Постанова № 36322377, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2013 року № 826/18636/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до

Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправною бездіяльності щодо не зарахування ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств за 2012 рік в сумі 20 299 571,0 грн. в рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за липень 2013 року, скасування податкового боргу ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» в сумі 20 299 571 грн. за авансовим внеском з податку на прибуток за липень 2013 року, зобов’язання зарахувати надміру сплачені грошові зобов’язання з податку на прибуток підприємств за 2012 рік у сумі 20 299 571,0 грн. в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за липень 2013 року, зобов’язання здійснити коригування даних в картці особового рахунку ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу за липень 2013 року у сумі 20 299 571,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 01.08.2013 позивач має переплату по податку на прибуток за 2012 рік в сумі 47 474 232,20 грн. Позивач вказує, що відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності переплати сум платежу податку на прибуток, сплата грошових зобов’язань з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум, що не потребує вжиття будь-яких додаткових дій з боку платника податків, зокрема поданням заяви про перерахування переплати з податку на прибуток на сплату авансових внесків з податку на прибуток за липень 2013 року. Проте відповідач листами від 07.08.2013 №4276/10/11-333 і від 29.08.2013 №9973/6/99-99-20-06-02-15 повідомив, що за даними особових рахунків позивача обліковується податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 40 599 141, 12 грн. (за червень та за липень 2013 року) та обліковується надміру сплачена сума 47 474,2 тис грн.. з податку на прибуток приватних підприємств та підтверджене право позивача на зарахування вказаної переплати в рахунок зобов’язань з авансових внесків. На думку позивача, за наявності на особовому рахунку позивача переплати з податку на додану вартість відповідач зобов’язаний був самостійно зарахувати 20 299 571 грн. в рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток.

Відповідач – Міжрегіональне головне управління Мін доходів – Центральний офіс з обслуговування великих платників - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

12.12.2013 в судовому засіданні за згодою сторін, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2012 позивачем сплачено авансовий платіж в сумі 108 883 523,2 грн. з податку на прибуток, у зв’язку з чим станом на 01.01.2013 позивача обліковувалась переплата з податку на прибуток в сумі 111 114 544,2 грн.

Станом на 01.08.2013 у позивача обліковується переплата по податку на прибуток за 2012 рік в сумі 47 474 232,2 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На підставі п. 57.1 ст 57 Податкового кодексу України п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України позивачем розраховано та відображено в рядку 34 декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік авансові внески з податку на прибуток за березень – грудень 2013 року в розмірі 20 299 571 грн.

Згідно з п. 54.1 ст 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 21.12.2012 №1171 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році» авансовий внесок з податку на прибуток у липні 2013 року має сплачуватись до 30.07.2013.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що листом від 18.07.2013 №05-2950 позивач звернувся до податкового органу з заявою щодо перерахування переплати з податку на прибуток на сплату авансових внесків з податку на прибуток за липень 2013 року.

Листом від 20.08.2013 №5022/10/20-337 відповідач повідомив позивача, що з 30.06.2013 у позивача виник податковий борг в сумі 20,29 млн. грн.. у зв’язку з несплатою самостійно задекларованих грошових зобов’язань з авансових внесків з податку на прибуток.

Судом встановлено, що в липні 2013 року вказаний борг не було погашено позивачем та станом на 30.07.2013 борг збільшився на суму задекларованих по декларації з податку на прибуток авансових внесків у розмірі 20 299571 грн. та нараховано пеню.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем платіжними дорученнями від 28.10.2013 №1434, №1433 та від 29.11.2013 №10017, №10015 авансовий внесок з податку на прибуток за липень 2013 року було сплачено.

Проте, у зв’язку із несвоєчасною сплатою авансових внесків за позивачем почала нараховуватись пеня та протягом липня-грудня 2013 року склала 888 455,61 грн.

З системного аналізу викладеного вбачається, що станом на час вирішення справи податковий борг позивача по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств становить 888 455,61 грн., тобто на час вирішення справи податковий борг по авансових внесках з податку на прибуток за липень 2013 року погашено, про що внесено відповідні відомості в картку особового рахунку позивача, отже вимоги про скасування податкового боргу позивача в сумі 20 299 571 грн. за авансовим внеском з податку на прибуток за липень 2013 року та зобов’язання здійснити коригування даних в картці особового рахунку позивача шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу за липень у вказаній сумі є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами справи. /P> R>

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо не зарахування ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств за 2012 рік в сумі 20 299 571,0 грн. в рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за липень 2013 року та зобов’язання зарахувати надміру сплачені грошові зобов’язання з податку на прибуток підприємств за 2012 рік у сумі 20 299 571,0 грн. в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за липень 2013 року суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.75 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума самостійно узгодженого зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як вказано в п. 43.1 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п. 43.3 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 43.4 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11, сплата податку на прибуток приватних підприємств та авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств відбувається за різними кодами бюджетної класифікації: 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств»; 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств».

Отже, сплата податку на прибуток приватних підприємств та авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств відбувається різними платежами, а відтак погашення податкового боргу платника податків за рахунок надмірно сплачених платежів у даному випадку не може бути здійснена без відповідної заяви платника податків (автоматично), а відтак твердження позивача, що відповідач мав автоматично (без подання позивачем відповідної заяви) зарахувати надміру сплачені кошти по податку на прибуток в рахунок погашення заборгованості по сплаті авансових внесків з податку на прибуток є необґрунтованим.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Як зазначено вище, листом від 18.07.2013 №05-2950 позивач звернувся до податкового органу з заявою щодо перерахування переплати з податку на прибуток на сплату авансових внесків з податку на прибуток за липень 2013 року.

Листом від 06.08.2013 №13378/20-114 податковий орган звернувся до Міністерства доходів і зборів України про погодження зарахування надмірно сплачених сум у погашення податкових зобов’язань.

Звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань є правом такого платника податків, яке може бути реалізоване протягом 1095 днів, проте не звільняє останнього від обов’язку сплати самостійно узгодженої заборгованості, що визначена платником податку у звітних податкових деклараціях відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України.

Як зазначено вище на час вирішення справи, податковий борг по авансових внесках з податку на прибуток за липень 2013 року позивачем погашено, про що внесено відповідні відомості в картку особового рахунку позивача.

Отже при вирішення заяви позивача від 18.07.2013 щодо перерахування переплати з податку на прибуток на сплату авансових внесків з податку на прибуток за липень 2013 року відповідач діяв відповідно до вимог п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, на час вирішення справи податковий борг по авансових внесках з податку на прибуток за липень 2013 року позивачем погашено, а відтак позовні вимоги у вказаній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда