Рішення № 36319289, 16.12.2013, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/384/13

Справа № 470/1274/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого: судді Орлової С.Ф.,

при секретарі Михалюк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 09.02.2006 року відповідач отримала кредит у розмірі 3100 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% річних, на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки відповідач свої зобовязання не виконала станом на 30.09.2013 року її заборгованість складає 13166 грн. 18 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача та витрати по сплаті судового збору.

Позивач в судове засідання не зявився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Також, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України, оскільки від позивача надійшла заява про слухання справи за його відсутності, а відповідач не зявилась у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Судом встановлено, що 09.02.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір, який складається із заяви позичальника на отримання кредиту, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, за якими відповідачу було надано кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку №4149605323996918 в сумі 3100 грн. зі сплатою 36% річних на суму заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення що відповідає строку дії картки.

Відповідач взяла на себе зобовязання сплачувати щомісяця заборгованість за кредитом щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості (а.с.7 на звороті). Також відповідно до розділу 5 Правил користування платіжною карткою відповідач зобовязалась щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом, та пеню у разі виникнення прострочених зобовязань, штрафи за порушення строків платежів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем убачається, що внаслідок порушення відповідачем строку та порядку погашення кредиту станом на 30.09.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 13166 грн. 18 коп., з яких 3040 грн. 26 коп. заборгованість за кредитом; 9022 грн.77 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. (фіксована частина), 603 грн. 15 коп. процентна складова (а.с.4-6).

Разом з тим, згідно ст. 256 ЦК України, з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу особа може звернутися до суду в межах строку позовної давності .

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ст. 257 ЦК України.

За правилами визначення початку перебігу позовної давності, визначеними ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності повязується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом вказаної норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до погодженого сторонами порядку погашення кредиту повернення коштів відповідачем здійснювалось частинами, щомісячні платежі приймались банком кожного місяця не пізніше останнього дня місяця у розмірі 7 % від суми заборгованості. З виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач сплачувала за користування кредитними коштами до 25 числа кожного місяця . 01.03.2006 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт 3100 грн., який 30.01.2009 року було зменшено до 3030 грн. але строки сплати щомісячних платежів та відповідальність за порушення відповідачем зобовязань за кредитом визначені розділом 5 Правил користування платіжною карткою залишились незмінними.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобовязання що деталізують обовязок відповідача повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Враховуючи те,що умовами договору передбачено обовязок позичальника сплачувати кредит та проценти за користування ним щомісяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання відповідачем кожного з цих зобовязань.

06 листопада 2013 року при розгляді справи № 6-116 цс 13 Верховний суд України зробив правову позицію, за якою початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

В силу ст. 360-7 ЦПК України вказане вище рішення Верховного суду України є обовязковими для всіх судів України у правозастосуванні.

За умовами п.5.12 розділу 5 Правил користування платіжною карткою позивачем - до вимог про стягнення кредиту, відсотків, неустойки пені, штрафів встановлена позовна давність тривалістю пять років (а.с.29), але зазначене не може бути доказом укладення між сторонами договору про збільшення позовної давності. Оскільки Умови надання банківських послуг та правила користування платіжною карткою не є договором про збільшення строку позовної давності як того вимагає ст.259 ЦК України, вони не містять підпису відповідача, крім цього матеріали справи не містять доказів того, що саме ці Умови є тими умовами, які розумілися у заяві позичальника при отриманні споживчого кредиту. З огляду на викладене, до вимог позивача про стягнення кредиту, відсотків, пені, штрафів підлягає застосуванню загальна позовна давність тривалістю три роки (ст.257 ЦК України).

Позивач звернувся до суду 11 листопада 2013 року, а відтак він має право на стягнення платежів строк внесення по яким настав з 11листопада 2010 року по 11 листопада 2013 року.

Відповідно, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 1085 грн.27 коп. (3040,26 -1954,99 = 1085,27) - заборгованості за тілом кредиту, 606 грн.42 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, та 500 грн. штраф (фіксована частина).

Оскільки відповідно до заяви позичальника (а.с.7 на звороті) базова відсоткова ставка за користування кредитом складала 36 % річних, з відповідача підлягають стягненню відсотки розраховані за вказаною відсотковою ставкою (606 грн. 42 коп.) нараховані у межах строку позовної давності, при цьому суд відмовляє у стягненні подвійних відсотків (72 % на рік) оскільки умови кредитного договору не містять такої відповідальності відповідача.

Щодо стягнення штрафу, відповідно до п.5.10 Правил користування платіжною карткою з відповідача підлягає стягненню лише його фіксована частина в сумі 500 грн., оскільки нарахування його процентної складової в сумі 603 грн. 15 коп. (у розмірі 5% від суми позову) не відповідає змісту ч.2 ст.549 ЦК України та сутності застосування штрафу, як способу забезпечення виконання зобовязання.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218,224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованість на 30 вересня 2013 року за кредитним договором від 09 лютого 2006 року в розмірі 2191 (дві тисячі сто девяносто одна) грн. 69 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 1085 грн. 27 коп., заборгованість по відсоткам 606 грн. 42 коп., заборгованість по сплаті штрафу 500 грн. - на поточний рахунок 29092829003111 в ПАТ КБ Приватбанк, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. - на поточний рахунок 64993919400001 в ПАТ КБ Приватбанк, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. Ф. Орлова