Рішення № 36319347, 10.12.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3626/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарях судового засідання Некрасовій А.О., Кожухар О.М.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ КОЛЕКТ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ КОЛЕКТ» (далі ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ) звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 147 972 грн. 73 коп., що становить еквівалент 18 512, 73 доларів США, а також звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.05.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11003701000, відповідно до якого банк надав позичальнику на споживчі потреби кредитні кошти в розмірі 14 900 доларів США на строк до 13.05.2016 року, а остання зобов'язалася вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів згідно узгодженого сторонами графіку, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі, визначеному кредитним договором.

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є право банку вимагати дострокового повернення кредиту.

В порядку забезпечення виконання умов кредитного договору від 15.05.2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 було також укладено договір іпотеки, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1, інвентарною вартістю 38 055 грн. 00 коп.

12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено договір факторингу за №1, за яким останньому за плату було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_3, що виникли з кредитного договору № 11003701000 від 15.05.2006 року.

Позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним ні попередньому, ні нинішньому кредитору належним чином не виконувала, в зв'язку з чим станом на 06.08.2013 року виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 18 512,79 доларів США, що еквівалентно 147 972 грн. 73 коп. та складається з:

-заборгованості за кредитом у розмірі 10 678, 22 доларів США, що еквівалентно 85 351 грн. 01 коп.,

-заборгованість за процентами в розмірі 7 834, 57 доларів США, що еквівалентно 62 621 грн. 72 коп.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив стягнути вищевказану заборгованість за кредитом з відповідача ОСОБА_3 та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Свої заперечення обґрунтовувала тим, що ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» не має права звертатися до суду з вимогами про стягнення боргу вираженого в іноземній валюті, в тому числі до фізичної особи. Крім того, позивачем порушені вимоги ст. 1082 ЦК України. Разом з тим, відповідач зазначала, що коштів за кредитним договором вона не отримувала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ч. 5 ст.74 ЦПК України. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

До того ж, ч. 2 ст. 1050 цього ж Кодексу та умовами кредитного договору передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.

ОСОБА_4 встановлено в судовому засіданні, 15.05.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11003701000, відповідно до якого банк надав позичальнику на споживчі потреби кредитні кошти в розмірі 14 900 доларів США на строк до 13.05.2016 року, а остання зобов'язалася вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів згідно узгодженого сторонами графіку, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі, визначеному кредитним договором.

При цьому, надання банком 15.05.2006 року позичальнику кредиту в іноземній валюті не суперечило чинному на той час законодавству України (Постанова Верховного Суду України від 21.03.2011 року, справа № 6-7ц11).

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є право банку вимагати дострокового повернення кредиту.

В порядку забезпечення виконання умов кредитного договору № 11003701000 від 15.05.2006 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області було посвідчено договір іпотеки між банком та відповідачем ОСОБА_4 Відповідно до даного договору останній передав банку в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1, інвентарною вартістю 38 055 грн. 00 коп. Узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки склала 100 439 грн. 00 коп.

Також матеріали справи вказують на те, що з липня 2009 року відповідач перестала погашати кредит, відсотки за користування ним, внаслідок чого станом на 06.08.2013 року виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 18 512,79 доларів США, що еквівалентно 147 972 грн. 73 коп. та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 10 678, 22 доларів США, що еквівалентно 85 351 грн. 01 коп., заборгованість за процентами в розмірі 7 834, 57 доларів США, що еквівалентно 62 621 грн. 72 коп.

Відповідачі, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості суду не надали.

12.11.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено договір факторингу за №1, за яким останньому за плату було відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_3 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 11003701000 від 15.05.2006 року.

В цей же день між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, в тому числі, що був укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_4 Обумовлений договір посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 5207-5208.

Відповідно до ОСОБА_2 приймання-передачі прав вимоги від 12.12.2011 року, складеного ПАТ «УкрСиббанк» (клієнт) та ТОВ «Кей-Колект» (фактор), клієнт передав (відступив), а фактор прийняв на виконання договору факторингу №1 права вимоги. Сторони визначили, що відступлення прав вимоги набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього акта.

Зазначений акт відповідно до п. 3.2. договору факторингу є належним доказом відступлення права вимоги та складається сторонами виключно після одержання клієнтом суми фінансування

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт (ч. 1 ст. 1079 ЦК України). Законодавець чітко визначає його суб'єктний склад. Так, у якості фактора можуть виступати дві категорії суб'єктів: 1) банки, 2) фінансові установи (що діють відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності).

Юридична особа, що має намір надавати послуги з факторингу, повинна набути статусу фінансової установи, якою згідно зі ст. 1 вказаного Закону є юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності4 (ч. 2 ст. 1079 ЦК України) і яка відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до свого боржника. Факторингова діяльність носить характер підприємницької, а тому, як слідує з положень ст. 1079 ЦК України сторонами договору факторингу можуть бути лише суб'єкти підприємницької діяльності.

ОСОБА_4 встановлено в судовому засіданні позивач є юридичною особою, яка зареєстрована в установленому порядку і яка має статус фінансової установи, що надає фінансові послуги, а саме - факторинг, що відповідає положенням п.11 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». При цьому, положеннями ст. 5 цього Закону не встановлено обов'язку для фінансової установи здійснювати операції з надання фінансових послуг, зокрема, факторингу на підставі відповідної ліцензії.

Крім того, оформлюючи відступлення права вимоги ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов'язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, тож до останнього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи установлені договором правила щодо валюти зобов'язання.

Таким чином, на підставі викладеного, враховуючи, що належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та в валюті, визначеними кредитним договором, що останнім не дотримано, позивач має право на звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Під здійсненням письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові у порядку, визначеному ст. 1082 ЦК України, слід розуміти як надсилання та/або вручення такого повідомлення боржнику, оформленого окремим документом, так і пред'явлення до боржника відповідного позову із зазначенням грошової вимоги, яка підлягає виконанню, та фактора, на користь якого має бути здійснено відповідний платіж.

При цьому, за правилами ст. 516, 517 ЦК України заміна у зобов'язанні кредитора на підставі договору факторингу не припиняє прав та обов'язків боржника. У разі, якщо боржник не одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, а також доказів відступлення права грошової вимоги, він вправі здійснити платіж клієнтові (первісному кредитору) на виконання свого обов'язку перед ним.

ОСОБА_4 вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ст. 1082 ЦК України ПАТ «УкрСиббанк» направляло на адресу відповідача ОСОБА_3 (що зазначена в кредитному договорі) повідомлення № 12-22/26983 від 15.12.2011 року про відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «Кей-Колект» з місцезнаходженням за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, 8, на підставі договору факторингу №1 від 12.12.2011 року, що підтверджується копією відповідного повідомлення та копією списку № 039150800907 згрупованих рекомендованих відправлень.

Згідно даного повідомлення банківські реквізити для сплати заборгованості за кредитним договором залишено без змін, що не перешкоджало ОСОБА_3 виконанню зобов'язань належним чином.

Проте, як зазначалося вище відповідач ОСОБА_3 припинила погашати заборгованість по кредиту та сплачувати нараховані проценти за користування кредитом, починаючи з липня 2009 року, тобто до укладення ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» договору факторингу.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що кошти за кредитним договором вона не отримувала, оскільки зазначене не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ст. 35 даного Закону передбачає, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. ОСОБА_4 протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В матеріалах справи відсутні достатні докази отримання відповідачем ОСОБА_4 обумовленої вимоги, проте відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та виходячи з роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ця обставина не є перешкодою для початку процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України. Проте, жодних заперечень з боку відповідача ОСОБА_4 до суду не надійшло.

Відповідно до п.п. 2, 4, 5 іпотечного договору, що кореспондуються з положеннями ст. 7, ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 33, ст. 39, ч. 1 ст .41 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Спосіб звернення стягнення обирає іпотекодержатель.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися й на підставі рішення суду.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, а також відшкодувати збитки та повернути інші витрати.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог цього закону або іншим передбаченим договором чи рішенням суду способом.

Таким чином суд, зважаючи на викладене, позовні вимоги ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ КОЛЕКТ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором № 11003701000 від 15.05.2006 року в розмірі 18 512,79 доларів США, що еквівалентно 147 972 грн. 73 коп.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11003701000 від 15.05.2006 року укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, що утворилася станом на 06.08.2013 року в розмірі 18 512,79 доларів США, що еквівалентно 147 972 грн. 73 коп. та складається з:

- заборгованості за кредитом у розмірі 10 678, 22 доларів США, що еквівалентно 85 351 грн. 01 коп.,

- заборгованість за процентами в розмірі 7 834, 57 доларів США, що еквівалентно 62 621 грн. 72 коп.

звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру № 13, загальною площею 63,3 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м., що складається з: коридору 1, площею 4,6 кв.м., кухні 2, площею 8,8 кв.м., житлової кімнати 3, площею 16,0 кв.м., житлової кімнати 4, площею 12,2 кв.м., коридору 5, площею 3,9 кв.м., вбудованої шафи 6, площею 0,8 кв.м., житлової кімнати 7, площею 9,8 кв.м., ванної кімнати 8, площею 2,8 кв.м., санвузла 9, площею 1,2 кв.м., лоджії, площею 1,8 кв.м., лоджії, площею 1,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Миколаївська область м. Вознесенськ вул. Котляревського, 39 та належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 18.04.2005 року, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 553904, зареєстрованого в КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» 19.04.2005 року за № 4518278.

Звернення стягнення на майно провести шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, не нижчою визначеної, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяЛ.В. Лузан