Рішення № 36313506, 18.12.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/3208/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Мохонько В.В.

Доповідач Єгорова С. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючого - Єгорової С.М.

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.

із секретарем - Гончар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» та ОСОБА_4, який представляє інтереси ОСОБА_2 і ОСОБА_3, на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс Банк» (ПАТ КБ «Правекс Банк») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в розмірі 179086 грн. 76 коп. В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що між банком і ОСОБА_2 в квітні 2008 року було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредитні кошти на придбання автомобіля в іноземній валюті - 14943 долари США, з кінцевим терміном повернення до 9 квітня 2015 року, зі сплатою 11,99 відсотків річних за користування кредитом. В забезпечення виконання позичальником своїх кредитних зобов"язань між банком і ОСОБА_3 було укладено договір поруки. Позичальником та поручителем не виконуються взяті на себе зобов"язання, внаслідок чого на 25 січня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі: 22 405,45 дол. США, в тому числі- 12852,66 дол. США, що еквівалентно 102731 грн. 31 коп. - непогашений кредит; 2321 дол. США, що еквівалентно 18551 грн. 75 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 5907,79 дол. США, що еквівалентно 47220 грн. 97 коп. - несплачені відсотки; 1324 дол. США, що еквівалентно 10582 грн. 73 коп. - несплачена пеня за несвоєчасне погашення відсотків, яку позивач просив стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» 102731 грн. 31 коп. - непогашеного кредиту, 47220 грн. 97 коп. - несплачених відсотків, 81 грн. 73 коп. - пені, а також по 895 грн. 45 коп. судового збору з кожного.

Сторони не погодились з судовим рішення та подали на нього апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "Правекс Банк" ставиться питання про скасування рішення суду з підстав порушення норм матеріального права і ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначається, що судом безпідставно було зменшено розмір пені.

В апеляційній скарзі представника відповідачів ОСОБА_4 ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначається, що з метою виконання кредитних зобов"язань ними було передано банку автомобіль марки DACIA, модель Logan, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов) НОМЕР_3 , тип ТЗ легковий седан, реєстраційний НОМЕР_4, який був предметом застави. Крім того, судом не було належно оцінено наданий позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунок заборгованості, а також не враховано, що через збільшення відсоткової ставки та зміни обсягу кредитних зобов"язань без згоди поручителя припинилась порука.

Заслухавши пояснення відповідачів та їх представника, які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та заперечували проти доводів апеляційної скарги ПАТ КБ "Правекс Банк", дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг з таких підстав.

Судом встановлено, 09 квітня 2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Правекс Банк», що є правонаступником Акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №4689-050/08Р, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 14943 дол. США зі сплатою 11,99 % річних з кінцевим терміном повернення 09 квітня 2015 року (а.с.7-18), з урахуванням змін, внесених сторонами договором від 29 січня 2009 року - 12,99 %річних , починаючи з 11 травня 2008 року до 09 квітня 2015 року (а.с. 19-20).

Відповідно до п. п. 4.4, 4.5 договору ОСОБА_2 зобов'язався погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 178 доларів США щомісяця до « 10» числа наступного місяця. Відсотки за користування кредитом підлягали сплаті ОСОБА_2 щомісяця (за час фактичного користування коштами протягом календарного місяця) у термін до 10 числа наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору, зазначеного у п. 1.2 договору. Після внесення сторонами вищезазначених змін до п. 4.4 кредитного договору - заборгованість погашається щомісячно до 10 числа включно шляхом внесення грошових коштів згідно графіку погашення кредиту, встановленому у додатку №2 до цього договору (а.с. 21-23)

Згідно з п. 1.3 договору, у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за договором (відносно строків сплати відсотків і повернення кредиту і/або сплати відсотків і/або повернення кредиту не в повному обсязі), розмір відсоткової ставки збільшується на 1 (один) відсоток річних, починаючи з розміру, встановленого в п. 1.2. договору.

Відповідно до п. 10.1 договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в п. 1.2 договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочен ня.

У забезпечення виконання кредитних зобов"язань між банком та ОСОБА_3 09 квітня 2008 року було укладено договір поруки, за умовами якого остання як поручитель у порядку та на умовах, передбачених договором поруки, зобов'язалась нести солідарну майнову відповідальність перед позивачем за виконання в повному обсязі зобов'язань позичальником за кредитним договором з урахуванням можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом (а.с.49-59).

Також між ОСОБА_2 та банком укладено договір застави травнспортного засобу від 09 квітня 2008 року, за яким позивач з метою забезпечення виконання своїх кредитних зобов"язань передав у заставу банку автомобіль марки DACIA, модель Logan, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов) НОМЕР_3 , тип ТЗ легковий седан, реєстраційний НОМЕР_4 (а.с. 38-42).

Банком зобов»язання виконано в повному обсязі, що не заперечується сторонами.

Позичальник свої зобов»язання за кредитним договором не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 25 січня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі: 22405,45 дол. США, в тому числі: 12852,66 дол. США, що еквівалентно 102731 грн. 31 коп. - непогашений кредит; 2321 дол. США, що еквівалентно 18551 грн. 75 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 5907,79 дол. США, що еквівалентно 47220 грн. 97 коп. - несплачені відсотки; 1324 дол. США, що еквівалентно 10582 грн. 73 коп. - несплачена пеня за несвоєчасне погашення відсотків, про що зазначено у розрахунку банку (а.с. 60-61).

В п. п. 7.1.4, 7.1, 9.1, 9.1.1, 9.2 договору зазначено, що позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати належних відсотків і передбачених даним договором неустойок, а також відшкодування збитків, заподіяних позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником договору, порушення термінів платежів, установлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути позивачу суму заборгованості, що залишилися, за кредитом, сплатити належні відсотки і неустойки.

Задовольняючи позов кредитора, поданий 18 вересня 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що він ґрунтується на умовах договору та вимогах діючого законодавства ст. ст. 526, 527, 530, 548, 554, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України.

За цим рішенням судом стягнуто: суму заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом за період з 1 червня 2009 року (з моменту припинення погашення боржником щомісячних платежів) до 25 січня 2013 року (дати визначеної позивачем); пеню за порушення строків сплати кредиту і процентів за користування кредитом в межах річного строку (за період з 5 квітня 2012 року до 5 квітня 2013 року);

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобов"язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобовязання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобовязання боржником йдеться також в ч. 1 ст. 611, ч. 2-4 ст. 612 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника.

Покладення на боржника нових додаткових обов"язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобовязання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків погашення кредиту і процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку.

При вирішенні даного спору суд невірно застосував норму закону щодо позовної давності, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про розмір заборгованості, яка підлягає примусовому стягненню.

Сторони встановили як строк надання кредиту - до 9 квітня 2015 року (п. 1.2), так і строки виконання зобовязань зі щомісячним погашенням платежів - до 10 числа наступного місяця (п.п. 4.4, 4.5).

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями (а.с.16-18; 21-23).

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобовязання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 перестав виконувати щомісячні зобовязання з погашення кредиту з 10 липня 2009 року, а зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом - з 10 вересня 2009 року, у той час як з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом та з вимогами про дострокове повернення кредиту банк звернувся 05 квітня 2013 року, включивши до позовних вимог як всю заборговану суму, так і майбутні платежі.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним - сплата пені.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов"язання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов"язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальником частинами щомісяця до 10 числа наступного місяця, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобовязань.

У звязку з наведеним висновок суду про початок перебігу позовної давності з 9 квітня 2015 року - дати повернення кредиту та відсутність підстав для застосування позовної давності до вимог банку про стягнення заборгованих на час звернення до суду платежів ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов"язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Як встановлено судом, обставиною, яка стала підставою для звернення 05 квітня 2013 року ПАТ КБ «Правекс Банк» до суду з позовом про дострокове повернення кредиту виявився факт порушення позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, а саме: припинення ним з 10 липня 2009 року передбачених договором виплат з погашення чергового платежу за кредитом, а з 10 вересня 2009 року - сплати процентів за користування кредитом.

Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст. 1050 ЦК України. Аналогічні положення містяться у кредитному договорі (п. 9.1).

Таким чином, враховуючи норми ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України слід дійти висновку про те, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу до закінчення строку виконання останнього зобовязання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Враховуючи викладене до примусового стягнення підлягає: заборгованість по кредиту, що виникла на 25 січня 2013 року (дату, визначену позивачем), в сумі 11109 доларів США, що за курсом валют НБУ еквівалентно 88760,91 грн. (складається із простроченої заборгованості, що виникла по щомісячних платежах в межах позовної давності з 1.04.2010 року - 6138 доларів США та залишку кредитних коштів, строк сплати яких не настав, - 4971 доларів США); проценти за користування кредитними коштами (за такий же період період в межах позовної давності) - в сумі 4778,79 доларів США, що еквівалентно - 38182, 53 грн.

Також підлягає зміні рішення суду щодо розміру пені, що підлягає стягненню за несвоєчасне виконання зобов"язань по сплаті кредиту та процентів.

Підставою, яка породжує обовязок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов"язання, яке визначається ст. 610 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України та умов договору (п. 10.1) розмір пені за прострочення виконання грошового зобовязання визначений у розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної у п. 1.2 договору, що діяла на період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення. За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України, період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання, не обмежується.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За таких обставин включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги, не ґрунтується на вимогах закону.

Сума нарахованої банком пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 11.09.2009 року по 20.05.2012 року становить 2321 дол. США, що еквівалентно 18551 грн. 75 коп.

Сума нарахованої банком пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 11.07.2009 року по 20.05.2012 року становить 1324 дол. США, що еквівалентно 10582 грн. 73 коп.

Отже аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Колегія суддів, вважає, що стягненню підлягає пеня за прострочення сплати кредиту - 1206,49 грн. і за прострочення сплати процентів - 877,38 грн., в загальній сумі 2083,87 грн., що обрахована за період, починаючи з 05 квітня 2012 року, шляхом перерахування розміру пені, визначеною по кожному місяцю в межах позовної давності (фактично за 45 днів по кожному випадку прострочення).

При цьому необхідно зазначити, що суд першої інстанції при визначенні розміру пені, що підлягає до стягнення, безпідставно обмежився сумою, що обрахована за останні два місяці прострочення платежів, не врахувавши умови договору про обчислення пені, починаючи з першого дня за кожний місяць окремо.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції з передбачених п.п. 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні в частині визначення суми стягнення на погашення кредитної заборгованості.

Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача - 129027, 31 грн. складається із заборгованості по кредиту - 88760,91 грн., 38182,53 грн., пені - 2083,87 грн.

Доводи відповідачів щодо неврахування судом при визначенні суми заборгованості вартості заставного автомобіля, що переданий банку в рахунок погашення боргу, не беруться до уваги, тому що ці обставини не знайшли свого підтвердження відповідними доказами.

В матеріалах справи є лише акти про передачу на зберігання залогового майна, довіреність на вчинення дій щодо експлуатації та продажу, видана ОСОБА_2, акт огляду автомобіля (а.с. 107, 108, 190-191).

Також не можна погодитись з доводами ОСОБА_3 щодо припинення поруки через зміну відсоткої ставки за користування кредитом та відповідне збільшення обсягу її відповідальності з тих підстав, що вона сама погодилась на таке збільшення розміру зобов"язання позичальника та інші зміни до кредитного договору, що підтверджується п. 1.3 договору поруки (а.с.49).

У зв"язку зі зміною рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення кредитної заборгованості відповідно до ст.ст. 88, 316 ЦПК України підлягає зміні також і розмір відшкодування судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» та ОСОБА_4, який представляє інтереси ОСОБА_2 і ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2013 року змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк», Кловський узвіз 9/2, м. Київ, п/р № 290981202011 в ПАТ комерційний банк «Правекс Банк» у м. Києві, МФО 321983, код ЄДРПОУ 14360920, заборгованість за кредитним договором № 4689-050/08Р на загальну суму 129027,31грн. (сто двадцять дев'ять тисяч двадцять сім гривень тридцять одна копійка), з яких: - заборгованість по кредиту в сумі 88760,91 грн.; - відсотки по кредиту - 38182,53 грн.; - пеня - 2083,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс Банк» по 645 грн. судового збору з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді: