Ухвала суду № 36331878, 03.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 814/2443/13-а

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївській глиноземний завод" - Мезінова Олега Григоровича; прокурора - Шевченко Олександра Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці Міндоходів України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївській глиноземний завод" до Миколаївської митниці Міндоходів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Миколаївський глиноземний завод" звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці Міндоходів України (далі Миколаївська митниця) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2013 року №27 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 1 350 066, 70 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач порушив порядок проведення перевірки та порядок прийняття оскаржуваного рішення та зробив невірні висновки про неподання підприємством достовірних відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару і, відповідно, заниження ним митної вартості товару.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що перевірка була проведена правомірно, висновки щодо недостовірності рівня заявленої позивачем митної вартості є доведеними, тому оскаржуване рішення є правомірним.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року позов ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2013 року №27, прийняте Миколаївською митницею.

В апеляційній скарзі Миколаївської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

До апеляційної скарги приєднався Миколаївській прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Миколаївської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Згідно контрактів поставки від 13 квітня 2011 року, 20 квітня 2011 року та 05 вересня 2011 року, укладених позивачем з компанією "Alumina Trade LLP" (м. Лондон, Великобританія) на адресу підприємства позивача було поставлено від не резидента України товар "Сода каустична рідка" в обсягах 5149712 кг, 5013291 кг та 5008595 кг відповідно.

Митне оформлення зазначеного товару було здійснено відповідачем на підставі вантажних митних декларацій від 19 квітня 2011 року №504010000/2011/000726, від 28 квітня 2011 року №504010000/2011/000788 та від 22 вересня 2011 року №504010000/2011/001908, а також декларацій митної вартості (за ідентичними номерами та датою), в яких вказана митна вартість становила - 7 426 719,66 грн., 7 210 278,65 грн. та 5 705 188,25 грн. відповідно.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач разом із ДМВ подав усі документи, передбачені пунктом 7 "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766, чинною на час прийняття митних декларацій.

Позивачем були надані зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього, рахунок-фактуру (інвойс) та інші документи.

Подання всіх необхідних документів та відомостей позивачем при митному оформленні товарів підтверджується випуском товарів для вільного обігу на митній території України.

Відповідачем в період з 04 по 22 квітня 2013 року була проведена документальна невиїзна перевірка правильності визначення митної вартості товару "Cода каустична рідка", ввезеного на митну територію України підприємством позивача у митному режимі "імпорт" за зазначеними вище митними деклараціями.

Необхідність проведення перевірки була визначена на підставі отриманої інформації, викладеної в листі Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччина від 21 листопада 2012 року №В.21.0.ABD.0.01.01.00/724.01.03.UA/9736-6211/8132-10720, який надійшов до відповідача 02 січня 2013 року листом Департаменту боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Державної митної служби України від 26 грудня 2012 року №20/1-21/014291.

За наслідками перевірки було складено акт від 29 квітня 2013 року №Н/0016/3/504000000/0033133003, в якому зазначено про порушення позивачем ст.ст. 81, 88, ч.1 ст. 264 МК України 2002 року, що призвело до заниження ним митної вартості товару та відповідно заниження податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 1 163 772,83 грн.

На підставі зазначеного акта відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2013 року №27, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 1 163 772,83 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 186 293,87 грн.

В акті №Н/0016/3/504000000/0033133003 зазначено, що позивач при декларуванні товарів неправильно використав основний метод визначення митної вартості товарів, передбачений ст. 267 МК України 2002 року (за ціною контракту). На думку відповідача цей метод не може бути застосований до вказаних вище операцій з поставки товарів, оскільки позивач та компанія "Alumina Trade LLP" є пов'язаними особами.

Також, в акті зазначено, що митна вартість товарів була визначена на підставі документів, що стосуються відносин між двома юридичними особами - компанією "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S." (Туреччина) та компанією "RTI Limited" (Джерсі), а саме інвойсів, експортними деклараціями та коносаментами. Відповідач вважає, що компанія "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S." (Туреччина) направило на адресу позивача (Дніпро-Бузький морський порт) товар "Cода каустична рідка", оскільки між зазначеними компаніями існували господарські відносини за контрактами поставки 13 квітня 2011 року, від 20 квітня 2011 року, та 05 вересня 2011 року.

Такий висновок відповідача спростовується листом Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччина від 21 листопада 2012 року, відповідно до якого компетентними органами Туреччини не встановлено жодної інформації щодо контрактів від 20 квітня 2011 року, 13 квітня 2011 року та 05 вересня 2011 року, оскільки фірма "Petkim Petrokimya Holding A.S." не є в них стороною.

Саме за зазначеними контрактами поставки був імпортований товар "Cода каустична рідка" в Україну, що підтверджується копіями контрактів з поставки соди у яких сторонами поставки є позивач та компанія "Alumina Trade LLP".

Відповідно до листа Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччина, між компаніями "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S."та "Alumina Trade LLP" не було укладено жодного контракту на поставку 15171598 кг каустичної соди, а компанія "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S." не надавала жодних рахунків для оплати компанією "Alumina Trade LLP".

Відповідно до зазначеного листа, експортні операції за контрактами купівлі-продажу каустичної соди між компаніями "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S." (Туреччина) та "RTI Limited" (Джерсі) були оплачені останньою, а не будь-якими третіми особами.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про те, що позивач і компанія "Alumina Trade LLP" є взаємопов'язаними особами є необґрунтованими. Крім того, наявність господарських відносин між позивачем та компанією "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S." повністю спростовуються матеріалами справи і, тому, на думку суду першої інстанції, позивач обґрунтовано застосував основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 259, 264, 267 МК України.

В апеляційній скарзі Миколаївської митниці вказується, що покупець - ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", продавець (фірма "Alumina Trade LLP") та експортер-нерезидент (фірма "Rusal Trading International Limited" (RTI Limited)) є взаємопов'язаними особами в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року і, тому, враховуючи той факт, що у документах, наданих митними органами Туреччини, містяться відомості про ціну товару (470 дол.США/т.), яка є вищою за ціну, зазначену у документах, поданих ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" до митного оформлення (370 дол.США/т.), метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) в даному випадку не може бути застосований.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 259 МК України від 11 липня 2002 року №92-VI (чинного на момент здійснення митного оформлення), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Кодексу.

Згідно зі ст. 260 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу України. Заявлена декларантом митна вартість і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (п.1 ст. 264 МК України).

Частинами 2, 3 ст. 266 цього Кодексу встановлено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Інші методи визначення митної вартості товарів можуть бути застосовані виключно у разі неможливості застосування основного методу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 267 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою тільки в разі, якщо:

1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один у одного;

2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено законодавством;

3) вони є роботодавцем і найманим працівником;

4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;

6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою;

7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу;

8) вони є членами однієї сім'ї.

Посилаючись на те, що покупець - ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" та продавець - фірма "Alumina Trade LLP" є взаємопов'язаними особами, апелянт не надає жодного належного доказу на підтвердження цього доводу.

Крім того, судова колегія зазначає, що Законом передбачено право декларанта на повідомлення його митним органом про те, що останній вважає продавця і покупця взаємопов'язаними особами та отримання декларантом можливості для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що митний орган не забезпечив декларанту реалізацію цього права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки апелянта про неможливість визначення у даному випадку митної вартості за ціною договору (контракту) є передчасним, оскільки встановленої Законом процедури, яка повинна передувати цьому висновку, дотримано не було.

Таким чином, застосування для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів другого методу є безпідставним, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Міндоходів України залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 грудня 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: