Рішення № 36330037, 07.10.2013, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1478/13-ц

Провадження № 2/743/285/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-суддіСташківа В.Б.,

при секретаріПрохоренко А.В.,

за участюпозивачки ОСОБА_1,

представникавідповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу

за позовомОСОБА_1

доРіпкинської районної державної адміністрації Чернігівської

області

провизнання недійсним державного акту на право приватної

власності на земельну ділянку та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з означеним позовом до відповідача, в якому просила:

- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 29 вересня 2010 р. (серія ЯЛ № 161973), який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010093600008, який виданий на підставі Розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області № 438 від 11.11.2009 р.;

- зобовязати Ріпкинську РДА доручити відділ Держкомзему у Ріпкинському районі внести зміни та оформити земельно-облікові документи на земельну ділянку відповідно до протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток за № 18/198.

Позивачка обґрунтовувала позов тим, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 12 серпня 2007 року та успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом право на 2 земельні частки (пай) у землях, які перебувають у колективній власності КСП ім.Куйбишева (с.Вербичі), розміром 5,44 в умовно кадастрових гектарах, без визначення меж цих ділянок в натурі (на місцевості), що належали ОСОБА_3Д, як члену КСП ім..Куйбишева, на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 038334 та 038121, виданих 22 липня 1996 року. В подальшому, згідно Розпорядження Ріпкинської РДА від 11.11.2009 року № 438 передано у власність їй, як спадкоємиці після смерті ОСОБА_3 право на 2 земельні частки (пай), на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ЧН 038121 та ЧН № 038334, виданих 22 липня 1996 року, земельні ділянки згідно матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів із земель колишнього КСП. 29 вересня 2010 р. Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, на підставі вказаного Розпорядження, був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку (Серія ЯЛ № 161973), на її імя, який посвідчує право власності її на земельну ділянку площею 4,6559 га в межах згідно плану, що розташована за межами населеного пункту, а саме: с.Вербичі Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Ріпкинська районна державна адміністрації видавши 29 вересня 2010 р. державний акт (Серія ЯЛ № 161973) на її імя на земельну ділянку № 18/192 не врахувала того, що вказана земельна ділянка згідно протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) була передана ОСОБА_4, в порядку паювання земель КСП та належить їй на праві приватної власності. При цьому, державний акт на її імя на земельну ділянку № 18/198 не видавався, вказана ділянка є віл

В судовому засіданні:

- позивачка ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити в повному обсязі;

- представник відповідача ОСОБА_2, не оспорюючи та визнаючи позовні вимоги про визнання вказаного державного акту недійсним, через описану в позовній заяві плутанину з номерами земельних часток, заперечив проти задоволення вимог щодо зобовязання Ріпкинської РДА доручити відділ Держкомзему у Ріпкинському районі внести зміни та оформити земельно-облікові документи на земельну ділянку відповідно до протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток за № 18/198, так як Ріпкинська РДА в своїй діяльності керується законами та Конституцією України, а законодавством не передбачена можливість доручення регіональним відділам Держкомзему (Держземагенству) з боку райдержадміністрацій про внесення змін та оформлення земельно-облікових документів на земельні ділянки.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що ОСОБА_3, у відповідності до Указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року № 666/94 та «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» від 8 серпня 1995 р. № 720/95, як члену КСП ім..Куйбишева, в порядку паювання земель вказаного КСП, за життя належало:

- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Куйбишева (с.Вербичі), розміром 5,44 в умовно кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 038334, виданого 22 липня 1996 року та рішення Ріпкинської РДА від 20.06.1996 року за № 220;

- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Куйбишева (с.Вербичі), розміром 5,44 в умовно кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 038121, виданого 22 липня 1996 року, рішення Ріпкинської РДА від 20.06.1996 року за № 220 та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ріпкинською РДНК від 03.11.2004 р. за реєстровим № 2763.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26 грудня 2008 р. державним нотаріусом Ріпкинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1 успадкувала після померлої 12.08.2007 року ОСОБА_3 спадкове майно, яке складається, зокрема:

- з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Куйбишева (с.Вербичі), розміром 5,44 в умовно кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), що належала ОСОБА_3Д, як члену КСП ім..Куйбишева, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 038334, виданого 22 липня 1996 року та на підставі рішення Ріпкинської РДА від 20.06.1996 року за № 220 і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 02.08.1996 р. за № 54;

- з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.Куйбишева (с.Вербичі), розміром 5,44 в умовно кадастрових гектарах, без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), що належала ОСОБА_3Д, як члену КСП ім..Куйбишева, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН 038121, виданого 22 липня 1996 року та на підставі рішення Ріпкинської РДА від 20.06.1996 року за № 220 і зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 07.08.1996 р. за № 267, перереєстрований від 09.11.2004 р., на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ріпкинською РДНК від 03.11.2004 р. за реєстровим № 2763.

Згідно Розпорядження Ріпкинської РДА від 11.11.2009 року № 438 «Про набуття права власності на землю на підставі сертифікатів громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_5А.», передано у власність ОСОБА_1, як спадкоємиці після смерті ОСОБА_3 права на 2 земельні частки (пай), на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 038121 та ЧН № 038334, виданих 22 липня 1996 року, земельні ділянки згідно матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів із земель колишнього КСП та вирішено видати державні акти на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до ст.. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до пунктів 1.12, 1.13, 1.14 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2009 року за № 735/16751, зі змінами згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 30 серпня 2010 року № 631 складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам проводиться після перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка та затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. Довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику земельної ділянки, про що складається відповідний акт.

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі ( на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Підготовчі роботи включають, зокрема, аналіз матеріалів проекту відведення земельної ділянки (пункт 2.2 Інструкції).

По справі встановлено, що:

- 29 вересня 2010 р. Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, на підставі Розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області № 438 від 11.11.2009 р., був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку (Серія ЯЛ № 161973), на імя ОСОБА_1, який посвідчує право власності останньої на земельну ділянку площею 4,6559 га в межах згідно плану, що розташована за межами населеного пункту, а саме: с.Вербичі Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області за № 010093600008;

- 01 листопада 2010 р. Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, на підставі Розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 07.07.2008 р. № 289, був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку (Серія ЯЛ № 150314), на імя ОСОБА_4, який посвідчує право власності останньої на земельну ділянку площею 4,6560 га в межах згідно плану, що розташована за межами населеного пункту, а саме: с.Вербичі Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області за відповідним номером.

З протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та схеми поділу (розпаювання) земель колективної власності КСП вбачається, що:

- за ОСОБА_3, спадкоємицею якої являється ОСОБА_1 закріплені ділянки ріллі: № 18/198 та № 17/169 та ділянки сіножатей: № 12/277 та № 12/341;

- за ОСОБА_4 закріплено ділянки ріллі - №18/192 та ділянки сіножаті - №9/211.

З довідки Вербицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 04.09.2013 року №113 вбачається, що згідно протоколу зборів власників сертифікатів на земельну частку (пай) колишнього КСП ім.Куйбишева Вербицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області власнику сертифікатів на земельну частку (пай) ОСОБА_3 належить: рілля - №18/198; рілля - №17/169; сіножаті 12/277; сіножаті - №12/341.

З довідки Вербицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 04.09.2013 року №112 вбачається, що згідно протоколу зборів власників сертифікатів на земельну частку (пай) колишнього КСП ім.Куйбишева Вербицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області власнику сертифікатів на земельну частку (пай) ОСОБА_4 належить: рілля - №18/192; сіножаті - №9/211.

Враховуючи наведене, та зважаючи на відповідь в.о. прокурора Ріпкинського району Артеменка О.С. від 19.01.2012 р. № 127 вих 12, суд приходить до висновку, що Ріпкинська районна державна адміністрації видавши 29 вересня 2010 р. державний акт (Серія ЯЛ № 161973) на імя ОСОБА_1 на земельну ділянку № 18/192 не врахувала того, що вказана земельна ділянка згідно протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) була передана ОСОБА_4, в порядку паювання земель КСП та належить їй на праві приватної власності. При цьому, державний акт на імя ОСОБА_1 на земельну ділянку № 18/198 не видавався.

Враховуючи встановлені обставини та вказані норми, суд знаходить, що слід визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку (Серія ЯЛ № 161973), виданий 29 вересня 2010 р. Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, на підставі Розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області № 438 від 11.11.2009 р., на імя ОСОБА_1, який посвідчує право власності останньої на земельну ділянку площею 4,6559 га в межах згідно плану, що розташована за межами населеного пункту, а саме: с.Вербичі Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області за № 010093600008, задовольнивши позов в цій частині.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Ріпкинської РДА про зобовязання останнього доручити відділ Держкомзему у Ріпкинському районі внести зміни та оформити земельно-облікові документи на земельну ділянку відповідно до протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток за № 18/198 суд приходить до наступного висновку.

Органи державної влади, їх посадові особи, відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України Закон України «Про місцеві державні адміністрації», визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Статтею 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» закріплено, що місцеві державні адміністрації діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 р. N 974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів» утворено, як юридичну особу публічного права відділ Держземагентства у Ріпкинському районі Чернігівської області шляхом реорганізації відділу Держкомзему у Ріпкинському районі.

Тобто позивачка просить зобовязати відповідача доручити вчинення певних дій відділу, який реорганізований, ці вимоги вона не уточнювала.

Згідно п. 1 Положення про Управління (Відділ) Держземагентства у районі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 р. № 258 (із змінами та доповненнями) Управління (Відділ) Держземагентства у районі є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та підпорядковане останньому та відповідно Республіканському комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Головному управлінню Держземагентства в області. При цьому, голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Управління (Відділу) і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.

Згідно п. 2 вказаного Положення Управління (Відділ) Держземагентства у районі у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Премєр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр) та його заступників, наказами Держземагентства України, дорученнями Голови Держземагентства України та його заступників, актами відповідної місцевої держадміністрації та відповідного органу місцевого самоврядування, наказами Головного управління, а також цим Положенням.

З 1 січня 2013 року набули чинності Закони України Про Державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та припинені повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, тощо.

Повноваження територіальних органів Держземагентства в питаннях оформлення земельних ділянок та інших обєктів Державного земельного кадастру передбачені Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Враховуючи те, що в позовній заяві ОСОБА_1 не виклала обґрунтування цих позовних вимог, а Закон України «Про місцеві державні адміністрації» та Положення про Управління (Відділ) Держземагентства у районі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 р. № 258 (із змінами та доповненнями) не передбачають можливості надання районними державними адміністраціями доручень Управлінням (Відділам) Держземагентства у районі доручень щодо внесення змін та оформлення земельно-облікових документів на земельну ділянку відповідно до протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток, тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.

З відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 13, 14, 60, 208, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 116, 126, 152 ЗК України, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 р. N 43, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області задовольнити частково.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку (Серія ЯЛ № 161973), виданий 29 вересня 2010 р. Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, на підставі Розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області № 438 від 11.11.2009 р., на імя ОСОБА_1, який посвідчує право власності останньої на земельну ділянку площею 4,6559 га в межах згідно плану, що розташована за межами населеного пункту, а саме: с.Вербичі Ріпкинського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області за № 011083600008.

В задоволені решти вимог відмовити.

Стягнути з Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061671) на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги - особами, які брали участь, і були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення, або протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення - особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення.

Головуючий В.Б.Сташків