Рішення № 36331953, 23.12.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2013 Справа № 905/2612/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"простягнення заборгованості за участю представників:

від позивача Заброда Ю.Ю. - представник за довіреністю від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" суми заборгованості за спожиту за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року активну електроенергію у розмірі 27 753 124,82 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.06.2013 провадження у справі зупинено до остаточного вирішення справи № 905/4102/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" про визнання недійсним додатку до договору та набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою суду від 09.12.2013 провадження у справі № 905/2612/13 поновлено та призначено розгляд справи на 23.12.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 3 0200 000 від 19.12.2008 щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії спожитої у грудні 2012 року - лютому 2013 року, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, зазначає, що при підписанні Додатку № 2 до договору № 3 0200 000 від 19.12.2008 сторонами не були дотримані вимоги, встановлені ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України, тому відповідач вважає неможливим нарахування плати за електроенергію у порядку, що передбачений вказаним додатком. Відзначив, що ПАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про визнання Додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору № 3 0200 000 від 19.12.2008 недійсним

13.12.2013 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи, яке мотивовано неможливістю прибуття представника відповідача у судове засідання, а також необхідністю підготовки додаткових доказів в обґрунтування своєї позиції.

Вказане клопотання судом відхилено з підстав його необґрунтованості. Відповідачем у справі є Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", а не конкретний представник, Господарським процесуальним кодексом України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу. До вказаного клопотання також не додано жодних доказів на підтвердження зазначених у ньому обставин щодо неможливості явки представника відповідача у судове засідання та неможливості подання доказів за період розгляду справи судом. Крім того, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідача, а ухвалою суду від 21.05.2013 вже було задоволено клопотання відповідача та продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

19.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" (позивач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Енергомашспецсталь", яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 3 0200 000 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 452 000 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту досягнення згоди по всім суттєвим умовам договору, за умови підписання сторонами всіх перелічених у п. 9.1 додатків і укладається на строк до 31.12.2009 включно. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні заяви про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово було пролонговано на наступний рік і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електроенергію як різновид товару споживачу. Згідно з п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, знімати та надавати постачальнику відомості про покази розрахункових приладів обліку згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії споживача".

Тривалість розрахункового періоду - місяць. Дата початку розрахункового періоду 01 число кожного місяця (п. 1 Додатку № 2 до Договору "Порядок розрахунків").

Відповідно до п. 2.1 Додатку № 2 до Договору 01 числа щомісячно постачальник згідно з умовами цього додатку визначає обсяги та розраховує вартість спожитої споживачем активної електроенергії за розрахунковий період, оформлює зі свого боку та надає споживачу такі документи:

- акт про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ "Сервіс-Інвест" і спожитої споживачем у розрахунковому періоді (за зразком Додатку №17 до Договору);

- акт про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість перетікання реактивної електроенергії, надані постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ "Сервіс-Інвест" для споживача у розрахунковому періоді (за зразком Додатку №18 до Договору);

- акт про прийняття-передавання товарної продукції;

- рахунки згідно з умовами цього Додатку;

- акт результатів контрольних вимірів фактичної електричної потужності;

- акт зірки стану розрахунків між постачальником та споживачем;

- повідомлення про тарифи на активну електроенергію, що встановлені на наступний за звітним розрахунковий період.

Відповідно до п. 3.1 спірного Додатку № 2 постачальник зобов'язується щомісячно надавати споживачу рахунки за активну електроенергію (з урахуванням ПДВ) в наступному порядку: 01 числа щомісячно при здійсненні розрахунків за попередній розрахунковий період постачальник надає споживачу наступні рахунки:

- рахунок за фактично спожиту в попередньому розрахунковому періоді активну електроенергію (далі по тексту - остаточний рахунок), за мінусом сум рахунків, виданих за цей розрахунковий період: рахунків на оплату планового платежу, на оплату авансового платежу, додаткового рахунку, виданого споживачу у зв'язку з коригуванням договірних обсягів споживання електричної енергії на цей розрахунковий період;

- рахунок на оплату планового платежу за електроенергію на поточний розрахунковий період (далі по тексту - плановий рахунок);

- рахунок на оплату авансового платежу за електроенергію на наступний після поточного розрахунковий період (далі по тексту - авансовий рахунок).

Відповідно до складених сторонами актів про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії поставленої постачальником і спожитої споживачем у розрахунковому періоді грудень 2012 року - лютий 2013 року за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у грудні 2012 року: активна електрична енергія - 15 184 276 кВт/год на суму 10 721 055,74 грн.;

- у січні 2013 року: активна електрична енергія - 14 934 502 кВт/год на суму 10 704 608,72 грн.;

- у лютому 2013 року: активна електрична енергія - 14 023 670 кВт/год на суму 9 887 074,62 грн.

Вказані акти підписано представниками позивача та відповідача і скріплено печатками сторін без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної електричної енергії протягом грудня 2012 року - лютого 2013 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2 Додатку № 2 до Договору споживач зобов'язаний здійснювати оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника: до 06 числа (включно) щомісячно сплачує суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період.

Судом встановлено, що:

- рахунок № 35/30200000 від 31.12.2012 за активну електроенергію на суму 10721055,74 грн. отримано відповідачем 03.01.2013;

- рахунок № 35/30200000 від 31.01.2013 за активну електроенергію на суму 10704608,72 грн. отримано відповідачем 04.02.2013;

- рахунок № 35/30200000 від 28.02.2013 за активну електроенергію на суму 9887074,62 грн. отримано відповідачем 04.03.2013.

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме, поставив відповідачу активну електроенергію у період з грудня 2012 року по лютий 2013 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які отримані відповідачем.

Однак, відповідач порушив умови Договору, здійснив оплату за поставлену активну електричну енергію не у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Загальна сума спожитої відповідачем активної електроенергії за Договором за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року, відповідно до актів про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії та рахунків за вказаний період складає 31 312 739,08 грн.

Відповідач зобов'язання з оплати спожитої електроенергії за вказаний період виконав не в повному обсязі, згідно матеріалів справи заборгованість відповідача за Договором за період грудень 2012 року - лютий 2013 року станом на час звернення до суду з даним позовом становила 27 753 124,82 грн. за спожиту активну електроенергію.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену активну електричну енергію у розмірі 27 753 124,82 грн.

Разом з цим, з поданих позивачем банківських виписок, вбачається, що за період з 30.04.2013 по 29.11.2013 відповідачем частково погашено заборгованість за спожиту у спірний період електроенергію, яка заявлена позивачем до стягнення за даним позовом, у розмірі 15 305 803,92 грн.

Позивач в судовому засіданні 23.12.2013 підтвердив отримання від відповідача коштів у розмірі 15 305 803,92 грн. та надав розрахунок суми заборгованості, з якого вбачається, що заборгованість відповідача за спожиту у грудні 2012 року активну електроенергію погашена повністю, а заборгованість за електроенергію, спожиту у січні-лютому 2013 року, станом на 20.12.2013 складає 12 447 320,90 грн.

Таким чином, станом на момент вирішення спору заборгованість у розмірі 15 305 803,92 грн. за спожиту активну електроенергію у відповідача відсутня.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки частина суми основної заборгованості, заявленої до стягнення, погашена відповідачем у розмірі 15 305 803,92 грн., предмет спору у справі № 905/2612/13 в частині стягнення заборгованості у розмірі 15 305 803,92 грн. відсутній, за таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Решту суми боргу в розмірі 12 447 320,90 грн. за активну електроенергію відповідач не сплатив, наведеного позивачем розрахунку не спростував, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем суду не надано.

Заперечення відповідача стосовно того, що сторонами при укладанні Додатку №2 до Договору не було дотримано вимог, встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України, судом відхиляються з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.08.2013 у справі №905/4102/13, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2013, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про визнання недійсним Додатку № 2 до договору № 3 0200 000 від 19.12.2008 відмовлено.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищевказаним рішенням суду встановлено відсутність правових підстав для визнання недійсним Додатку № 2 до договору № 3 0200 000 від 19.12.2008.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки відповідач сплатив частину суми основного боргу після звернення позивача до суду з даним позовом, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 00210602, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" (83055, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, ідентифікаційний код 31018149) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 12 447 320 (дванадцять мільйонів чотириста сорок сім тисяч триста двадцять) грн. 90 коп. та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі № 905/2612/13 в частині вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 15 305 803,92 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 24.12.2013.

Суддя М.В. Сажнева