Ухвала суду № 36320405, 16.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/5011/13 16.12.2013 16.12.2013 16.12.2013

Провадження №22-ц/784/3916/13 Головуючий суду 1-й інстанції Батченко О.В.

Категорія 57 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

16 грудня 2013 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої Шолох З.Л.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,

за участю: позивачки ОСОБА_3, відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2013 року ухвалене у справі

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, про стягнення безпідставно отриманих коштів,

встановила:

12 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Позивач вказувала, що в порядку примусового виконання виконавчих листів, виданих 03 вересня 2012 року на підставі рішення апеляційного суду Миколаївської області від 07 лютого 2012 року в частині стягнення з неї на користь відповідачок та ОСОБА_6 по 14 730 грн. (кожному з них) компенсації за необхідність влаштування окремих систем інженерних мереж, що перейшли у її власність в порядку поділу будинку АДРЕСА_1, 31 січня 2013 року на рахунок Центрального відділу ДВС вона внесла 20 000 грн.

Посилаючись на те, що відповідачі не використали отримані кошти за призначенням, а 16 липня 2013 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу разом з нею продали вказаний житловий будинок ОСОБА_7, позивач просила стягнути з відповідачів, як безпідставно отримані 20 000 грн.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просила його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посилалися на її необґрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що підстава набуття спірних коштів відповідачами не відпала, а тому вони не підлягають поверненню з підстав ст. 1212 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України передбачають, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.

Відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 07 лютого 2012 року при проведені реального розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 по 14 730 грн. кожному із них, а всього 44 190 грн., за необхідність влаштування окремих систем інженерних мереж, які перейшли у власність ОСОБА_3 (а.с.7-8).

03 вересня 2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва були видані виконавчі листи, а 12 жовтня і 29 листопада 2012 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС були відкриті виконавчі провадження (а.с.66 -68, 75-77, 168- 169).

Під час примусового виконання рішення суду, 31 січня 2013 року ОСОБА_3 на рахунок Центрального відділу ДВС внесла 20 000 грн. (а.с.5).

25 лютого 2013 року ОСОБА_5 від свого імені та імені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 подала до Центрального відділу ДВС заяву, в якій повідомила єдиний рахунок стягувачів (а.с.а.с.152-153).

На підставі розпорядження № 36464037/15 державного виконавця, затвердженого начальником Центрального відділу ДВС, грошові кошти в сумі 20 000 грн. були перераховані на вказаний рахунок кожному стягувачу по 6 048 грн. 48 коп. на загальну суму 18 145 грн. 44 коп., 1 814 грн. 56 коп. було перераховано на виконавчий збір та 40 грн. - на витрати по проведенню виконавчих дій (а.с.118).

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у виділених їм в натурі приміщеннях житлового будинку не влаштували окремі системи інженерних мереж, а 16 липня 2013 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу співвласники ОСОБА_3, ОСОБА_5 (в тому числі і як власник частки ОСОБА_6) та ОСОБА_4 продали вказаний житловий будинок ОСОБА_7, відповідно до їх ідеальних часток в будинку (а.с.9-10).

Отже, відповідачки підставно отримали спірні грошові кошти згідно рішення суду, яке набрало законної сили та виконувалося в примусовому порядку.

Вказане вище судове рішення не скасовано, тому не відпала підстава набуття цих коштів відповідачами.

Посилання ОСОБА_3 на повернення грошових коштів, як набутих без достатньої правової підстави, у зв'язку з укладенням сторонами договору купівлі-продажу будинку з іншою особою, є необґрунтованим.

Те, що сторони разом продали будинок без влаштування відповідачами окремих систем інженерних мереж, стосуються інших правовідносин сторін, пов'язаних з продажем будинку, та не свідчить про те, що підстава, на якій грошові кошти були набуті, згодом відпала.

За таких обставин, спірні грошові кошти не є безпідставно набутими та не підлягають поверненню, згідно положень ст. 1212 ЦК України.

Інших підстав, щодо повернення спірних грошових коштів, ОСОБА_9 не зазначала.

Оскільки суд першої інстанції був тієї ж думки, тому підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча

Судді