Постанова № 36307828, 12.12.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/10069/13-а

2-а/121/771/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Шевчук Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фороської селищної ради про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить суд:

-визнати протиправними дії Фороської селищної ради щодо прийняття рішення Фороської селищної ради 44 сесії шостого скління від 19.07.2013 року № 34 про розгляд його заяви про виділення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га в межах смт. Форос для ведення садівництва;

-скасувати рішення Фороської селищної ради 44 сесії шостого скління від 19.07.2013 року № 34 про розгляд його заяви про виділення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га в межах смт. Форос для ведення садівництва;

-зобовязати Фороську селищну раду винести на засідання чергової сесії Фороської селищної ради та розглянути подане ним клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га. по передачі його безоплатно у власність для ведення садівництва в межах смт. Форос у відповідності до норм чинного законодавства;

-зобовязати Фороську селищну раду відшкодувати на його користь шкоду, завдану його протиправними діями, у розмірі 700 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він звернувся до відповідача з клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами для реалізації свого конституційного і законного права на отримання у власність земельної ділянки без його погодження, орієнтованою площею 0,12 га в межах смт. Форос з цільовим призначенням для ведення садівництва. Але, оскаржуваним рішенням йому було відмовлено в надані вказаної земельної ділянки. Однак, вважає, що дії відповідача внаслідок яких йому було відмовлено в задоволені його клопотання порушують його права та законні інтереси гарантовані йому Конституцією та нормами чинного законодавства України, та якими йому також була заподіяна шкода.

Позивач у судове засідання не прибув, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутність, оскільки не може бути присутнім у судовому засіданні, у звязку її його незадовільним станом.

Представник відповідача у судове засідання також не прибула, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином. Однак, передала факсом заперечення проти позову.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до положень ч. 1 ст. 41 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обовязків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.

Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Фороської селищної ради із клопотанням від 03 червня 2013 року в порядку ст. 118 ЗК України на отримання безоплатно у власність земельної ділянки та визначення без його погодження та виділення йому земельної ділянки орієнтованим розміром до 0,12 га в межах смт. Форос, АР Крим, з цільовим призначенням для ведення садівництва (а.с.16-17).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобовязані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної ОСОБА_2 і ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до Фороської селищної ради були надані графічні матеріали смт. Форос, АР Крим, але не бажаного місця розташування конкретної земельної ділянки (а.с.18).

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, це є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішенням 44-ої сесії 6-го скликання Фороської селищної ради № 34 від 19 липня 2013 року ОСОБА_3 було відмовлено у виділені земельної ділянки, орієнтованою площею 0,12 га в межах смт. Форос для ведення садівництва з підстав того, що на території Фороської селищної ради, в межах населеного пункту, землі сільськогосподарського призначення, котрі можливо розподіляти під садівництво відсутні та бажане місце запитуваної земельної ділянки на графічному матеріалів не вказано (а.с.22).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Фороською селищною радою прийнято без порушень вимог чинного законодавства, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією і законами України та дії відповідача законні, оскільки ОСОБА_1 при зверненні до субєкту владних повноважень не була визначена конкретна земельна ділянка щодо якої він просив би надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо її відведення у власність. Зазначена відмова є мотивованою та відповідає вимогам ч. 7 ст. 118 ЗК України, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, ст.ст. 6,11,21,41,71, 159-163 КАС України, ст.ст. 24,26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст.ст. 12,116, 118 ЗК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Фороської селищної ради щодо прийняття рішення Фороської селищної ради 44 сесії шостого скління від 19.07.2013 року № 34 про розгляд його заяви про виділення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га в межах смт. Форос для ведення садівництва;

про скасування рішення Фороської селищної ради 44 сесії шостого скління від 19.07.2013 року № 34 про розгляд його заяви про виділення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га в межах смт. Форос для ведення садівництва;

про зобовязання Фороську селищну раду винести на засідання чергової сесії Фороської селищної ради та розглянути подане ним клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га. по передачі його безоплатно у власність для ведення садівництва в межах смт. Форос у відповідності до норм чинного законодавства;

про зобовязання Фороську селищну раду відшкодувати на його користь шкоду, завдану його протиправними діями, у розмірі 700 (сімсот) гривень 00 копійок - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ: