Ухвала суду № 36330297, 19.12.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/8243/13-ц Провадження № 22-ц/795/2649/2013 Головуючий у I інстанції -Жук М. І. Доповідач - Ішутко В. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіІШУТКО В.М., суддів:ЗІНЧЕНКО С.П., ПОЗІГУНА М.І., при секретарі:Шкарупі Ю.В.,за участю:позивачки ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою КП «Чернігівводоканал» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2013 року у справі за позовною заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до КП «Чернігівводоканал» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 04 листопада 2013 року позов ОСОБА_4 і ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано незаконними дії КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради щодо нарахування ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 980 грн. 07 коп. за період з 01.07.2004 року по 01.10.2013 року з включенням до неї заборгованості за невизначений попередній період в розмірі 1048 грн. 06 копійок. Зобов'язано КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради провести перерахунок заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення з 01.07.2004 року по 01.10.2013 року, без включення до неї заборгованості за невизначений попередній період в розмірі 1048 грн. 06 копійок.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відхилили позовні вимоги позивача. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 1048 грн. 06 коп., яка утворилась станом на 01.07.2004 року та була передана КП «Чернігівводоканал» ЧМР КП «Деснянським» ЧМР згідно Авізо про передачу дебіторської заборгованості по холодній воді на 01.07.2004 рік. КП «Чернігівводоканал» законно та правомірно прийняв та нараховує заборгованість по особовому рахунку ОСОБА_4, оскільки фактично заборгованість має місце на рахунку.

Апелянт зазначає, що дії КП «Чернігівводоканал» по нарахуванню за отримані послуги цілком законні та правомірні, які не порушують діючого законодавства України. Заборгованість за отримані послуги з водопостачання та водовідведення має місце на особовому рахунку позивача, позивач не надала суду достатніх доказів, що підтверджували фактичні оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення в період до 01.07.2004 року.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам відповідає рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Верховний Суд України в постанові від 12.06.2013 року у справі № 6-32 цс 13 висловив правову позицію щодо права особи звернутися до суду за захистом порушеного, невизнаного або оспореного права чи цивільного інтересу із застосуванням відповідного способу захисту.

Зокрема, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Звертаючись до суду з позовом за захистом, позивачі посилалися на те, що відповідач безпідставно нарахував їм заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, а тому просили усунути порушення їх прав шляхом зобов"язання відповідача провести перерахунок заборгованості.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України. У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Задовольняючи частково позов шляхом визнання незаконними дії КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради щодо нарахування ОСОБА_4 і ОСОБА_6 заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 980 грн. 07 коп. за період з 01.07.2004 року по 01.10.2013 року з включенням до неї заборгованості за невизначений попередній період в розмірі 1048 грн. 06 коп. та зобов'язуючи КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради провести перерахунок заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення з 01.07.2004 року по 01.10.2013 року, без включення до неї заборгованості за невизначений попередній період в розмірі 1048 грн. 06 коп., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач необґрунтовано включив до розміру заборгованості позивачів за надані послуги з 01.07.2004 року по 01.10.2013 року дані про наявність заборгованості за попередній невизначений період в розмірі 1048 грн.06 коп..

З таким висновком погоджується апеляційний суд з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 мешкають в квартирі АДРЕСА_1 та з 03.12.2002 року отримують від відповідача КП «Чернігівводоканал» послуги з водопостачання та водовідведення. Відповідач за період з 01.07.2004 року по 01.10.2013 року нарахував позивачам за спожиті послуги заборгованість на загальну суму 980 грн. 07 коп. в т.ч. для визначення такої заборгованості було враховано заборгованість за невизначений попередній період в розмірі 1048 грн. 06 копійок.

З позовної заяви відповідача до позивача від 01.08.2005 року (а.с.9, 10) вбачається, що з 01.02.2003 року по 01.07.2005 року заборгованість позивачів за послуги склала 101 грн. 32 коп., яка була сплачена боржником в добровільному порядку.

Кірм того, позивачка ОСОБА_4 в засіданні апеляційного суду посилалась на те, що вона своєчасно сплачує вартість послуг з водопостачання та водовідведення відповідно до ст. 20 ЗУ «Про житлові - комунальні послуги», п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, і водовідведення», однак представники відповідача здійснюють моральний тиск на неї, оскільки дзвонять в будь - який час в квартиру, в якій проживають позивачі з малолітньою дитиною, вимагають сплатити кошти, лякають малу дитину, розвішують на стінах під"їзду відомості про наявність у них заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 1048 грн. 06 коп., яка утворилась станом на 01.07.2004 року та була передана КП «Чернігівводоканал» ЧМР КП «Деснянським» ЧМР згідно Авізо про передачу дебіторської заборгованості по холодній воді на 01.07.2004 рік, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Намість, надавач послуг-відповідач по справі КП «Чернігівводоканал» у передбаченому законом порядку та строк не скористався можливістю звернення до суду про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зазначеної ним в апеляційній скарзі заборгованості і не зміг довести в судовому засіданні про наявність заборгованості позивачів.

Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу КП «Чернігівводоканал» відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2013 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: