Ухвала суду № 36308242, 24.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

Провадження : 22ц/790/8468/13 Головуючий 1-ї інстанції - Зуб Г.А.

Справа : 2-640/14745/13 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : договірне.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Ткаченко Г.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2013 року по справі з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.

У вересні 2013 року ОСОБА_5 надала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладання заборони відчуження на майно - квартиру АДРЕСА_1 та заборони відповідачам відчужувати належну їм частку у статутному фонді ТОВ «Даніка».

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2013 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задоволено частково.

Накладено заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язано реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Київського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ накласти заборону відчуження на зазначену квартиру.

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дружина відповідача) просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянти посилаються на порушення судом норм процесуального права та той факт, що зазначена квартира є спільною сумісною власністю подружжя.

В засідання апеляційного суду апелянти у справі, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не з'явились. За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на квартиру, суд першої інстанції, виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову в зазначений спосіб може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.

Такі висновки колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно вимог ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з позовною заявою, позовним вимогам.

Таким чином, накладення заборони відчуження у межах суми заборгованості за розпискою від 24 квітня 2012 року в сумі 802 764 грн., на нерухоме майно, яке належить відповідачу,- є співмірною із заявленими позивачем вимогами.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами законодавства.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313, 312, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженні у справі.

Головуючий :

Судді: