Рішення № 36315618, 18.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 р. Справа № 914/3790/13

за позовом: Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод», м.Ізюм Харківської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Даниленко Олени Остапівни, м.Яворів Львівської області

про стягнення 232384,11грн.

Суддя Щигельська О.І. при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

від позивача: Каранда С.Л. - представник за довіреністю

від відповідача: Пилип Г.В. - представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод», м.Ізюм Харківської області до Фізичної особи-підприємця Даниленко Олени Остапівни, м.Яворів Львівської області про стягнення 232384,11грн., з яких 197700,09грн. основного боргу, 20845,01грн. пені, 13839,01грн. штрафу.

Ухвалою суду від 07.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2013 року. Ухвалою суду від 06.11.2013р. розгляд справи відкладено на 25.11.2013р. для надання можливості відповідачу подати витребувані судом докази та забезпечити явку повноважного представника. Ухвалою суду від 25.11.2013р. строк розгляду справи продовжено та відкладено її розгляд на 09.12.2013р. з підстав, зазначених у ній. Ухвалою суду від 09.12.2013р. строк розгляду справи продовжено за клопотанням відповідача та відкладено її розгляд на 18.12.2013р. для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2013р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх.№52623/13 від 09.12.2013р.). Ствердив зокрема, що в вересні 2012 року між Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод» та відповідачем - Фізичною особою підприємцем Даниленко Оленою Остапівною укладено договір на поставку товару, а саме електродвигунів та електронно-оптичних перетворювачів. На виконання умов договору позивачем в вересні 2009 року здійснено передоплату на суму 416900,23грн. Взяті на себе за договором зобов'язання по поставці товару відповідачем виконано частково, внаслідок чого не здійснено поставку товару на суму 197700,09грн. Часткове невиконання відповідачем зобов'язань за договором зумовило звернення ДП «Ізюмський приладобудівний завод» до суду з позовом про стягнення 232384,11грн., з яких 197700,09грн. основного боргу, 20845,01грн. пені, 13839,01грн. штрафу. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2013р. з'явився, вимог ухвал суду від 07.10.2013р., 06.11.2013р., 25.11.2013р. та 09.12.2013р. не виконав, витребуваних судом документів не подав, надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог. Зазначив, що зі слів Колоса Віктора Михайловича, який займався поставкою, вся поставка була виконана (вх.№в49782/13 від 25.11.2013р. та вх.№52624/13 від 09.12.2013р.), після проведення в березні місяці зустрічної перевірки Харківською податковою міліцією заводом не повернуто первинних документів (ні акту прийомки, ні видаткових накладних).

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Ізюмським казенним приладобудівним заводом (після реорганізації - Державне підприємство «Ізюмський приладобудівний завод»; позивач по справі, покупець за договором) та Фізичною особою-підприємцем Даниленко Оленою Остапівною (відповідач по справі, постачальник за договором) укладено договір №2945 від 04.09.2012р., за яким постачальник зобов'язався передати у власність покупця у визначені цим договором строки продукцію, зазначену у специфікаціях (надалі - товар), а покупець - прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором (п.1.1).

Відповідно до п.3.1 договору, ціна кожної одиниці товару вказана в специфікації та виражається в гривні. Так, за специфікацією б/н вартість зазначеного у ньому товару, а саме - електродвигунів ДПМ-25-Н1-01, становить 189000,00грн., а загальна вартість товару, зазначеного у специфікації №2 від 25.09.2013р., а саме - електродвигунів ДПМ-25-Н1-01 та ДПР32-Н6-02 с РС-0-08-03М, а також ЕОП В-2 та В-2К, становить 416900,23грн.

Як встановлено п.п.3.3, 3.4 договору, покупець зобов'язаний здійснити 100% передоплату вартості товару (партії товару) протягом 10 днів з дня виставлення постачальником рахунку-фактури, на підставі якого здійснюється оплата товару в грошовій одиниці України - гривні. Оплата, згідно з п.3.5 договору, здійснюється покупцем безготівковим розрахунком, шляхом перерахування платіжним дорученням вартості товару (партії товару) на поточний рахунок постачальника.

Так, позивачем до матеріалів справи долучено копію рахунка №53 від 28.09.2012р., виставленого ФО-П Даниленко О.О. на оплату товару на суму 416900,23грн.

Позивачем взяті на себе за договором зобов'язання виконано, того ж дня на рахунок постачальника перераховано кошти, в розмірі 416900,23грн., що підтверджується відміткою установи банку на платіжному дорученні №3298 від 28.09.2012р. (копія знаходиться в матеріалах справи). До матеріалів справи також долучено копію податкової накладної №41 від 28.09.2012р. за підписом ФО-П Даниленко О.О. та скріпленої печаткою.

Всупереч вимогам п.2.1 договору, строк постачання товару в рахунку-фактурі не зазначено.

Відповідно до п.п.2.3, 2.4 договору, постачання продукції виконується за рахунок постачальника на адресу покупця до м.Ізюм. Постачальник є таким, що виконав умови, щодо поставки товару, з дати одержання товару покупцем. Датою поставки товару є дата, що вказана у видатковій накладній.

Сторонами по справі вимоги ухвал суду від 25.11.2013р. та 09.12.2013р. не виконано, первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій, в тому числі видаткові накладні, не надано.

У поданих позивачем письмових поясненнях (вх.№52623/13 від 09.12.2013р.) зазначено, що виконуючи взяті на себе за договором зобов'язання, відповідач доставив на адресу покупця частину товару, не додавши видаткової накладної, відтак з метою оприбуткування товару скликано комісію, про що складено акт від 21.12.2012р. та погоджено, що накладну постачальник надасть поштою. Оскільки видаткової накладної відповідачем не надано, товар оприбутковано згідно акту, податкової накладної та прибуткових ордерів.

Так, актом від 21.12.2012р., що підписаний членами комісії, до складу якої входили заступник директора технічного - начальник ОМТСіК Гребеннік Ю.Г., зам. начальника ОМТСіК - нач. бюро комплектації Барабаш І.В., ст. комірники ОМТСіК Косінова О.В. та Бондаренко О.В., погоджений головним бухгалтером ДП «ІПЗ» Салько В.Л., затверджений директором ДП «ІПЗ» Шоломицьким Л.В. та скріплений печаткою підприємства встановлено, що у зв'язку з відсутністю видаткової накладної від постачальника - ФО-П Даниленко О.О., м.Яворів, Львівська область, оприбуткувати згідно податкової накладної №41 від 28.09.2012р. на складі ОМТСіК наступну продукцію: 1) електродвигун ДПМ25-Н1-01 (30шт.), 2) електронно-оптичний перетворювач В-2 (31шт.), 3) електронно-оптичний перетворювач В-2К (34шт.).

До матеріалів справи долучено акт звірки взаємних розрахунків між ФОП Даниленко Оленою Остапівною та ДП «Ізюмський приладобудівний завод» станом на 01.02.2013р. (підписаний лише відповідачем та скріплений його печаткою), з якого вбачається, що позивачем 04.09.2012р. та 28.09.2012р. здійснено оплату на загальну суму 605900,23грн. (платіжні доручення №2823 та №3298 відповідно), в той час як відповідачем поставлено товар 26.09.2012р. та 21.01.2013р. на суму 408200,14грн. (накладні №ДО0000891 та №8 відповідно). За даними ФО-П Даниленко О.О. на 01.02.2013р. заборгованість на користь ДП «Ізюмський приладобудівний завод» становить 197700,09грн.

До матеріалів справи долучено прихідні ордери №17 та №95, датовані 20.02.2013р., що свідчать про отримання товару, а саме ЕОП В-2, В-2К на суму 115166,78грн. та електродвигунів ДПМ75-Н1-01 на суму 67500,00грн. відповідно. Посадове становище, прізвище та ініціали особи, підпис якої свідчить про прийняття товару у відповідній графі не зазначено, графа «здав» не заповнена.

На адресу ФО-П Даниленко О.О. надіслано листа-вимогу №898 від 15.03.2013р., в якому зазначено, що товар від боржника надійшов не в повному обсязі, всього на суму 219200,14грн., непостачання виразилось в сумі 197700,09грн. На виконання зобов'язань за договором ДП «Ізюмський приладобудівний завод» вимагав у семиденний термін з дня отримання листа-вимоги, поставити на адресу кредитора товар на суму 197700,09грн. або повернути грошові кошти в зазначеному розмірі на розрахунковий рахунок покупця. З відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення вбачається, що ФО-П Даниленко О.О. вказана кореспонденція отримана 19.03.2013р.

ФО-П Даниленко О.О. листом (відмітка на штампі: вх.№1411 від 29.04.2013р.) не заперечила часткової недопоставки товару, зіславшись на тимчасову неполадку технічного обладнання, яким проводиться допродажна підготовка комплектуючих, повідомила, що закриття договору планується завершити до 15.08.2013р.

Зважаючи на це, ДП «Ізюмський приладобудівний завод» на адресу відповідача надіслано претензію №1511 від 26.04.2013р., якою просив останнього з метою досудового врегулювання спору добровільно поставити на адресу покупця товар на суму 197700,09грн., сплатити пеню, нараховану відповідно до п.5.2 договору та штраф за прострочення поставки товару понад тридцять днів у передбаченому законом розмірі. З відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення вбачається, що ФО-П Даниленко О.О. вказана кореспонденція отримана 03.05.2013р.

ФО-П Даниленко О.О. надіслано відповідь на зазначену претензію (вих.№41 від 13.05.2013р., отримано ДП «ІПЗ» 15.05.2013р. вх.№1493), в якій не заперечується, що постачання зроблено на суму 219200,014грн., недопостачання виразилось в сумі 197700,09грн. У зв'язку із тимчасовою неполадкою технічного обладнання, яким проводиться допродажна підготовка комплектуючих, закриття договору планується завершити до 15.08.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, взяті на себе за договором зобов'язання відповідачем у термін до 15.08.2013р. не виконано.

Так, додатковою угодою №3 від 15.08.2013р. до договору №2945 від 04.09.2012р., що є його невід'ємною частиною, визначено, що звіркою взаєморозрахунків на 15.08.2013р. заборгованість постачальника перед покупцем за непоставлену продукцію становить 197700,09грн (п.1) та встановлено дату погашення заборгованості в повному обсязі - не пізніше 31.08.2013р. (п.2).

На підтвердження розміру заборгованості позивачем до матеріалів справи долучено доповідну записку, адресовану директору ДП «Ізюмський приладобудівний завод» за підписом заступника ДТ з МТПіК- начальника відділу Гребінника Ю.Г.

Зважаючи на вищенаведене, а також те, що суду не надано доказів на підтвердження повноважень п.Колоса В.М. на виконання зобов'язань за договором поставки, твердження відповідача про те, що поставку виконано (вх.№49782/13 від 25.11.2013р. та вх.№52624/13 від 09.12.2013р.) відхилено судом за відсутністю належних та допустимих доказів.

Додатковою угодою №2 від 15.08.2013р. до договору №2945 від 04.09.2012р., що є його невід'ємною частиною, додано п.5.4 договору, в якому встановлено, що при не поставці товару постачальник зобов'язується повернути кошти на розрахунковий рахунок покупця, сума визначається обсягом непоставленої продукції за цінами, вказаними в специфікації на продукцію, яку потрібно було поставити.

Як визначено п.5.2 договору, за порушення постачальником строків поставки товару постачальник повинен сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення поставки, але не більше 5% від загальної суми платежу.

Зважаючи на те, що у встановлений додатковою угодою термін - а саме до 31.08.2013р. включно, ФО-П Даниленко О.О. взяті на себе за договором зобов'язання не виконано, товар на вказану суму не поставлено, Державне підприємство «Ізюмський приладобудівний завод» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення 232384,11грн., з яких 197700,09грн. основного боргу, 20845,01грн. пені, 13839,01грн. штрафу.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, п.1 ч.1 ст.664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Законом, а саме ст.229 ГК України, визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Так, ч.2 ст.231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд звертає увагу, що п.5.2 договору визначено, що за порушення постачальником строків поставки товару постачальник повинен сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення поставки, але не більше 5% від загальної суми платежу.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З поданого позивачем розрахунку штрафних санкцій (при супровідному листі вх.№46673/13 від 05.11.2013р.) вбачається, що нарахування пені проведено ним станом на 24.09.2013р. за 180 днів прострочення, зважаючи на те, що семиденний строк на виконання зобов'язання по поставці, зазначений у листі-вимозі №898 від 15.03.2013р., сплив 26.03.2013р. Зважаючи на встановлене у п.5.2 договору обмеження щодо розміру пені до стягнення заявлено лише 20845,01грн., що становить 5% від загальної суми платежу в розмірі 416900,23грн., здійсненого на підставі платіжного доручення №3298 від 28.09.2012р.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Даниленко Олени Остапівни (Львівська область, Яворівський район, м.Яворів, вул.Івана Хрестителя, буд.78, кв.21; ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів 2323323769) на користь Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» (Харківська область, м.Ізюм, пр-т Леніна, буд.66; код ЄДРПОУ 30210163) 197700,09грн. основного боргу, 20845,01грн. пені, 13839,01грн. штрафу та 4647,68грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 23.12.2013р.

Суддя Щигельська О.І.