Рішення № 36310487, 13.11.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2641/13-ц

Провадження №2/333/1707/13

рішення

Іменем України

13 листопада 2013 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Тучкова С.С.,

при секретарі Шелесько Ю.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/2641/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1087106,64 гривень та судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 1080814,63 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою діяльністю «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобовязань від 30.06.2010 року є позивач, та ОСОБА_3 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року, останній отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 91060 доларів США, строком погашення не пізніше 09.05.2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 12,5 процентів річних, комісії за надання кредиту в розмірі 1,0 процент від суми кредиту одноразово та комісії за управління кредитом 0,10 процентів щомісячно від суми кредиту. 14.05.2008 року в якості забезпечення наданого кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобовязань від 30.06.2010 року є позивач, та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №125-011/Zфпор-08, на підставі якого поручитель взяв на себе зобовязання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_3 його зобовязань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору. Однак ОСОБА_3 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобовязання щодо сплати кредиту, відсотків та комісії по ньому, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В ході судового розгляду цивільної справи позивачем на підставі ч.2 ст.31 Цивільного процесуального кодексу України було збільшено розмір позовних вимог. Так, 16.09.2013 року до канцелярії Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ПАТ «Дельта Банк» про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року в розмірі 1087106,64 гривень та судові витрати, у звязку з тим, що з моменту подання позову минув значний проміжок часу, сума заборгованості зміниласі, а тому станом на 16.09.2013 року заборгованість за кредитним договором №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року становить 1087106,64 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві, а також зазначив, що задовольнити вимоги про стягнення заборгованості за рахунок іпотечного майна це право, а не обовязок банку.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що ринкова вартість квартири, на покупку якої ОСОБА_3 отримав кредит, менше ніж сума заборгованості, яку просить стягнути з відповідачів банк. ОСОБА_3 отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 91060 доларів США. При цьому ними уже повернуто банку більше 30000 доларів США. Крім того, в попередніх судових засіданнях представник відповідача за довіреністю зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази переходу права вимоги від ТОВ «Укрпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» щодо кредитних відносин з відповідачами.

Відповідач ОСОБА_3, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився і не повідомив суд про причини неявки. Відповідно до вимог ст.169 Цивільного процесуального кодексу України його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи. В попередніх судових засіданнях ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у його задоволенні.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_3.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

За вимогами ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.ст.58, 59 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

14.05.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» (банк), правонаступником якого є позивач ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено кредитний договір №125-011/ФКВ-08, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 91060 доларів США з оплатою за користування кредитом по процентній ставці 12,5 відсотків річних. В свою чергу, ОСОБА_3 зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 09.05.2028 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с.6-12, 13-14).

Пунктом 4.2.1 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року передбачено, що позичальник зобовязується здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії, штрафних санкцій та інших платежів за кредитним договором у передбачені кредитним договором строки.

Згідно п.2.4 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш 379 доларів США по 20 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Відповідно до п.2.5 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб у відповідності до п.2.16 кредитного договору) на позичковий рахунок та/або шляхом внесення готівки до каси банку для зарахування її на позичковий рахунок. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій він був наданий.

На підставі п.2.6 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Згідно п.2.7 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування на рахунок.

На підставі п.5.1 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року сторони несуть відповідальність за невиконання або/та неналежне виконання умов кредитного договору в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п.5.2 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісії та інших платежів, передбачених кредитним договором, банк має право вимагати, а позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.

На підставі п.5.3 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року у випадку порушення позичальником своїх обовязків, передбачених кредитним договором (крім тих, що зазначені в п.5.2 кредитного договору), банк має право вимагати від позичальника, а позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 0,5 процентів від суми кредиту за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до п.6.2 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісії, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених кредитним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або поручителями (заставодавцями, гарантами, поручителями, майновими поручителями) умов кредитного договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, а позичальник зобовязаний протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником відповідної вимоги від банку (а у випадку передбаченому п.4.2.5 не пізніше наступного робочого дня) повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за кредитним договором, а також відшкодувати збитки, завдані банку, зокрема, у разі порушення позичальником строків платежів, що встановлені кредитним договором.

На підставі п.6.3 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року у разі невиконання позичальником вимоги про дострокове виконання зобовязань за кредитним договором у встановлений строк банк має право стягнути примусово (в т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, стягнення заборгованості з поручителів, та/або шляхом договірного списання) всю заборгованість за кредитним договором (кредит, проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі).

Згідно п.7.11 кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року всі повідомлення за кредитним договором будуть вважатися зробленими належним чином, у разі якщо вони здійсненні в письмовій формі за підписом уповноваженого представника банку/підписом позичальника, тобто сторони, що відправили повідомлення засвідчені печаткою (для повідомлень банку) та надіслані рекомендованим листом, курєром, телеграфом, або вручені особисто за адресами, зазначеними в кредитному договорі, а у випадку передбаченому п.4.2.4 кредитного договору за адресою позичальника, зазначеною у відповідному повідомленні. Датою надіслання таких повідомлень буде вважатися дата поштового штемпеля відділення звязку відправника.

14.05.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» (кредитор), правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_2 (поручитель) був укладений договір поруки №125-011/Zфпор-08, на підставі якого поручитель взяв на себе зобовязання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_3 (боржник) його зобовязань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору (а.с.15).

Згідно п.2 договору поруки №125-011/Zфпор-08 від 14.05.2008 року відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до п.3 договору поруки №125-011/Zфпор-08 від 14.05.2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_2 відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

На підставі п.4 договору поруки №125-011/Zфпор-08 від 14.05.2008 року у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобовязань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги з зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобовязаний сплатити заборгованість.

Пунктом 5 договору поруки №125-011/Zфпор-08 від 14.05.2008 року передбачено, що поручитель зобовязаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаними у претензії реквізитами не пізніше 5 днів з моменту її отримання.

Згідно п.8 договору поруки №125-011/Zфпор-08 від 14.05.2008 року у випадку порушення терміну, передбаченого пунктом 5 кредитного договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобовязання.

У звязку з тим, що позичальником не було дотримано умов кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року, позивачем було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобовязань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач направив ОСОБА_3 досудову вимогу вих.№48.2-08/33/13 від 14.01.2013 року про дострокове повне виконання зобовязань (а.с.20, 22-23). Крім того, ПАТ «Дельта Банк» було направлено ОСОБА_2 досудову вимогу вих.№48.2-08/54/13 від 14.01.2013 року про дострокове повне виконання зобовязань (а.с.21, 22-23). На момент подання позову до суду вимоги про дострокове повне виконання зобовязань не виконані і відповідні суми позивачу не сплачені.

Таким чином, ОСОБА_3 вимоги кредитного договору не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому (відсотки, комісію) не сплачує. Позивач звертався до відповідачів з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останні заходів до погашення заборгованості не вжили.

Станом на 16.09.2013 року у ОСОБА_3 виникла заборгованість за кредитним договором від №125-011/ФКВ-08 року від 14.05.2008 року в сумі 1087106,64 гривень, а саме: 88407,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.09.2013 року складає 706637,15 гривень, сума заборгованості за тілом кредиту, 44998,77 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.09.2013 року складає 359675,17 гривень, сума заборгованості за відсотками, 20794,32 гривень сума заборгованості за комісією.

Відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобовязань Укрпромбанку на користь ОСОБА_4 від 30.06.2010 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» та Національним банком України, в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Укрпромбанк передає (відступає) ОСОБА_4 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_5 замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях.

Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року, за яким позивач набув прав кредитора, вчинений у письмовий формі та оформлений нотаріально, що відповідає вимогам ст.513 ЦК України. Даний договір не розірваний та не скасований в договірному або судовому порядку.

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобовязані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.517 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Представником позивача також було надано на запит суду Додаток №2 до Договору про передачу активів та кредитних зобовязань Укрпромбанку на користь ОСОБА_4 від 30.06.2010 року, в якому серед переліку переданих кредитних та забезпечувальних договорів міститься кредитний договір №125-011/ФКВ-08 року від 14.05.2008 року, та акт приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ від 03.08.2010 року, згідно якого ТОВ «Український промисловий банк» передав, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв договори за спірними зобовязаннями.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Дельта Банк» є правонаступником ТОВ «Укрпромбанк», надав суду всі необхідні документи, що підтверджують перехід до нього права вимоги у спірному зобовязанні, тому суд вважає доводи представника відповідача за довіреністю про те, що ПАТ «Дельта Банк» не надано доказів, що він є правонаступником ТОВ «Укрпромбанк», необґрунтованими.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

На підставі ст.544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обовязок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Доводи відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні про те, що ринкова вартість квартири, на покупку якої ОСОБА_3 отримав кредит, менше ніж сума заборгованості, яку просить стягнути з відповідачів банк, а тому банк повинен задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на іпотечне майно суд вважає безпідставним, так як п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК України). У звязку з тим, що позивач звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя, тому суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

В матеріалах справи є розрахунок заборгованості за кредитом, наданий ПАТ «Дельта Банк», який суд вважає належними доказом по справі. Будь-яких доказів, які б спростували наданий розрахунок заборгованості, процентів та комісії за кредитним договором, відповідачами суду не надано. Крім того, ніяких клопотань від відповідачів про призначення експертизи розрахунку заборгованості до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є позивач, надав відповідачу ОСОБА_3 кредит. Однак, останній порушує вимоги кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року, а саме не виконує в обумовлені строки зобовязання щодо сплати кредиту, відсотків та комісії по ньому. Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є поручителем перед позивачем за виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року та солідарним боржником. У звязку з невиконанням позичальником ОСОБА_3 вимог зазначеного кредитного договору у позивача виникло право вимагати від відповідачів виконання зобовязань по кредитному договору, які останні ігнорують.

У звязку з вищевикладеним, є підстави для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми основного боргу по несплаченому кредиту, відсотків та комісії по ньому відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Таким чином, у звязку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.617, 625, 516, 543, 544, 553, 554, 559, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.10, 11, 16, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1087106,64 гривень та судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) 706637 (сімсот шість тисяч шістсот тридцять сім) гривень 15 копійок сума заборгованості за тілом кредиту, 359675 (триста пятдесят девять тисяч шістсот сімдесят пять) гривень 17 копійок сума заборгованості за відсотками, 20794 (двадцять тисяч сімсот девяносто чотири) гривні 32 копійки сума заборгованості за комісією, а разом 1087106 (один мільйон вісімдесят сім тисяч сто шість) гривень 64 копійки заборгованості по кредитному договору №125-011/ФКВ-08 від 14.05.2008 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р НОМЕР_3) 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривню 00 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков