УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2013 р.
справа № 804/9574/13-а
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі №804/9574/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжгалузевий комплекс ЮГ” до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Міжгалузевий комплекс ЮГ” (далі за текстом – ТОВ „Міжгалузевий комплекс ЮГ”) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом – ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2013 року №0001282305.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2013 року №0001282305.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ „Міжгалузевий комплекс ЮГ” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №1674/22-1/05432833 від 05.06.2013 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено пункт 4.1 підпункту 4.1.1, підпункту 4.1.6. статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, підпункту 135.5.4. пункту 135.5. статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 9060339, в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 290500 грн., 2 квартал 2011 року на суму 673785 грн., 3 квартал 2011 року на суму 497846 грн., 4 квартал 2011 року на суму 526423 грн., 1 квартал 2012 року на суму 1028299 грн., 2 квартал 2012 року на суму 1683751 грн., 3 квартал 2012 року на суму 1846526 грн., 4 квартал 2012 року на суму 2513209 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001282305 від 21.06.2013 року, яким платнику податків збільшено суму податку на прибуток підприємств в розмірі 10820792 грн., в тому числі за основним зобов’язанням на суму 9052846 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1767946 грн., яке отримано платником податків 03.07.2013 року.
В акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що за перевіреними правочинами відсутній факт реального вчинення господарських операцій, зокрема за правочинами позивача з контрагентами ТОВ „Ривс”, ТОВ „Старт-Д”, ТОВ „Ангестрем Континенталь”, ТОВ ВК „Віконні системи”, ТОВ „Матадор”, ТОВ „Ферріт-Д”, ТОВ „Компанія „Ремелектросервіс”, ТОВ „Форест Трейд”, ТОВ „Аксіома”.
Висновки акта перевірки грунтуються на висновках актів перевірок контрагентів позивача. При цьому, як встановлено судом та підтверджується відповідачем, за результатами перевірок контрагентів позивача податкові повідомлення-рішення не приймались.
Судом встановлено оподаткування позивачем господарських операцій з такими контрагентами.
23.08.2011 року між ТОВ „МК „ЮГ” (покупець) та ТОВ „Ривс” (продавець) укладено договір №230811 за умовами якого продавець поставляє побутову техніку.
Відвантаження побутової техніки відбувалось зі складських приміщень, орендованих ТОВ „МК „ЮГ”, розташованих у м. Дніпропетровську по вул. Лебедева-Кумача, 33. Побутова техніка, поставлена ТОВ „Ривс” за вищевказаними договором та видатковими накладними, оплачена у повному ТОВ „Ривс” на безготівковий рахунок ТОВ „МК „ЮГ” в банківській установі.
01.09.2012 року між ТОВ „МК „ЮГ” (покупець) та ТОВ „Старт-Д” (продавець) укладено договір №010912 за умовами якого продавець поставляє побутову техніку.
Відвантаження побутової техніки відбувалось зі складських приміщень, орендованих ТОВ „МК „ЮГ”, розташованих у м. Дніпропетровську по вул. Лебедева-Кумача, 33. Побутова техніка, поставлена ТОВ „Старт-Д” за вищевказаними договором та видатковими накладними, повністю сплачена ТОВ „Старт-Д” на безготівковий рахунок ТОВ „МК „ЮГ” в банківській установі.
01.02.2012 року між ТОВ „МК „ЮГ” (покупець) та ТОВ „Ангстрем Континенталь” (продавець) укладено договір №010212 за умовами якого продавець поставляє побутову техніку.
Відвантаження побутової техніки відбувалось зі складських приміщень, орендованих ТОВ „МК „ЮГ”, розташованих у м. Дніпропетровську по вул. Лебедева-Кумача, 33. Побутова техніка, поставлена ТОВ „Ангстрем Континенталь” за вищевказаними договором та видатковими накладними, повністю сплачена ТОВ „Ангстрем Континенталь” на безготівковий рахунок ТОВ „МК „ЮГ” в банківській установі.
14.09.2011 року між ТОВ „МК „ЮГ” (покупець) та ТОВ ВК „Віконні системи” (продавець) укладено договір №140911 за умовами якого продавець поставляє побутову техніку.
Відвантаження побутової техніки відбувалось зі складських приміщень, орендованих ТОВ „МК „ЮГ”, розташованих у м. Дніпропетровську по вул. Лебедева-Кумача, 33. Вся побутова техніка, поставлена ТОВ ВК „Віконні системи” за вищевказаними договором та видатковими накладними, повністю сплачена ТОВ ВК „Віконні системи” на безготівковий рахунок ТОВ „МК „ЮГ” в банківській установі.
16.11.2011 року між ТОВ „МК „ЮГ” (покупець) та ТОВ „Матадор” (продавець) укладено договір №161111 за умовами якого продавець поставляє побутову техніку.
Відвантаження побутової техніки відбувалось зі складських приміщень, орендованих ТОВ „МК „ЮГ”, розташованих у м. Дніпропетровську по вул. Лебедева-Кумача, 33. Вся побутова техніка, поставлена ТОВ „Матадор” за вищевказаними договором та видатковими накладними, повністю сплачена ТОВ „Матадор” на безготівковий рахунок ТОВ „МК „ЮГ” в банківській установі.
29.12.2011 року між ТОВ „МК „ЮГ” (покупець) та ТОВ „Ферріт-Д” (продавець) укладено договір №291211 за умовами якого продавець поставляє побутову техніку.
Відвантаження побутової техніки відбувалось зі складських приміщень, орендованих ТОВ „МК „ЮГ”, розташованих у м. Дніпропетровську по вул. Лебедева-Кумача, 33. Вся побутова техніка, поставлена ТОВ „Ферріт-Д” за вищевказаними договором та видатковими накладними, повністю сплачена ТОВ „Ферріт-Д” на безготівковий рахунок ТОВ „МК „ЮГ” в банківській установі.
17.02.2011 року між ТОВ „МК „ЮГ” (покупець) та ТОВ „Ферріт-Д” (продавець) укладено договір №170211 за умовами якого продавець поставляє побутову техніку.
Відвантаження побутової техніки відбувалось зі складських приміщень, орендованих ТОВ „МК „ЮГ”, розташованих у м. Дніпропетровську по вул. Лебедева-Кумача, 33. Вся побутова техніка, поставлена ТОВ „Компанія „Ремелектросервіс” за вищевказаними договором та видатковими накладними, повністю сплачена ТОВ „Компанія „Ремелектросервіс” на безготівковий рахунок ТОВ „МК „ЮГ” в банківській установі.
06.04.2011 року між ТОВ „МК „ЮГ” (покупець) та ТОВ „Ферріт-Д” (продавець) укладено договір №060411 за умовами якого продавець поставляє побутову техніку.
Відвантаження побутової техніки відбувалось зі складських приміщень, орендованих ТОВ „МК „ЮГ”, розташованих у м. Дніпропетровську по вул. Лебедева-Кумача, 33.Вся побутова техніка, поставлена ТОВ „Форест Трейд” за вищевказаними договором та видатковими накладними, повністю сплачена ТОВ „Форест Трейд” на безготівковий рахунок ТОВ „МК „ЮГ” в банківській установі.
10.02.2011 року між ТОВ „МК „ЮГ” (покупець) та ТОВ „Аксіома” (продавець) укладено договір №100211 за умовами якого продавець поставляє побутову техніку.
Відвантаження побутової техніки відбувалось зі складських приміщень, орендованих ТОВ „МК „ЮГ”, розташованих у м. Дніпропетровську по вул. Лебедева-Кумача, 33.
Вся побутова техніка, поставлена ТОВ „Аксіома” за вищевказаними договором та видатковими накладними, повністю сплачена ТОВ „Аксіома” на безготівковий рахунок ТОВ „МК „ЮГ” в банківській установі.
Судом досліджено первинні документи (договори, податкові та видаткові декларації, податкові та видаткові накладні, платіжні документи та інша первинна бухгалтерська документація, встановлено використання у господарській діяльності товариства придбаних товарів, що призвело до змін в активах підприємства та його зобов’язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків, перевірено доводи податкового органу.
Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що надані позивачем первинні документи, підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність в Україні”, ст. 44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р.
Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних по господарським операціям, як на одну з підстав нікчемності договорів укладених позивачем з контрагентами, виходячи з того що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій за вказаними договорами і факт використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.
Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов’язань, визначався Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України, які не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам статті 203, статті 215, статті 216, статті 228 ЦК України.
Відповідно до статті 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.2011р.) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним; у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Тобто, законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Таким чином, повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до компетенції судових органів.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України. Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідач в акті перевірки вказує на те, що правочини, вчинені позивачем і його контрагентами, кваліфікуються як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів статті 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми права в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано, що додатково свідчить про недоведеність висновків перевірки.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що первинні документи, наявні в матеріалах справи, відповідають приписам законодавства за формою та змістом, та підтверджують факти постачання товарів, виключають можливість віднесення вартості товарів, отриманих позивачем від продавців до інших доходів, згідно підпункту 135.5.4. пункту 135.5. статті 135 Податкового кодексу України, оскільки такі грошові кошти були сплачені за фактично отримані товари. Матеріалами справи не підстверджено безоплатне отримання ТМЦ від невстановлених осіб. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо реальності господарських операцій та протиправності оскаржуваного податкового повідомлення – рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі №804/9574/13-а – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Судове рішення № 36332168, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 872/15733/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: