Рішення № 36326233, 11.12.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року Справа №607/19653/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванко О.М.

при секретарі с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Акцент-Банк» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи це тим, що 11.02.2011 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № AN3TСС9FJY0096, який складається із заяви позичальника, умови надання банківських послуг та Правил користування платіжною картою. Відповідно до умов даного договору відповідач отримав строковий кредит у розмірі 5 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % річних. Згідно умов договору, відповідач зобовязався повернути позивачу кредит та відсотки, в порядку і в терміни, встановленні договором. Однак, відповідач не виконує взятих на себе зобовязань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків, у результаті чого, виникла заборгованість у розмірі 25 305,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не зявився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю з мотивів викладених у позовній заяві та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не зявився із невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Приймаючи до уваги вимоги ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і повторно не зявився у судове засідання без поважних причин, а тому, суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Зі згоди позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалює заочне рішення, що відповідає ст.224 ЦПК України.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 11.02.2011 р. між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір № AN3TСС9FJY0096, який складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною картою, надалі договір.

Згідно умов договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % річних, а відповідач зобовязався повернути кредит і сплатити відсотки та виконати інші зобовязання за договором у повному обсязі.

Частина 1 статті 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та умовах, встановленні договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобовязання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн., на терміни і на умовах, передбачених у кредитному договорі.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обовязковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Пунктом 3.2 договору зазначено, що позичальник зобовязався використати кредит на цілі, зазначені у даному договорі, сплатити відсотки за користування кредитом не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту, сплатити банку винагороду згідно умов даного договору та зробити погашення кредиту в порядку, сумах і строки, передбачені даним договором.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобовязання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає іншій у власність грошові кошти, а інша зобовязується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Як вбачається з статей 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів у випадку прострочення повернення чергової частини позики.

Відповідно до статей 549, 550, 551 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається із пунктів 5.1, 5.3 договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1,25 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, відповідач має загальну заборгованість у розмірі 25 305,80 грн., яка складається з: 4 750,97 грн. заборгованості за кредитом; 7,10 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 889,86 грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 16 976,64 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та 1 181,23 грн. штраф (процентна складова), штрафи відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг.

У відповідності до вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості, та вважає, що позов підлягає до задоволення в межах заявлених позивачем вимог у розмірі 25 305,80 грн.

Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223, 224, 226, 228, 233, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1049, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770 на розрахунковий рахунок № 29090829000010, заборгованість за кредитним договором № AN3TСС9FJY0096 від 11.02.2011 р. у розмірі 25 305,80 грн. (двадцять пять тисяч триста пять гривень 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770 на розрахунковий рахунок № 64994919400001, сплачений судовий збір у розмірі 253,05 грн. (двісті пятдесят три гривні 05 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяОСОБА_3