Ухвала суду № 36330902, 17.12.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

17.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/3091/2013р. Головуючий в першій

інстанції Лемешко А.С.

Категорія 24 Доповідач в апеляційній

інстанції Саліхов В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Саліхова В.В.,

суддів - Андрейченко А.А., Єфімової В.О.,

за участю секретаря - Лашкевич Н.О.,

відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» на рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 30 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за використану теплову енергію та гаряче водопостачання в розмірі 3367,17 грн. Вимоги позову мотивовані тим, що ТОВ «СГС Плюс» здійснює постачання вказаних послуг до квартири АДРЕСА_1, в якій проживає відповідач, який у встановлений законом строк не сплачує їх вартість, що спричинило позивачу збитки. Розмір заборгованості ОСОБА_4 перед ТОВ «СГС Плюс» станом на 30.04.2013 року склав 3367,17 грн., яку відповідач в добровільному порядку не погасив.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 30.10.2013 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «СГС Плюс» заборгованість за надані послуги за надану теплову енергію в розмірі 1244,88 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ТОВ «СГС Плюс» ставить питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення постановлено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, останнім неправильно застосовані та порушені норми матеріального і процесуального права.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду апеляційної скарги сповіщався належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Судова колегія,заслухавши доповідь головуючого, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті гарячого водопостачання, суд першої інстанції виходив з того, що справні прибори, які фіксують постачання гарячої води до квартири відповідача, вказують на те, що дана послуга відповідачу не надається, а тому немає підстав для стягнення нарахованих сум за зазначену послугу.

З таким висновком місцевого суду погоджується і колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (ар.с.7). Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у вищезгаданий будинок здійснює позивач по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» (ар.с.6). У період з червня 2009 року по день пред'явлення даного позову гаряча вода до квартири відповідача не подавалася. Вказані обставини підтверджуються показами водоміру, які були незмінні з 01.06.2009 року по 01.10.2013 року, та дорівнювалися 78,5 куб.м. Відповідно до акту обстеження останнього від 19.02.2013 року вищезгаданий засіб вимірювання є справним та опломбованим, пломба не порушена, а показання на ньому складають 00078,566 (ар.с.19, 21).

Згідно ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення,а також вивезення побутових відходів відносяться до комунальних послуг.

За приписами ч.ч.1,2 ст.31 вищезгаданого Закону порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої ст.14)визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Відповідно до абз.1 п.24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортуванню та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортуванню та монтажу після повірки до загальної вартості послуг.

За приписами ч.3 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності,власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань, які використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж)зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Аналіз вищезгаданих норм права дає можливість зробити висновок про те, що проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки здійснюється за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, включаються у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та сплачуються споживачем щомісячно. Таким чином, законодавець зобов'язав компетентні органи включати до відповідних комунальних тарифів витрати, пов'язані з обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку, а споживача лише сплачувати останні відповідно до показань вимірювальної техніки.

Зазначене вище було викладене також у Постанові Вищого адміністративного суду України від 07.02.2013 року, в якій зроблено висновки, що проведення періодичної перевірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтаж після повірки здійснюється за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, включаються у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та сплачуються споживачем щомісячно, що відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Крім того, відповідно до п.2 ст.11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, на який поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише при умові, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Враховуючи, що водомір відповідача, згідно акту обстеження від 19.02.2013 року був опломбованим, пломба не порушена, а його показання свідчать про те, що у період з 01.06.2009 року по 01.10.2013 року відповідачу не надавалася послуга з надання гарячої води, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні даної частини позовних вимог є правильними та обґрунтованими.

Доводи апелянта про те, що водомір гарячої води, що належить відповідачу, не пройшов відповідну перевірку, а тому не може бути засобом вимірювання у розумінні Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки позивач не довів, що останній знаходиться у несправному стані.

Посилання апелянта на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №947 від 27.11.1995 року ремонт та перевірка приладів обліку під час їх експлуатації виконується за рахунок власників житлового фонду, до яких позивач не відноситься, на думку колегії суддів, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки відповідач також не є такою особою. Сам факт того, що компетентні органи тривалий час не приймають рішення щодо включення до відповідних комунальних тарифів оплату обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, на думку колегії суддів, не свідчить про будь-яку провину відповідача по справі.

Відповідно до частин 1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Інші доводи апелянта були предметом розгляду в суді першої інстанції, по яким останній й зробив висновки, з якими погодилася і колегія суддів.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не зважаючи на заперечення апелянта, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наявним у справі доказам та прийшов до правильного висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 30 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ В.В.Саліхов

Судді: /підпис/ А.А.Андрейченко

/підпис/ В.А.Єфімова

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.В.Саліхов