Постанова № 36315640, 24.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 року Справа № 904/4798/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Баштаненко Т.С., довіреність №б/н від 02.01.13, представник;

від відповідача: Алтабаєва В.В., довіреність №322 від 26.06.13, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013р. у справі №904/4798/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна", м.Дніпропетровськ

про стягнення 180 641 грн. 14 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.10.2013., 17.12.2013р.

У червні 2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" збитків у сумі 422 654,89 грн. у зв'язку з порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" зобов'язань за договором №70-Б(м) від 01.02.2011р.

06.08.2013р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача збитки в сумі 180 641,14 грн. за період з 21.01.2011р. по 31.12.2011р. за договорами №172-Б від 21.01.2011р. та №70-Б(м) від 01.02.2011р. на надання послуг з захоронення або утилізації твердих побутових відходів або безпечних твердих промислових відходів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013р. у справі №904/4798/13 (суддя Коваленко О.О.) товариству з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" відмовлено у задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна", м.Дніпропетровськ про стягнення 180 641, 14 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) з огляду ненадання позивачем належних первинних доказів, які обґрунтовують заявлені позовні вимоги.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що господарським судом не були розглянуті та не надано правової оцінки:

- поясненню стосовно порушення умов договорів №172-Б від 21.01.2011р. та №70-Б(м) від 01.02.2011р. щодо здійснення попередньої оплати за надані послуги - рахунки товариством з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" не виставлялись, не направлялись на адресу позивача;

- графіку погашення заборгованості за послуги, надані товариством з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" станом на 20.01.2011р., яким умови передплати були переглянуті;

- доказам порушення умов договорів №172-Б від 21.01.2011р. та №70-Б(м) від 01.02.2011р. щодо відмови у прийнятті відходів на сміттєспалювальний завод товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна", що знайшло своє підтвердження в неодноразовому недопуску автотранспорту товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" на сміттєспалювальний завод (копія акту про недопуск автотранспорту від 29.12.2011р.).

Також, на думку скаржника, висновок експертного економічного дослідження №190312/01 від 27.05.2012р., виконаний судовим експертом Семеновою Н.Ю., є достатнім доказом на підтвердження вимог позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до нього відповідач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судових засіданнях представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

У червні 2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" збитків у сумі 422 654,89 грн. у зв'язку з порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" зобов'язань за договором №70-Б(м) від 01.02.2011р. у січні-грудні 2010р., січні-квітні, жовтні-грудні 2011р. на підставі висновку експертного економічного дослідження №190312/01 від 27.05.2012р.

06.08.2013р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача збитки в сумі 180 641,14 грн. за період з 21.01.2011р. по 31.12.2011р. за договорами №172-Б від 21.01.2011р. та №70-Б(м) від 01.02.2011р. на надання послуг з захоронення або утилізації твердих побутових відходів або безпечних твердих промислових відходів.

01.02.2011р. між сторонами укладено договір №70-Б(м), відповідно до п.1.1 умов якого "замовник" (позивач) доручає, а "виконавець" (відповідач) приймає на себе зобов'язання по наданню послуг: захоронення або утилізації твердих побутових відходів або безпечних твердих промислових відходів "замовника" (позивача). Склад твердих побутових відходів повинен відповідати вимогам законодавства України про відходи.

Пунктом 2.1 договору №70-Б(м) від 01.02.2011р. визначено, що доставка відходів "замовника" (позивача) здійснюється спеціально обладнаним транспортом. Приймання твердих побутових відходів здійснюється "виконавцем" (відповідачем) з 08.00 годин до 17.30 годин щоденно (крім суботи та неділі) на сміттєспалювальний завод за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Криворізьке шосе, 32 (п.2.3 договору №70-Б(м) від 01.02.2011р.).

Надані послуги приймаються "замовником" (позивачем) шляхом підписання сторонами Акта виконаних робіт. Акт підписується сторонами до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг (п.2.8 договору №70-Б(м) від 01.02.2011р.).

Пунктом 3.3 договору №70-Б(м) від 01.02.2011р. встановлено, що оплата послуг "виконавцю" (відповідачу) здійснюється згідно з виставленими рахунками. Рахунок виставляється на підставі заявлених "замовником" (позивачем) об'ємів відходів.

Відповідно до п.3.4 договору №70-Б(м) від 01.02.2011р. приймання відходів здійснюється після 100% оплати виставлених рахунків на заявлені об'єми. Оплата послуг здійснюється на поточний рахунок "виконавця" (відповідача).

Строк дії договору з 01.02.2011р. по 31.12.2011р. (п.п.7.1,7.2 договору №70-Б(м) від 01.02.2011р., з урахуванням змін, внесених шляхом підписання додаткових угод №1,2,3 до договору №70-Б(м) від 01.02.2011р.).

Відповідно п.2.5 договору у разі неможливості прийому відходів за вказаною адресою, прийом проводиться на полігоні - м.Підгороднє, вул.Смоленська,72, при цьому умови прийому відходів узгоджуються сторонами завчасно.

Відповідно п.2.6 договору транспорт замовника має право в'їзду на сміттєспалювальний завод та полігон виключно після здачі замовником талона встановленого зразка.

Пунктом 2.9 договору передбачено, що видача талонів встановленого зразка проводиться виконавцем після їх оплати.

21.01.2011р. між сторонами укладено договір №172-Б, відповідно до п.1.1 умов якого "замовник" (позивач) доручає, а "виконавець" (відповідач) приймає на себе зобов'язання по наданню послуг: захоронення або утилізації твердих побутових відходів або безпечних твердих промислових відходів "замовника" (позивача). Склад твердих побутових відходів повинен відповідати вимогам законодавства України про відходи.

Пунктом 2.1 договору №172-Б від 21.01.2011р. визначено, що доставка відходів "замовника" (позивача) здійснюється спеціально обладнаним транспортом. Приймання твердих побутових відходів здійснюється "виконавцем" (відповідачем) з 08.00 годин до 17.30 годин щоденно (крім суботи та неділі) на полігоні за адресою: м.Підгороднє, вул.Смоленська, 72 (п.2.3 договору №172-Б від 21.01.2011р.).

Надані послуги приймаються "замовником" (позивачем) шляхом підписання сторонами Акта виконаних робіт. Акт підписується сторонами до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг (п.2.8 договору №172-Б від 21.01.2011р.).

Пунктом 3.3 договору №172-Б від 21.01.2011р. встановлено, що оплата послуг "виконавцю" (відповідачу) здійснюється згідно з виставленими рахунками. Рахунок виставляється на підставі заявлених "замовником" (позивачем) об'ємів відходів.

Відповідно до п.3.4 договору №172-Б від 21.01.2011р. приймання відходів здійснюється після 100% оплати виставлених рахунків на заявлені об'єми. Оплата послуг здійснюється на поточний рахунок "виконавця" (відповідача).

Строк дії договору з 21.01.2011р. по 31.12.2011р. (п.п.7.1,7.2 договору 21.01.2011р., з урахуванням змін, внесених шляхом підписання додаткових угод №1,2,3 до договору 21.01.2011р.).

Відповідно п.2.5 договору у разі неможливості прийому відходів по вказаній адресі, прийом проводиться на сміттєспалювальному заводі - м.Дніпропетровськ, вул.Криворізьке шосе,32. При цьому умови прийому відходів узгоджуються сторонами завчасно.

Відповідно п.2.6 договору транспорт замовника має право в'їзду на сміттєспалювальний завод та полігон виключно після здачі замовником талона встановленого зразка.

Пунктом 2.9 договору передбачено, що видача талонів встановленого зразка проводиться виконавцем після їх оплати.

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач відмовив йому у прийнятті відходів на сміттєспалювальний завод, у зв'язку з чим він змушений був вивозити тверді побутові відходи виключно на полігон, однак в порушення умов п.п.2.4, 2.5 договору №70-Б(м) відповідачем не узгоджено умови прийому відходів з позивачем. Отже, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договору №70-Б(м) від 01.02.2011р.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про необґрунтованість доводів позивача в цій частині, оскільки п.2.5 договору №70-Б(м) від 01.02.2011р. покладає обов'язок узгодити умови прийому відходів, у випадку неможливості їх прийому на сміттєспалювальному заводі, на сторони, а не на відповідача. Позивачем не надано суду жодного доказу вчинення товариством з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" дій, спрямованих на виконання п.2.5 договору.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилаючись на протиправність дій відповідача позивач не підтвердив у встановленому порядку факту відповідного порушення відповідачем зобов'язань за договором.

Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України).

Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України (ч.2 ст.4 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина перша статті 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Враховуючи положення ст.224 Господарського кодексу України підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.

Разом з тим, у спірних відносинах колегія суддів не вбачає складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження відмови відповідача приймати транспорт позивача з побутовими або іншими промисловими відходами за увесь спірний період на сміттєспалювальному заводі відповідно умов договору №70-Б(м) від 01.02.2011р.

Наданий позивачем разом з поясненнями від 20.09.2013р. акт про недопуск автотранспорту товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" на територію сміттєспалювального заводу товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" датований 29.12.2011р. (т.2 а.с.50), свідчить про недопуск автотранспорту на територію тільки у вказану дату і не може бути підтвердженням доводів скаржника за увесь 2011 рік.

Як вже зазначалось вище, у 2011 році діяли два договори - №70-Б(м) від 01.02.2011р. та №172-Б від 21.01.2011р., умовами яких передбачено вивіз відходів як на сміттєспалювальний завод так і на полігон.

Згідно п.3.3 договорів №70-Б(м) від 01.02.2011р. та №172-Б від 21.01.2011р. оплата послуг «виконавцю» проводиться відповідно виставлених рахунків. Рахунок виставляється на підставі заявленого «Замовником» об'єму відходів.

За умовами пункту 3.4 договорів прийом відходів здійснюється після 100% оплати виставлених рахунків на заявлені об'єми.

Таким чином підставою виставлення рахунків відповідачем є отримання ним заявок від позивача на об'єми виконання послуг по кожному договору.

На підтвердження заявлених вимог позивачем не надано доказів направлення відповідачу заявок на надання послуг у певних об'ємах по кожному місяцю на об'єкти, вказані у цих договорах.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що висновок господарського суду про наявність заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" за надані послуги у 2011 році є помилковим, та зазначає, що до матеріалів справи був долучений графік погашення заборгованості за послуги, надані товариством з обмеженою відповідальністю «Екологія Україна» станом на 20.01.2011р., відповідно до якого заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" виникла до укладання договорів на 2011 рік, тобто за 2010 рік. Цим графіком, як зазначає скаржник, було передбачено сплату наданих послуг за поточні місяці 2011 року протягом наступних місяців 2011 року, тобто умови передплати були переглянуті.

Колегія суддів вважає доводи скаржника безпідставними, оскільки умови договорів щодо 100% передплати послуг не змінювались, а посилання скаржника на вказаний графік необгрунтоване, оскільки ним узгоджено погашення заборгованості минулого періоду тільки у січні-березні 2011р. (т.2 а.с.43).

Не знайшли свого підтвердження при розгляді справи доводи відповідача по взаємовідносинам сторін при виконанні п.2.6 та п.2.9 договорів №172-Б від 21.01.2011р. та №70-Б(м) від 01.02.2011р. у зв'язку з ненаданням відповідних доказів по механізму їх реалізації у 2011 році.

Також відхиляються доводи скаржника про неправомірне неврахування господарським судом висновку експертного економічного дослідження №190312/01 від 27.05.2012р., виконаного судовим експертом Семеновою Н.Ю., який, на думку скаржника, є достатнім доказом, на якому ґрунтуються вимоги позивача та підтверджують обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в обґрунтування суми заявленого позову надано висновок судового експерта Семенової Н.Ю. від 27.05.2012р. №190312/01, проведеного на підставі звернення позивача.

У пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" вказано, що не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно приписів ч.5 ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Обчислений експертом розмір збитків товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" у вигляді понесених витрат у січні-грудні 2010р., січні-квітні 2011р., жовтні-грудні 2011р. на загальну суму 422 654, 89 грн. зроблено не на підставі встановленого та доведеного факту неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по договору, що виключає можливість оцінювати його як належний доказ по справі на підтвердження заявлених вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення збитків у заявленій сумі у зв'язку із недоведеністю факту неправомірних дій відповідача і порушення ним умов договору №70-Б(м) від 01.02.2011р. щодо виконання своїх обов'язків.

Отже, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013р. у справі №904/4798/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І. Крутовських

Повний текст постанови підписаний 25.12.2013 року.