Рішення № 36311502, 22.10.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.10.2013

Справа № 334/5615/13-ц

Провадження № 2/334/2368/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Єфремової Д.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за час прострочення виконання за договором позики в розмірі 290 207 гривень.

В своєму позові вказує, що 07 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір позики посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Запорізької області ОСОБА_3, за реєстрованим № 4589.

У відповідності до умов договору Позивач передав Відповідачу 397 000 (триста дев'яносто сім тисяч) гривень, що еквівалентно 50 000, 00 (п'ять десять тисяч) доларів США, згідно курсу продажу доларів США, установленому комерційними банками м. Запоріжжя на день посвідчення договору, зі строком виплати боргу 07.05.2011 року. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноруч написаною Позичальником в момент передачі йому суми позики. У зв'язку із тим, що Відповідач уклонявся від виконання умов договору позики, а саме у встановлений у договорі строк не повернув суму боргу, тоді Позивач був вимушений звернутися з позовом до районного суду про примусове стягнення борг договором позики з Відповідача. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.02. 2012 року з ОСОБА_2 стягнуто суму боргу у розмірі 397 000,00 грн.

Крім того, на підставі п.4 Договору позики, при неповерненні позики своєчасно (у термін до 07.05.2011 року) Позикодавець вправі буде своєчасно пред'явити цей договір до стягнення в строки і в порядку передбачені чинним законодавством України, та вимагати повернення йому частини позики, що залишилось несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 0,1 % від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення.

У зв'язку із тим, що основний борг за договором позики з Відповідача стягнуто за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя, та на теперішній час заборгованість не погашена то за Відповідачем ще залишився борг по сплаті 0,1 % від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення, яка складає суму 290207 гривень.

У звязку із невиплатою боргу позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав суду розрахунок заборгованості та наполягав на стягненні зазначеної суми. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, з заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, заперечень на позов не надав. В звязку з наведеним, суд вважає за можливе провадити заочний розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухав пояснення сторін суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст..3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цивільним процесуальним кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держані та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Зі змісту статей 11, 15 ЦК України вбачається, що цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи зі змісту та розуміння цієї норми Закону слід, що при тому існувало порушення цього права. Позивач у судовому засіданні намагався довести суду, що саме діями відповідача були порушенні його права та інтереси.

По встановленим ЦПК України нормам (ст.. 60 ЦПК України), кожна сторона зобовязана довести її обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

За нормами ст.. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладеного договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У судовому засіданні доведено та підтверджено письмовими доказами, що 07 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір позики посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Запорізької області ОСОБА_3, за реєстрованим № 4589.

У відповідності до умов договору Позивач передав Відповідачу 397 000 (триста дев'яносто сім тисяч) гривень, що еквівалентно 50 000, 00 (п'ять десять тисяч) доларів США, згідно курсу продажу доларів США, установленому комерційними банками м. Запоріжжя на день посвідчення договору, зі строком виплати боргу 07.05.2011 року. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноруч написаною Позичальником в момент передачі йому суми позики. У зв'язку із тим, що Відповідач уклонявся від виконання умов договору позики, а саме у встановлений у договорі строк не повернув суму боргу, тоді Позивач був вимушений звернутися з позовом до районного суду про примусове стягнення борг договором позики з Відповідача. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.02. 2012 року з ОСОБА_2 стягнуто суму боргу у розмірі 397 000,00 грн.

На підставі п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений сстрок його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'яання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається з договору позики, при неповерненні позики своєчасно (у термін до 07.05.2011 року) Позикодавець вправі буде своєчасно пред'явити цей договір до стягнення в строки і в порядку передбачені чинним законодавством України, та вимагати при і повернення йому частини позики, що залишилось несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 0,1 % від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є право відношення якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконанні обов'язку.

Відповідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу й 0,1 % річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат стягувана від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним коштами, належними до сплати стягувачеві.

Таким чином, нарахування на суму боргу 0,1% від суми непогашеної заборгованості входять до складу грошового зобов'язання.

Розмір позовних вимог перевірений судом і відповідає терміну прострочення з 07.05.2011 по 07.05.2013, а також розрахунку 0,1 % річних від суми непогашеної заборгованості та складає 290207 грн., що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, судовий збір стягується з відповідача, в звязку з чим з ОСОБА_2 підлягає стягненню стягнути судовий збір у сумі 2902,07 грн

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 367 ЦПК України, ст. 509, 526, 530,625, 1047 ЦК України,

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: м.запоріжжя, АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 (м.Запоріжжя, вуд.Рекордна 40, кв.17) іпн: НОМЕР_2 заборгованість за прострочення виконання за договором позики - 290207 (двісті девяносто тисяч двісті сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: м.запоріжжя, АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 (м.Запоріжжя, вуд.Рекордна 40, кв.17) іпн: НОМЕР_2 судовий збір в сумі 2902,07 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.Ю.Козлова