Ухвала суду № 36331181, 07.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р.справа № 2а-384/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі № 2а-384/09/0870 за позовом Публічного акціонерного товариства „Оріхівський комбінат хлібопродуктів", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства „Оріхівський комбінат хлібопродуктів", до Пологівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області, про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Оріхівський комбінат хлібопродуктів" (далі за текстом - ПАТ „Оріхівський комбінат хлібопродуктів" звернулось до суду з позовом до Пологівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі за текстом - Пологівська ОДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000682301/0 від 21.05.2008 року та №0000712301/0 від 21.05.2008 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення №0000682301/0 від 21.05.2008 року та №0000712301/0 від 21.05.2008 року.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що Пологівською ОДПІ проведено перевірку ПАТ „Оріхівський комбінат хлібопродуктів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №16/23-00951579 від 07.05.2008 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено пункт 5.1 статті 5, пункт 1.32 статті 1, підпункт 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункт 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" шляхом завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2006 рік в сумі 767809 грн. 00 коп., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2007 рік на суму 170668 грн. 00 коп., порушено вимоги підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" шляхом завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту за: жовтень-грудень 2006 року, січень-червень 2007 року на суму ПДВ 652649 грн. 00 коп. за кожен місяць; липень-вересень 2007 року на суму ПДВ 267523 грн. 00 коп. за кожен місяць; жовтень-грудень 2007 року на суму ПДВ 1072894 грн. 00 коп. за кожен місяць відповідно, в порушення вимог підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27) за липень 2007 року на суму 385126 грн. 00 коп.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0000682301/0 від 21.05.2008 року, якою позивачу визначено суму податкового зобов'язання 266224 грн. 00 коп., з яких 170668 грн.00 коп. за основним платежем, 95556 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій, та №0000712301/0 від 21.05.2008 року, якою позивачу визначено суму податкового зобов'язання 577689 грн. 00 коп., з яких 385126 грн. 00 коп. за основним платежем, 192563 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, позивачем порушено пункт 5.1 статті 5, пункт 1.32 статті 1, підпункт 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункт 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" шляхом завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2006 рік в сумі 767809 грн. 00 коп., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2007 рік на суму 170668 грн. 00 коп..

Судом встановлено, що в червні 2006 року придбане насіння соняшника реалізовано ТОВ „Оптімус" згідно договору купівлі-продажу №4/06ЕС06 від 15.06.2006 року. На умовах вищевказаного договору витрати на транспортування насіння соняшника несе постачальник ВАТ „Оріхівський КХП".

Послуги з перевезення насіння соняшника надавав ТОВ „Оптімус" згідно укладеного договору №8 від 04.01.2006 року щодо транспортного експедирування при внутрішніх перевезеннях на території України.

Витрати на перевезення насіння соняшника ВАТ „Оріхівський КХП" включив до складу валових витрат в сумі 498988 грн. 33 коп., у тому числі по періодах: І квартал 2006 року 64643 грн. 40 коп.; ІІ квартал 2006 року 434344 грн. 93 коп.

У зв'язку з викладеним транспортні послуги по перевезенню насіння соняшнику отримані від ТОВ „Оптімус" вплинули на негативний фінансовий результат збиток у розмірі 498988 грн. 33 коп.

Вказані порушення були також зазначені в акті перевірки від 26.03.2007 року №7/23-00951579.

Крім того, 01.07.2006 між ВАТ „Оріхівський КХП" (замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) укладено Договір підряду №1, згідно якого замовник зобов'язується на свій ризик із власних матеріалів в установлений договором термін в рамках договірної ціни власними силами виконати миття водою та білування вапном внутрішніх приміщень зернових складів замовника. Загальна вартість договору складає 249100 грн. 00 коп.

01.07.2006 між ВАТ „Оріхівський КХП" (замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) укладено Договір підряду №2 згідно якого замовник зобов'язується на свій ризик із власних матеріалів в установлений договором термін в рамках договірної ціни власними силами виконати миття водою та білування вапном внутрішніх приміщень зернових складів замовника. Загальна вартість договору складає 249100 грн. 00 коп.

Таким чином, згідно акта перевірки від 07.05.2008 №16/23-00951579, ВАТ „Оріхівський КХП" безпідставно зависило суму валових витрат на загальну суму 272223 грн. 00 коп. Витрати по ремонту складів в сумі 272223 грн. 00 коп., що перевищили 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, перевіркою збільшують вартість основних фондів групи 1 та підлягають нарахуванню амортизаційних відрахувань, які збільшують суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, завищення валових витрат за 3 квартали 2006 року складають 771211 грн. 00 коп., так як податкова декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком даною перевіркою встановлено завищення валових витрат за 2006 рік на суму 771211 грн. 00 коп. Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року по даним підприємства складає 1219860 грн. 00 коп., за даними перевірки від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року складає 452051 грн. 00 коп., завищення даного рядка складає 767809 грн. 00 коп., в результаті чого завищені валові витрати за 1 квартал 2007 року на 767809 грн. 00 коп., півріччя 2007 року 767809 грн. 00 коп., 3 квартали 2007 року 767809 грн. 00 коп., 2007 рік 767809 грн. 00 коп.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункта 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю.

При цьому Законом не передбачено обов'язковості отримання доходу від кожної окремої операції, позаяк саме діяльність як сукупність операцій має бути направлена на отримання доходу. Адже окрема операція може не мати всіх ознак господарської діяльності та її не можна розглядати окремо від інших операцій. Наведене підтверджується і визначенням поняття валового доходу, що міститься у пункті 4.1 статті 4 названого Закону, відповідно до якого валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Тобто, Законом передбачено розрахунок прибутку від господарської діяльності платника (тобто, сукупності операцій, деякі з яких, можливо, і не були прибутковими з певних причин) за певний період, а не з окремої операції.

Таким чином доводи податкового органу про необґрунтованість віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту витрати на оплату наданих ТОВ „Оптімус" транспортних послуг з перевезення соняшника та необхідність застосування приписів підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" під час включення до валових витрат підприємства витрат на оплату підрядних робіт з миття водою та білування вапном приміщень позивача є помилковими.

Так, за змістом цієї норми Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Водночас пп.5.2.6 пп.5.2 п.5 Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 №228, передбачено, що при утримуванні території зернового складу необхідно дотримуватися вимог чинних правил безпеки праці, пожежовибухобезпеки, виробничої санітарії, мати подекадні графіки очищення території, зерносховищ і обладнання.

За змістом пп.6.11.1 пп.6.11 п.6 названого Технічного регламенту для зберігання зернових культур використовують зерносховища підлогового та силосного типів, що повинні забезпечити, зокрема, відповідність зерносховищ виробничим санітарним нормам. Відповідно до пп. 5.4.4, 5.4.6 пп.5.4 п.5 цього ж Технічного регламенту до об'єктів виробничого призначення висуваються такі вимоги: внутрішня поверхня стін і стелі у виробничих приміщеннях повинна бути зручною для санітарної обробки та пофарбованою ; зерносховище підлогового зберігання зернових культур повинно мати внутрішню поверхню стін без щілин, тріщин, виступів, западин (кам'яні стіни всередині штукатуряться і біляться).

Судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок, що білування вапном зерносховищ, як і миття їх водою, є заходами, здійсненими позивачем на забезпечення дотримання установлених чинним законодавством санітарних норм в процесі організації виробництва, а тому витрати підприємства на оплату названих робіт є валовими витратами, що виключає правомірність висновку ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області про необхідність включення таких витрат до складу валових лише у межах ліміту, установленого підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, порушення позивачем підпункту 3.1.3 пункта 3.1 статті 3, пункта 4.1 статті 4, підпункта 7.3.1 пункта 7.3 статті 7, підпункта 6.2.1 пункта 6.2. статті 6, підпункта 7.7.1 пункта 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", внаслідок якого позивач занизив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27) за липень 2007 року на суму 385126 грн. 00 коп., відбулось через наступне правопорушення.

Судом встановлено, що позивачем застосовано нульову ставку ПДВ під час оподаткування операції з експорту металопродукції за зовнішньоекономічним контрактом від 19.04.2006 року №19/04М, укладеним між ВАТ „Оріхівський КХП" (продавець) та фірмою „VISIC INVESTMENTS LIMITED" (покупець) з огляду на відсутність у позивача належним чином оформлених вантажно-митних декларацій. Так, у графі 2 вантажно-митних декларацій „Відправник-експортер", де вказується власник товару, було зазначено ВАТ „ДМЗ ім. Петровського", а ВАТ „Оріхівський комбінат хлібопродуктів" вказано у графі 9 „Особа, відповідальна за фінансове регулювання". На підставі цього відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на оподаткування названої операції за нульовою ставкою ПДВ.

Перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2007 року на загальну суму ПДВ 385126 грн. 00 коп. за рахунок: порушень по податку на додану вартість, встановлених попередньою перевіркою підприємства ВАТ „Оріхівський КХП", проведеною ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області №7/23-00951579 від 26.03.2007 року, та з урахуванням результативної частини рішення ДПА у Запорізькій області від 20.08.2007 №3336/10/25-020 про результати розгляду скарг підприємства ВАТ „Оріхівський КХП".

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України „Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить „0" відсотків до бази оподаткування.

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 цієї ж статті товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Згідно з пунктом 2 „Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №574, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Таким чином, для застосування позивачем нульової ставки ПДВ визначальним є саме факт експорту товару, при цьому належним чином оформлена вантажна митна декларація є свідченням такого вивезення товару за межі митної території України.

Висновок податкового органу про неправомірність застосування позивачем нульової ставки ПДВ під час оподаткування операцій з експорту металопродукції з огляду на відсутність у ВАТ „Оріхівський комбінат хлібопродуктів" належним чином оформлених вантажно-митних декларацій є необґрунтованим виходячи з нижче зазначеного.

Факт здіснення позивачем зазначеної експортної операції не заперечується відповідачем та підтверджується документами, наявними в матеріалах справи, також підтверджується факт попереднього придбання позивачем у ВАТ „ДМЗ ім. Петровського" товару, який виступив об'єктом спірної експортної операції.

Відповідно до розділу 2 „Опис граф вантажної митної декларації" Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, у графі 2 „Відправник/Експортер" зазначаються відомості про відправника.

При цьому у пункті 1.7 названої Інструкції відправника визначено як особу, що передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу і що зазначена в транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Таким чином, з огляду на те, що фактично експортований товар було вивезено зі складу ВАТ „ДМЗ ім. Петровського", зазначення позивачем у графі 2 спірних декларацій ВАТ „ДМЗ ім. Петровського" є правильним. Відповідає вимогам названої Інструкції і зазначення у графі 9 „Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" позивача, який безпосередньо уклав зовнішньоекономічний контракт, оскільки вказаним нормативно-правовим актом передбачено зазначення у цій графі відомостей про резидента України, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), у тому числі комісіонера - при митному оформленні товарів за договором комісії, повіреного (агента) - при митному оформленні за договором доручення (агентським договором).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірного застосування позивачем нульової ставки ПДВ під час оподаткування операцій з експорту металопродукції, а висновки податкового органу про неправомірність цього з огляду на відсутність у ВАТ „Оріхівський комбінат хлібопродуктів" належним чином оформлених вантажно-митних декларацій - хибними, наявність у ВМД помилок за умови належного підтвердження факту експорту товару платником не може бути підставою для висновку про відсутність у такого платника права на застосування нульової ставки ПДВ.

Судом досліджено акт перевірки від 07.05.2008 №16/23-00951579 та акт перевірки №7/23-00951579 від 26.03.2007, складені ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області за результатами виїзних планових документальних перевірок ВАТ „Оріхівський комбінат хлібопродуктів".

В акті перевірки від 07.05.2008 року №16/23-00951579, так і в Акт перевірки №7/23-00951579 від 26.03.2007 викладені одні й ті ж самі порушення ВАТ „Оріхівський КХП" податкового законодавства. Водночас, в акті перевірки від 07.05.2008 №16/23-00951579 відображені показники з урахуванням наростаючого підсумку податкової звітності.

Судом встановлено, що постановою господарського суду Запорізької області від 04.07.2008 у справі №23/564/07-АП-13/663/07-АП-11/246/08-АП залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2010 у справі №23/564/07-АП-13/663/07-АП-11/246/08-АП (№К-8049/10) податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області №0000262301/2 від 28.08.2007 року та №0000252301/2 від 28.08.2007 року визнано протиправними. Зазначені податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області були прийняті на підставі акта перевірки №7/23-00951579 від 26.03.2007 року.

Тобто, господарським судом Запорізької області надано правову оцінку правовідносинам, які викладені в акті перевірки №7/23-00951579 від 26.03.2007 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, порушення, на які відповідач вдруге посилається в акті перевірки №16/23-00951579 від 07.05.2008 року не можуть бути досліджені судом, оскільки порушення, викладені у Акті перевірки №7/23-00951579 від 26.03.2007 суттєво впливають на результати перевірки фінансово-господарської діяльності позивача у період з 11.03.2008 по 21.04.2008, іншої перевірки відповідачем не здійснювалось.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо протиправності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі № 2а-384/09/0870 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров