Постанова № 36315653, 24.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р.Справа № 923/1012/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Савицького Я.Ф., Журавльова О.О.,

(склад колегії суддів змінено розпорядженням голови суду №1094 від 10.12.2013 року)

при секретарі судового засідання: Селиверстова М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, повідомлений про час, дату та місце судового засідання належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області від 10 вересня 2013 року

по справі № 923/1012/13

за позовом Херсонського обласного управління водних ресурсів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 81 731 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Херсонське обласне управління водних ресурсів звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 81 731 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.09.2013 р. (суддя Немченко Л.М.) позов задоволено частково в сумі 76785 грн. 06 коп., стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Херсонського обласного управління водних ресурсів заборгованості в сумі 75776 грн. 10 коп., 3% річних в сумі 1008 грн. 96 коп., а також 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що відповідач в порушення умов договору №11-36/6 від 15.04.2008р., не виконав належним чином свої зобов'язання щодо своєчасної сплати боргу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 75776 грн. 10 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу та 3% річних, однак відмовив у стягненні пені, оскільки у позивача виникло право нарахувати пеню за період з 26.12.2010р. по 26.06.2011р., проте позивач в порушення вищезазначених правових норм нарахував пеню за період з 06.02.2013р. по 17.07.2013р.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач не набув права на нарахування та стягнення пені за період з 06.02.2013 по 17.07.2013р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права без повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що заміна боржника можлива лише щодо існуючого зобов'язання, відсутність же факту наявності зобов'язання відповідно унеможливлює і заміну боржника. Апелянт зазначав, що вирішуючи справу про стягнення суми за договором про переведення боргу, суд мав пересвідчитися в існуванні вказаного (переведеного) боргу, підстави виникнення та обґрунтованість якого мав довести позивач.

Скаржник вважає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження підстав виникнення та наявності боргу, переведеного на відповідача договором від 14.04.2008 року.

Окрім того, апелянт зауважує, що судом безпідставно не залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог ТОВ „Гермес", з яким відповідачем було укладено договір про переведення боргу від 14.04.2008 року.

До канцелярії суду надійшло клопотання апелянта від 31.10.2013р. про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом Херсонської області справи № 923/1221/13 про визнання вказаних договорів недійсними.

Ухвалою судової колегії в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено, оскільки, як пояснила в судовому засіданні представник позивача та перевірено згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Одеського апеляційного суду від 24.12.2013 року залишено без змін рішення господарського суду Херсонської області від 01 листопада 2013 року по справі №923/1221/13, яким в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гермес" та Херсонського обласного управління водних ресурсів про визнання недійсними договору про переведення боргу №1 від 14.04.2008 року та договору про реструктуризацію боргу №11-33/6 від 15.04.2008 року відмовлено.

Апелянт в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, у зв'язку з чим судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника апелянта.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 квітня 2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес" (первісний боржник) і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (новий боржник), за згодою Херсонського обласного виробничого управління меліорації та водного господарства (в подальшому перейменовано на Херсонське обласне управління водних ресурсів) укладено договір про переведення боргу №1.

Згідно п.1.1 договору №1, первісний боржник переводить на нового боржника борг за договором підряду на виконання робіт по виробництву товарної риби №16 від 23.10.2002 року укладеного між первісним боржником та Херсонським обласним виробничим управлінням меліорації та водного господарства.

У відповідності до п. 1.2 договору №1 первісний боржник переводить на нового боржника борг в сумі 105776 грн.

В подальшому, 15 квітня 2008р. між Херсонським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір №11-33/6 від 15.04.2008р. про реструктуризацію боргу, згідно якого сторони дійшли згоди про реструктуризацію боргу за договором підряду на виконання робіт по виробництву товарної риби №16 від 23.10.2002р. прийнятого ФОП ОСОБА_2 згідно договору переведення боргу №1 від 14 квітня 2008р.

Згідно п. 1.2 договору про реструктуризацію боргу заборгованість відповідача станом на момент укладення цього договору складає 105776 грн. 10 коп.

У п. 2.1 договору сторони погодили, що розрахунки з боржником проводяться у грошовій формі шляхом перерахування частин боргу на розрахунковий рахунок кредитора до 25 грудня кожного року, протягом терміну дії договору.

У додатку №1 до договору №11-33/6 сторони погодили графік розрахунків, відповідно до якого розрахунки відповідачем повинні були проводитись в наступному порядку:

- в грудні 2008 року в сумі 10000 грн.;

- в грудні 2009 року в сумі 20000 грн.;

- в грудні 2010 року в сумі 75776 грн. 10 коп.

Згідно листа №09-35/67 від 21.01.2008р. Херсонським обласним виробничим управлінням меліорації та водного господарства було надано згоду на переведення боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" перед Херсонським обласним виробничим управлінням меліорації та водного господарства, що виник внаслідок неможливості забезпечити виконання зобов'язань за договором на виконання робіт по виробництву товарної риби від 23.10.2002р. №16 у сумі 105776 грн. 10 коп. на приватного підприємця ОСОБА_2.

На виконання умов договору, відповідач сплатив згідно з графіком 10000 грн. у 2008р. та 20000 грн. у 2009р., що підтверджено бухгалтерською довідкою позивача та не заперечується сторонами.

Однак, в порушення умов договору №11-36/6 від 15.04.2008р., відповідач не здійснив черговий платіж у 2010 році в сумі 75776 грн. 10 коп., у зв'язку з чим позивач з метою досудового врегулювання спору неодноразово звертався до відповідача з претензіями №16-14/3-41 від 07.02.2011р., №16-04/514 від 11.04.2011р., №16-14/365 від 12.03.2012р. з вимогою погашення заборгованості.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 ЦК України встановлено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом першим ст. 612 та ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість стягнення з відповідача 76 785,06 грн. заборгованості за договором переведення боргу №1 та штрафних санкцій за прострочення платежу.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідач в порушення умов договору №11-33/6 від 15.04.2008р., не виконав належним чином свої зобов'язання щодо своєчасної сплати боргу, оскільки умовами договору передбачено, що розрахунки відповідачем повинні були проводитись в наступному порядку: в грудні 2008 року в сумі 10000 грн.; в грудні 2009 року в сумі 20000 грн.; в грудні 2010 року в сумі 75776 грн. 10 коп.

Оскільки відповідачем останній платіж не здійснено, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 75776 грн. 10 коп.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що заміна боржника можлива лише щодо існуючого зобов'язання, однак вирішуючи справу про стягнення суми за договором про переведення боргу, суд першої інстанції не пересвідчився в існуванні вказаного (переведеного) боргу.

Відповідно до положень ст.ст.627, 628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства, судова колегія зазначає, що, укладаючи договір переведення боргу, ТОВ „Гермес" та відповідач узгодили умови вказаного договору, ФОП ОСОБА_2, прийняв на себе обов'язки первісного боржника і став боржником за договором підряду на виконання робіт по виробництву товарної риби №16 від 23.10.2002 року, а тому повинен сплатити на користь позивача 105 776,10 грн.

Вищевказаний договір підписано без зауважень особисто відповідачем та директором ТОВ „Гермес" та скріплено печатками підприємств, що свідчить про згоду сторін та відсутність претензій щодо умов договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01 листопада 2013 року по справі №923/1221/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року, в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гермес" та Херсонського обласного управління водних ресурсів про визнання недійсними договору про переведення боргу №1 від 14.04.2008 року та договору про реструктуризацію боргу №11-33/6 від 15.04.2008 року відмовлено.

Таким чином, договір про переведення боргу №1 від 14.04.2008 року та договір про реструктуризацію боргу №11-33/6 від 15.04.2008 року є чинними, не визнані недійсними в судовому порядку, а тому повинен виконуватись сторонами належним чином.

За таких обставин, судова колегія зазначає, що в спірних правовідносинах немає потреби для дослідження підстав виникнення та наявності боргу, переведеного на відповідача договором від 14.04.2008 року, оскільки обов'язок відповідача сплатити визначену суму виник за договором №1 від 14.04.2008 року.

Що стосується доводів апеляційної скарги про процесуальні порушення суду першої інстанції, а саме незалучення ТОВ „Гермес" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, то судова колегія зазначає, що апелянтом не доведено порушення прав та законних інтересів ТОВ „Гермес" в даних правовідносинах, оскільки вказане підприємство являється первісним боржником, який перевів на ФОП ОСОБА_2 борг за договором підряду №16 від 23.10.2002р., та не має претензій ані до відповідача, ані до позивача.

Колегія суддів вважає, що судове рішення за наслідками розгляду справи ніяким чином не вплине на права та обов'язки ТОВ „Гермес", а тому не вбачає підстав для залучення товариства до справи в якості третьої особи без самостійних вимог.

Також судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені у зв'язку з пропуском позивачем спеціальної позовної давності, яка застосовується до вимог про стягнення штрафних санкцій.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10 вересня 2013 року по справі № 923/1012/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 24.12.2013 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Я.Ф.Савицький

Суддя О.О. Журавльов