів у Харківській області, з якого вбачається, що лікарські засоби, які проходили митне оформлення по митним деклараціям позивача, віднесені до реєстру лікарських засобів України, з відповідними термінами дії дозволів застосування (т.1, а.с. 136-139).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Між тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції прийшов до неправильних висновків щодо відсутності у митного органу повноважень здійснювати контроль використання податкової пільги.

Відповідно до п.30.8 ст.30 Податкового Кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за якістю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Право і порядок проведення митними органами України перевірок, винесення рішень з її наслідками, передбачено ст. 345- 354 МК України та ст. 30, 41, 54, 58, 61, 62 ПК України.

Отже, митний орган вправі контролювати правильність застосування податкових та митних пільг на товари, що ввезені та випущені в обіг.

З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача передбаченого законом права здійснювати контроль правильності отримання позивачем пільг після випуску товару в обіг, виносити податкові повідомлення-рішення за наслідками такого контролю, є помилковим. Проте зазначене не свідчить про порушення позивачем використання податкової пільги при митному оформленні ввезених товарів.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської обласної митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013р. по справі № 820/4496/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2013 р.