Рішення № 36323529, 12.12.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4262/13-ц

Провадження № 2/522/6869/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.,

при секретарі Бондаревій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. В свою чергу, 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Згідно вищезазначених угод (договорів) відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1501/0708/56-009 від 16 липня 2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1, на користь ПАТ «Альфа-Банк».

Також позивач зазначає, що відповідно до умов вищевказаного кредитного договору банк, зобовязався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 270000,00 доларів США, а відповідач зобовязався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Банк свої зобовязання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у вищевказаній сумі. В свою чергу, боржник, неналежно виконує взяті на себе зобовязання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 10 грудня 2012 року має прострочену заборгованість у сумі 1787889,50 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом - 205136,30 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 1639654,45 грн.; по відсотках - 18 466,79 доларів США., що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає -147605,06 грн.; пеня 629,99 грн.

Крім того, з метою забезпечення належного виконання зобовязання за кредитним договором від 16 липня 2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 уклали Іпотечний договір №1501/0708/56-009-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відповідно до якого останній передав кредитору в іпотеку майно, а саме: нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 140,9 кв.м, що знаходяться в м. Одеса по вулиці Ковальська в будинку під номером 14 (чотирнадцять).

На виконання умов кредитного договору та іпотечного договору, відповідачу було направлено вимогу, а саме: «Повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки», але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобовязання стосовно умов повернення кредиту, позивач просить суд стягнути заборгованість по кредиту у сумі 1787889,50 грн. за рахунок предмету іпотеки.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про те, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідачі, повідомлені належним чином, у судове засідання не зявилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не направили.

За цих обставин, суд на підставі ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України, з огляду на заяву позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1501/0708/56-009.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору банк, зобовязався надати кредит у сумі 270000,00 доларів США, зі сплатою позичальником 13,5% річних за весь строк фактичного користування кредитом на строк до 16 липня 2018 року, а відповідач зобовязався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Крім того, з метою забезпечення належного виконання зобовязання за Кредитним договором від 16 липня 2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 уклали Іпотечний договір №1501/0708/56-009-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відповідно до якого останній передав кредитору в іпотеку майно, а саме: нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 140,9 кв.м, що знаходяться в м. Одеса по вулиці Ковальська в будинку під номером 14 (чотирнадцять). Предмет іпотеки належить відповідачам на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 17.07.2007 року (бланк ЯЯЯ №997536), зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості» в книзі ббнеж на стор.52, номер запису 608; реєстраційний №19659363.

Відповідно до ст. 549 ЦК України та пп. 8.1, 8.3 Кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобовязання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, відповідач зобовязаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Таким чином, у звязку з систематичним порушенням відповідачем ОСОБА_1 своїх обовязків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому було нараховано неустойку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до п. 11 Іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків: у випадку невиконання боржником основного зобовязання; у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов іпотечного договору; у інших випадках, передбачених законодавством.

У разі порушення боржником основного кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та/або боржнику письмову вимогу про усунення порушення основного зобовязання за кредитним договором та/або зобовязань, передбачених іпотечним договором, у тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання, яким вважатиметься застереження, що міститься у пп. 12.3, 12.3.1 та 12.3.2 Іпотечного договору або на підставі окремого договору, який може бути укладений між іпотекодавцем та іпотекодержателем з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Таким чином, на виконання умов Кредитного договору та Іпотечного договору, ОСОБА_1 було направлено вимогу, а саме «Повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки», але на дату подання позовної заяви Вимога не виконана. Тому позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по кредиту, за відсотками, за пенею з останнього, за рахунок предмету іпотеки.

Судом встановлено також, що в подальшому, 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. В свою чергу, 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Згідно вищезазначених угод (договорів) відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1501/0708/56-009 від 16 липня 2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1, на користь ПАТ «Альфа-Банк».

Встановлено, що всі права кредитора за вищевказаним Кредитним договором належать ПАТ «Альфа-Банк». На підтвердження прав вимоги за кредитним договором № 1501/0708/56-009 від 16 липня 2008 року ПАТ «Альфа-Банк» надав Договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року укладений між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», Витяг з Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги, укладений між ПАТ Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25 травня 2012 року, Договір купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», Витяг з Додатку №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк», а також Акт прийому-передачі прав вимог до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Законом України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Згідно з ст. 1054 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти в строк та у порядку встановленому Кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Пунктом 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441,00 грн., які відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин цивільної справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 514, 516, 517, 525, 526, 530, 549, 550, 625, 651, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ч. 6 ст. 3, 12, 33 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1501/0708/56-009 від 16 липня 2008 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1, яка станом на 10 грудня 2012 рік складає 1787889,50 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят девять грн. 50 коп.), та складається з заборгованості: за кредитом - 205136,30 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 1639654,45 грн.; по відсотках - 18 466,79 доларів США., що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає -147605,06 грн.; пеня 629,99 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 140,9 кв.м, що знаходяться в м. Одеса по вулиці Ковальська в будинку під номером 14 (чотирнадцять), що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 17.07.2007 року (бланк ЯЯЯ №997536), зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості» в книзі ббнеж на стор.52, номер запису 608; реєстраційний №19659363, шляхом проведення торгів згідно з Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004) судовий збір у сумі 3441,00 грн. (три тисячі чотириста сорок одна грн. 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяЛ.С.Єршова

12.12.2013