Рішення № 36311121, 19.12.2013, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1195/13-ц

Провадження №2/319/300/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого суддіСкляра С.Ю.,

при секретарі судового засіданняМалій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

01 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить змінити розмір аліментів та стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 липня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що з 26 жовтня 2003 року по січень 2005 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 та від шлюбу він має доньку ОСОБА_3. Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01 квітня 2005 року з нього було стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини усіх доходів. Вказує, що у вересні 2011 року він уклав шлюб з ОСОБА_4. Від шлюбу має другу дитину сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 серпня 2013 року з нього було стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1/6 частини усіх доходів, починаючи з 31 липня 2013 року і до повноліття дитини. Зазначає, що він не може сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини на доньку, оскільки у нього на утриманні знаходиться син та дружина, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тобто у нього на час звернення до суду змінився сімейний стан.

Позивач ОСОБА_1 у відповідній письмовій заяві, поданій до суду, вказав про те, що він підтримує заявлені вимоги та прохає їх задовольнити по тих підставах, які були викладені в позовній заяві (а.с.26).

Відповідач ОСОБА_2 у письмовій заяві, поданій до суду, заперечувала проти позову та не погодилася із зменшенням розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, які підлягають стягненню з батька дитини ОСОБА_1. При цьому, свою позицію відповідач ОСОБА_2 будь-якими доводами не мотивувала (а.с.22).

Сторони в судове засідання не зявились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином (а.с.25,27), до суду подали заяви з проханням слухати справу без їх участі (а.с.22,26).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.

У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, зясувавши позиції сторін, викладені у письмових заявах, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Ленінвського районного суду м.Запоріжжя від 01 квітня 2005 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21 лютого 2005 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.4,14).

Між ОСОБА_1 і ОСОБА_7 10 вересня 2011 року укладено шлюб, після реєстрації якого остання має прізвище «Довгополик» (а.с.5).

Від вказаного шлюбу у ОСОБА_1 і ОСОБА_4 08 листопада 2012 року народився син ОСОБА_5 (а.с.3).

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України (далі СК України) при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Ухвалюючи рішення, суд враховує, що матеріальне становище і сімейний стан особи, зобов'язаної надавати дитині утримання, та особи, яка одержує аліменти, не є незмінними чинниками. Оскільки матеріальне становище і сімейний стан, а також стан здоровя, зазначених у законі осіб, можуть протягом часу існування аліментного зобов'язання змінюватися, закон передбачає, що особа, яка сплачує аліменти, може звернутися до суду з позовною вимогою про зменшення розміру аліментів, якщо істотно погіршилось її матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я або покращилось матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.

Матеріалами справи підтверджується, що за останній час, а саме з вересня 2011 року, змінився сімейний стан позивача платника аліментів, в листопаді 2012 року на його утриманні з'явилася ще одна малолітня дитина син ОСОБА_5.

З серпня 2013 року документально була оформлена і зміна матеріального стану позивача, внаслідок ухвалення рішення Ленінським районним судом м.Запоріжжя від 14 серпня 2013 року, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 липня 2013 року і до повноліття дитини.

За вказаним рішенням, для його виконання, Ленінським районним судом м.Запоріжжя видано виконавчий лист (а.с.20).

Згідно з довідкою від 06 листопада 2013 року №16/4441, виданою відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», нарахований ОСОБА_1 дохід за 6 місяців складає 29623 грн. 26 коп., фактично отриманий дохід за цей період складає 17259 грн. 83 коп. (а.с.13), а на місяць 2876 грн. 64 коп. (17259 грн. 83 коп. (сума фактично отриманого доходу за період з травня по жовтень 2013 року / 6 (кількість місяців у періоді) = 2876 грн. 64 коп.).

Відповідач ОСОБА_2 отримує щомісяця аліменти в середньому в розмірі 971 грн. 90 коп. (9719 грн. 02 коп. (сума отриманих аліментів за період з січня по жовтень 2013 року) / 10 (кількість місяців у періоді) = 971 грн. 90 коп.), а друга дружина ОСОБА_4 584 грн. 75 коп. (а.с.12).

При цьому на інших членів сім'ї позивача, а саме на нього та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, 1320 грн., тобто по 660 грн. на кожного.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що за останній рік змінився як матеріальний, так і сімейний стан позивача.

Внаслідок ухвалених судом рішень про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання зазначених вище осіб, загальний розмір відрахувань з заробітної плати складає 58% від неї.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги той факт, що позивач ОСОБА_1 погоджується з необхідністю виконання свого обов'язку, визначеного ст.180 СК України щодо утримання дитини до досягнення нею повноліття, проте не має змоги надавати цю допомогу у раніше визначеному розмірі в силу обставин, що мали місце, суд знаходить підстави для часткового задоволення позовних вимог.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.128 Кодексу законів про працю України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.

Відповідно до вимог абзацу 3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості у разі стягнення аліментів п'ятдесят відсотків заробітної плати божника.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та зменшення розміру аліментів, визначених на підставі рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01 квітня 2005 року, стягуваних з позивача на користь ОСОБА_2 (на час ухвалення судового рішення ОСОБА_1І.) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходить з того, що позивачем ОСОБА_1 не мотивована запропонована ним різниця у розмірах аліментів на дітей. При цьому, з врахуванням встановлених обставин у справі, суд вважає, що зменшений розмір аліментів відповідає принципам розумності, виваженості і справедливості.

Заявлена позивачем ОСОБА_1 вимога про визначення початку періоду, за який належить стягувати аліменти в новому зменшеному розмірі, днем стягнення аліментів на другу дитину сина ОСОБА_5, а саме з 31 липня 2013 року, не відповідає вимогам матеріального права, оскільки закон пов'язує встановлення нового розміру аліментів з днем набрання рішенням суду законної сили.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідач ОСОБА_2 не позбавлена прав звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, у разі покращення матеріального становища позивача ОСОБА_1.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Ціна позову у справах про аліменти обраховується відповідно до п. 3 ч.1 ст.80 ЦПК України, сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені лише позивачі за подання позовів про стягнення аліментів. Особи позивачі у справах про зменшення розміру аліментів законодавцем від сплати судового збору не звільнялися.

Оскільки, позивачем не була оплачена позовна заява судовим збором при її подачі, судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 в сумі 229 грн. 40 коп..

Керуючись стст.180,182,192 СК України, стст.10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, визначених на підставі рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01 квітня 2005 року, стягуваних з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована адреса місця проживання: 69006 АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ОСОБА_6) на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку до 1/6 (однієї шостої) частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з днем набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в іншій частині, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 229 (двохсот двадцяти девяти) гривень 40 (сорока) копійок (отримувач коштів: Державний бюджет Куйбишевського району Запорізької області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37892243; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області; код банку отримувача (МФО) 813015; рахунок отримувача №31217206700152; код класифікації доходів бюджету 22030001).

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:С.Ю.Скляр