Рішення № 36325062, 17.12.2013, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/797/13-ц

Провадження № 2/581/249/13

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2013 року Липоводолинський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Сізова Д.В.,

з участю секретаря - Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Липоводолинської селищної ради Сумської області

про визнання права власності на земельну ділянку, відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в :

05 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

Свої вимоги мотивувала наступними обставинами, у 1982 році вона придбала домогосподарство по 4-му провулку Леніна, 8 у смт Липова Долина Сумської області із земельною ділянкою, площею 0,51 га.

Також вказує, що разом із придбанням цієї нерухомості у її власність перейшла й земельна ділянка площею 32 кв. м, що знаходиться між її та сусіднім домогосподарством, однак при встановленні межових знаків у 1994 році земельну ділянку, площею 0,11 га, було вилучено та передано сусідці ОСОБА_2

Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,55 га та зобовязати відповідача відшкодувати їй майнову шкоду, завдану вилученням у неї земельних ділянок, площею 0,11 га та 32 кв.м.

Сторони у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, попередньо подали зави про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути дану справу без особистої присутності сторін та їх представників.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що спір за вказану земельну ділянку триває близько двадцяти років і з цього приводу ухвалювалась значна кількість судових рішень.

Встановлені цими судовим рішенням обставини щодо вказаних правовідносин, в силу ч.3 ст.61 ЦПК України, суд вважає такими, що не потребують доказуванню.

Так, рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 05 вересня 1995 року, залишеним без змін ухвалою Сумського обласного суду від 01 листопада 1995 року, задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зобовязано останню не перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні спірною суміжною земельною ділянкою, розміром 32 кв.м по вул.Леніна,133а, яка згідно з встановленими на підставі рішення Липоводолинської селищної ради від 18 квітня 1994 року №63 межовими знаками належала ОСОБА_2 (а.с.19-20, 80-81).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 листопада 2001 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання приватизації земельної ділянки неправомірною (а.с.40).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 02 вересня 2010 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради, ОСОБА_3 про відновлення права приватної власності на земельну ділянку, площею 0,51 га (а.с.46-, 70-71).

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що 1982 року ОСОБА_1 придбала житловий будинок по 4-му провулку Леніна, 8 у смт Липова Долина із земельною ділянкою, площею 0,445 га.

На той час у домоволодінні №133а по вул.Леніна у смт Липова Долина, розташованому на суміжній земельній ділянці, проживала ОСОБА_2

Рішенням виконкому Липоводолинської селищної ради від 18 квітня 1994 року №63 між вказаними присадибними ділянками встановлено межі (а.с.12).

У грудні 1997 року інститутом «Укрводпроект» було проведено переобмір вказаних земельних ділянок для виготовлення технічної документації та державного акту.

За наслідками проведених землевпорядних дій було складено акт, відповідно до якого ОСОБА_1 погодилась із встановленими межами та загальним розміром належної їй земельної ділянки 0,44 га, яка складалась із ділянки для обслуговування житлового будинку 0,15 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,29 га, загальною площею, в тому числі 0,33 га рілля, 0,06 га багаторічні насадження, 0,05 га під забудовою (а.с.16).

Після смерті ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку в порядку спадкування набула у 2006 році її дочка ОСОБА_3.

Таким чином, звертаючись із позовом до виконкому селищної ради ОСОБА_1 жодних його рішень, дій чи бездіяльності у даній справі не оскаржувала.

Із матеріалів справи вбачається, що заявлені нею позовні вимоги повязані з визнанням права власності на земельну ділянку, частина якої на праві приватної власності належить іншій фізичній особі.

Тому, за відсутності вимог до власника відповідної суміжної земельної ділянки, відсутності можливості без клопотання позивача залучити (замінити) іншого відповідача, неодноразової неявки та прохання позивачки розглянути справу за її відсутності, суд, діючи в межах заявлених вимог і на підставі поданих нею доказів (ст.10, 11 ЦПК України), вважає, що ОСОБА_1 не довела порушення даним відповідачем її права власності на земельну ділянку, площею 0,55 га.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується цим органом незалежно від вини цього органу.

Однак, позивач в супереч вимогам ч.1 ст.60 ЦПК України доказів завдання шкоди та незаконності дій виконкому селищної ради суду не надала.

Керуючись ст.ст.10, 212- 215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 10 днів із дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д. В. Сізов