Рішення № 36325474, 20.12.2013, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/6534/13-ц р.

Провадження № 2/589/1429/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2013 р. Шосткинський міськрайсуд Сумської області у складі :

головуючого - судді Сінгур В.О.

при секретарі Леоненко Г.А.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ТОПАЗ ЛТД» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно наказу № 11-КА від 08.06.2011 року вона була прийнята на посаду оператора АЗС приватного підприємства «ТОПАЗ ЛТД». Наказом № 38-ЗВ від 18.06.2013 року була звільнена за угодою сторін. На день звільнення з роботи ПП «ТОПАЗ ЛТД» нарахувало заробітну плату за період з 01.01.2013 року по 18.06.2013 року в сумі 7490, 37 грн., але виплатити її внаслідок відсутності грошових коштів відмовилось. Вважає дії ПП «ТОПАЗ ЛТД» незаконними, оскільки у відповідності зі ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Також, вказує, що внаслідок неодноразового порушення відповідачем прав позивачки, нервових напружень і конфліктів, що тривали довгий час, інших психологічних факторів, повязаних з нерегулярною виплатою заробітної плати за затримки виплати всіх сум, що належать їй від відповідача при звільненні, їй заподіяно також і моральну шкоду.

В судове засідання позивачка не зявилась, про час та місце якого повідомлялась належним чином, проте надала заяву в якій просить розглядати справу без її участи на позовних вимогах наполягає та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, повідомлений належним чином, в судове засідання також не зявився, причину неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не надав. За таких обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, а саме: копію трудової книжки (а.с.5), що свідчить, що ОСОБА_1 прийнята на посаду оператора АЗС 08.06.2011 року та звільнена з посади за згодою сторін 18.06.2013 року. Крім того, з копії розрахункового листка за червень 2013 року вбачається наступне, що борг підприємства на кінець місяця становив 7 490,37 грн. З розрахунку середньої заробітної плати вбачається, що середній заробіток за час затримки при звільненні за період з 19.06.2013 року по день звернення до суду (01.11.2013 року) становить 7 321, 66 грн. (а.с.7).

На підставі вищевикладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, підлягають задоволенню та з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 14 812,03 грн., що складається з: заборгованості по заробітній платі 7 490,37 грн. та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку 7 321,66 грн.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплати всіх сум, що йому належать проводяться в день звільнення.

Крім цього ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належить працівнику сум в строки зазначені в ст. 116 КЗпП У країни, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Крім того, як роз'яснює Пленум Верховного Суду України у п.20 своєї постанови №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Також, у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що судом встановлено порушення трудових прав позивачки з боку відповідача, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що при звільненні позивачки з займаної посади, відповідачем, як роботодавцем не було проведено з нею остаточного розрахунку, що спричинило у неї негативні зміни у звичайних умовах її життя, що зумовлено витраченням часу на документальне оформлення порушення її прав, тривалого захисту свого порушеного права в суді, а також беручи до уваги, в зв'язку з чим останній були спричинені моральні страждання, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у розмірі 1000 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами із трудових правовідносин звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 458,80 грн. (229,40 грн. + 229,40 грн.).

На підставі ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місць.

Керуючись ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.10-11, 88, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, постанова Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ТОПАЗ ЛТД» (Код ЄДРПОУ 37267944) на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 14 812,03 грн., що складається з: заборгованості по заробітній платі 7 490,37 грн. та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку 7 321,66 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Стягнути з Приватного підприємства «ТОПАЗ ЛТД» (Код ЄДРПОУ 37267944) на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «ТОПАЗ ЛТД» (Код ЄДРПОУ 37267944)на користь держави судовий збір у розмірі 458,80 грн.

Рішення може бути переглянуто Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайсуд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської областіОСОБА_2